"Червоні лінії" МВФ: чого не варто робити Україні, аби отримати новий транш

30 вересня 2019, 19:39
Читать новость на русском

Про транш МВФ, легалізацію грального бізнесу, ринок землі, а також те, де в Україні гроші найбільше оминають бюджет – в ефірі 24 каналу розповів фінансовий аналітик Сергій Фурса.

Про співпрацю з МВФ

За словами Фурси, Україна має декілька місяців, аби переконати МВФ, що вона не перейде "червоні лінії". Він наголосив: "Основна проблема зараз – це фактор Коломойського".

Важливо: Україна планує підписати нову програму з МВФ у грудні

"От чому ми не підписали так званий staff level agreement? Місія просто поїхала, а вона могла поїхати не просто так, а сказавши, от вам програма, ми домовились і далі правління прийме рішення. Вони цього не зробили, тому що Коломойський", – пояснив Фурса.

За його словами, зараз в України є домашнє завдання. Вона має за наступні кілька місяців переконати МВФ, що не перейде дві "червоні лінії":

  1. будь-який компроміс з Коломойським щодо "Приватбанку";
  2. незалежність Національного банку як інституту. Вони бачать на нього тиск, зокрема, через підпал будинку Валерії Гонтарєвої. Вони бачать в цьому взагалі тиск на правління. І їх це непокоїть.

Він переконаний, що тоді програма МВФ буде, бо жодних інших проблем насправді немає. Бюджет влаштовує місію.

МВФ – це такий здоровий глузд, який висить над нами, і все, що відбувається, – перевіряє,
– додав експерт.

Місія МВФ в Україні: коротко про результати роботи

Місія Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу в Україні. Головним досягненням є усунення дефіциту енергетичного сектору.

За словами глави МВФ в Україні Рона ва Родена, вони провели важливі дискусії про економічну політику для нової програми кредитування. Крім того, він озвучив ключові завдання перед українською владою, що стосуються, зокрема:

  1. судової реформи;
  2. реформи для переходу на ринкову економіку;
  3. захист фінансової стабільності.

Дивіться у відео: навіщо Україні транш МВФ та як це працює

Про легалізацію азарних ігор

Легалізація грального бізнесу у п'ятизіркових готелях навряд зможе вирішити проблему присутності замаскованих під лотереї гральних зал, які кришуються правоохоронцями. Новий законопроєкт пролегалізацію не дає відповіді на це питання, – зазначив Сергій Фурса.

За його словами, головною проблемою зараз є те, що на кожному кроці відкриті "космолоти" чи якісь лотереї.

І закон не дає відповідь на це питання. Так, добре, в п'ятизіркових готелях буде дозволено, а в інших – заборонено. Добре. Але зараз також заборонено. Тобто це не є легалізація проблеми, тому що проблема залишається. Як нам пан Аваков ще в 2014 році сказав, що більше цього не буде? А якось воно є. Працює заборона? Не працює,
– наголосив Фурса.

Він нагадав, що коли гральний бізнес був у легальному полі, всі ігрові зали платили високі податки. А зараз вони платять хабарі, які платити дешевше ніж податки.

І та зміна в законі – те, що дозволять в п'ятизіркових готелях – чудово. Побудувати український Лас-Вегас десь під Одесою? Чудова ідея, так! Але це не відповідає на ключове питання – що робити з цими "космолотами", бо вони і зараз нелегально працюють,
– підкреслив аналітик.

Він пояснив, що незаконні наразі зали азартних ігор "кришуються" СБУ, прокураторою або поліцією. У кожного свій дах.

"Звісно, якщо ці структури цілковито зміняться, і туди прийдуть кришталево чисті люди – може вони перестануть кришувати. Але поки що цього не відбулося", – підсумував експерт.

Яким має бути гральний бізнес за новим законопроєктомЗгідно з новим законопроєктом щодо легалізації грального бізнесу, азартні ігри будуть прововдити виключно на територіях готелів, на гральному обладнанні з використанням програмного забезпечення, яке відповідає міжнородним стандартам.

