Як суддя відмовився "прикривати" своїх колег і заявив про це публічно

Ставляться судді до порушення строків по-різному. В одному випадку суддя сам затягує розгляд справи, проте скаржиться на активіста, який за це дорікає. В іншому – голова суду сам заявляє про тривале затягування справ своїми ж підлеглими.

Читайте також: Чому згасає довіра до суддів і хто "залякує" їх деклараціями

Лауреат нашої премії цього тижня – суддя Апеляційного суду Сумської області Володимир Рунов. Він служитель Феміди, який не терпить порушень з боку своїх колег, та не соромиться заявляти про це публічно.

Володимир Рунов

Раніше суддя був головою Ковпаківського районного суду, де його колеги неодноразово порушували законні строки розгляду справ. Проте, Володимир Рунов закривати очі на такі порушення не став.

У 2009 році він вказав, що суддя його суду Микола Кондратенко не розглянув вчасно близько 100 справ, хоча мав невисоке навантаження по справах. Тобто у Кондратенка було достатньо часу, аби розглянути всі справи вчасно, а не затягувати їх роками.

В результаті Вища кваліфкомісія погодилася з доводами Рунова та притягла Кондратенка до дисциплінарної відповідальності. Не став "прикривати" свого колегу по цеху суддя й іншого разу. У 2012 році суддя подав заяву про порушення іншого судді свого ж суду Бориса Хитрова.

За словами Рунова, Хитров на тиждень пішов на лікарняний. Хоча за документами суддя хворів, в реальності він розглядав справи у суді. Виглядає це так – суддя виносить рішення у справі, коли у судовій системі авторозподілу його немає.

Окрім цього, Борис Хитров неодноразово затягував розгляд справ, а потім заявляв самовідвід з очевидно надуманих причин. Приміром, у одній справі суддя заявив, що 15 років тому служив в одному підрозділі внутрішніх справ з позивачем.

Це при тому, що сам позивач цього не пам'ятав, а суддя не знав, як звуть людину, а пригадав її "тільки візуально". Заяву Володимира Рунова задовольнили, а суддю Бориса Хитрова теж притягнули до відповідальності за порушення строків.

Отже, сьогоднішня "ЧЕСТЬ тижня" – суддя Апеляційного суду Сумської області Володимир Рунов, який не покриває зловживання своїх колег, а прямо заявляє про їхні порушення до Вищої кваліфкомісії суддів.

Лауреатка нашої антипремії "відзначилася" тим, що сама допустила затягування справи щонайменше на 8 місяців. Це суддя оновленого Верховного суду Ірина Желтобрюх. В її провадженні є справа щодо оскарження обрання активіста Романа Маселка, до складу Ради громадського контролю НАБУ.

Ірина Желтобрюх

У травні 2017 року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Руслан Арсірій не встановив порушень з боку Маселка, але визнав незаконною саму процедуру проведення виборів, яка затверджена Указом Президента.

Це рішення Арсірія поставило під сумнів не лише законність обрання всіх складів рад, а й призначення усіх працівників НАБУ. Саме тому важливо вирішити справу якнайшвидше. Крапку в цьому спорі має поставити Верховний суд.

Він має встановити, чи було інтернет-голосування щодо членів Ради незаконним чи ні. Проте, справа, де головуючою є суддя Ірина Желтобрюх, не розглядається вже більше року.

Цікаво, що, коли Роман Маселко звернув на це увагу у своїх постах в Facebook, Ірина Желтобрюх подала заяву про втручання активіста у її діяльність до Вищої ради правосуддя та Генпрокуратури.

За її словами, те, що Роман Маселко обговорює у соцмережах справи за її участі, підриває її авторитет як судді.

Натомість суддя у соцмережах демонструє свою позицію щодо активістів, а саме схвалює лайками статті, де активістів називають "особливим видом злочинців". Що не може виглядати неупереджено зі сторони служительки Феміди, яка розглядає справи за їхньої участі.

Читайте також: Як за хитрою схемою привласнив державне житло суддя "реформованого" Верховного суду

Премію "Не.Честь тижня" за тривале затягування розгляду справи отримує суддя Верховного суду Ірина Желтобрюх.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.