"Ми хочемо, щоб гральні автомати, гральні зали зникли з вулиці. Ми хочемо захистити, огородити людей, які є залежними. Це не означає, що такого виду бізнесу взагалі не повинно бути. Ні, звичайно. Він має бути цивілізованим", – пояснив прем'єр-міністр України Олексій гончарук.


Як українці ставляться до ініціатив Зеленського / Інфографіка 24 каналу

Про ринок землі

На 2020 рік у проєкт держбюджету уряд не заклав гроші на підтримку фермерства і розвиток сільського господарства. Для порівняння: на 2019 рік на це було виділено 800 мільйонів гривень. Фурса пояснив, що саме це може означати.

► Чи дійсно аграріям потрібна допомога

Як сказав економічний експерт Сергій Фурса, якщо якась галузь в Україні й почуває себе добре, то це агросектор і IT.

Читайте також: Запуск рынка земли – огромный прогресс

"Коли бідні підтримують багатих – це не дуже добре, бо агросектор зараз у шоколаді. Адже вони експортують до "Євросоюзу" та інших країн і заробляють надприбутки", – підкреслив Фурса.

Він звернув увагу на те, що наразі деякі фермери протестують проти створення ринку землі в Україні. Водночас, вони перекривають дороги комбайнами John Deere, вартість якого – 250 тисяч доларів за одиницю. Тож Сергій радить, не надто перейматися тим, що в аграріїв не буде підтримки, адже вони "самі кого завгодно зможуть підтримати".

У нас 18 років діє якийсь безглуздий мораторій, що просто забирає гроші у селян та перерозподіляє їх на користь агрохолдингів. Бо ви орендуєте за дешево, наприклад, селянин не може продати й віддає пай за мішок картоплі. А ви заробляєте надприбутки внаслідок експорту. Ось, що відбувається,
– пояснив економічний експерт.


Ринок землі в Україні

► Про референдум щодо ринку землі

Нагадаємо, нещодавно лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко звернулася до президента України з вимогою провести референдум щодо продажу землі, перш ніж виносити закон на голосування Верховної Ради.

А зробімо референдум, чи можемо ми продавати квартири. От я не розумію. Земля – це приватна власність. Чому я, живучи у Києві, маю вирішувати, чи буде продавати уявна баба Галя у селі під Тернополем свій пай. Яке моє собаче діло, вибачте?! Це приватна власність,
– заявив Фурса.

Він наголосив, що в Україні лише 5% людей хочуть продавати землю. І на цих 5% прийдуть всі: українські олігархи, фермери, іноземні компанії.


"Сірий" ринок землі в Україні давно існує / Інфографіка 24 каналу

До слова, в уряді планують розпочати продаж землі з 1 жовтня 2020 року. Передбачається, що її купити зможуть лише українські громадяни та юридичні компанії, утворені за українським законодавством.

Все, що треба знати створення ринку землі – читайте тут.
Про те, хто створює міфи про ринок землі та навіщо – дивіться тут.

Про контрабанду та офшори

За словами Фурси, зростання економіки в Україні продовжується, спостерігається позитивна динаміка. Однак залишається дві проблеми по наповненню бюджету. Це – контрабанда та офшори.

Експерт зазначив, що зараз бюджет наповнений, а бюджет на 2020 рік – вже зведений. "Заходи з фіскалізації, через які протестують деякі компанії, з 2021 року також будуть сприяти тому, що люди виходитимуть з тіні. Тобто будемо бачити боротьбу з контрабандою", – додав він.

Зараз по наповненню у нас дві проблеми, де гроші оминають бюджет. Це контрабанда – кілька мільярдів доларів щороку. Ось ці чеки, те, що люди не дуже люблять – це і є боротьба з контрабандою,
– наголосив економіст.

Й пояснив, що друга проблема – це офшори. Однак, за його словами, зараз ми маємо імплементувати план BEPS.

Що таке BEPSПроєкт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з розробки заходів протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку. Походить від англійського словосполучення Base erosion and Profit Shifting.

"От якщо телефон роблять в Україні – його, на жаль, не роблять, але якщо – то й податки треба платити в Україні. Навіть якщо материнська компанія на Кіпрі. Так чи інакше ми у найближчі кілька років це імплементуємо. Під тиском Заходу, переважно", – підсумував економіст.