Минулого тижня суддя Верховного суду Алла Лесько на своїй сторінці у Facebook заявила, що публікація у відкритому доступі суддівських декларацій НАЗК здійснюється з метою залякування служителів феміди. Мовляв, те, що нині кожен може дослідити спосіб життя судді призводить до нападів і грабежів. Доступ до декларацій треба обмежити тільки певними державними органами.
Читайте також: Як за хитрою схемою привласнив державне житло суддя "реформованого" Верховного суду
У 2016 році суддя Вищого господарського суду Мальвіна Данилова розповіла, що озброєні невідомі увірвалися до помешкання її цивільного чоловіка у Царському Селі біля Києва, зв'язали обох і вкрали півмільйона доларів. Проте ні цей будинок, ні така сума коштів у декларації Мальвіни Данилової не були вказані.
Наприкінці вересня у будинок судді Наталії Буші ввірвалися злочинці та прострелили ногу її чоловікові. Цікаво, що цей будинок також виявився незадекларованим. Тож ми не заперечуємо, що декларації можуть стати джерелом інформації для грабіжників. Проте чи дійсно обмеження доступу до них є найкращим способом захистити суддів?
У той час НАЗК продовжує не помічати проблем у деклараціях суддів, чимало порушень розкриваються журналістами – саме завдяки інформації, що є у відкритому доступі. Проблема не лише в тому, що Алла Лесько хоче позбавити журналістів та громадських активістів можливості знаходити брехню в деклараціях. Суддя Верховного суду, очевидно, погано знайома з практикою Європейського суду з прав людей.
Суддя Алла Лесько – "Не.Честь тижня"
ЄСПЛ у 2005 році розглядав справу "Випіч проти Польщі". Член міської ради відмовився публікувати в інтернеті інформацію про своє фінансове становище та документи про власність, бо вважав, що публікація може зробити його і сім'ю мішенями для злочинців. Суд постановив, що така відкритість є необхідною в демократичному суспільстві й для запобігання корупційним злочинам. А публікація такої інформації в інтернеті створила можливість перевірки та контролю посадовця суспільством.
До перемоги в конкурсі до ВС Лесько була членкинею Вищої ради правосуддя. Нагадаємо, це орган, який розглядає скарги щодо дисциплінарних порушень суддів. ВРП також розглядала питання про те, як майже 300 "суддів Майдану" нехтували правами людей. Члени ради мали б не тільки покарати суддів, які виносили свавільні рішення, а й встановити причини, які до цього призвели.
Алла Лесько була доповідачем у справі Віктора Кицюка, який виносив рішення про позбавлення водійських прав учасників автопробігу до Межигір'я. У ході розслідування прокуратура встановила: в автоматизовану систему розподілу справ неодноразово втручалися і всі справи Автомайдану потрапляли лише до двох суддів – Віктора Кицюка та Оксани Царевич. Однак Алла Лесько проігнорувала цю інформацію та не зробила нічого, щоб встановити винних. Хоча могла б звернутися до відповідних правоохоронних органів.
Антипремію "Не.Честь тижня" за заклики обмежити доступ до декларацій суддів та ігнорування втручання у їхню діяльність отримує суддя Верховного суду Алла Лесько.
Михайло Слободін у своєму блозі визначив бачення фундаменту доброчесності
На відміну від Алли Лесько, лауреат нашої премії суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін добре розуміє необхідність прозорості роботи суддів та їх підбору. В одній зі своїх статей Слободін запевнив: ВККС не може визначати, який кандидат гідний посади судді, а який ні, за допомогою тільки їй відомої шкали оцінювання.
Через непрозорі умови виставляння балів на посади суддів проходить велика кількість кандидатів, які не можуть підтвердити свої доходи чи мають сумнівні рішення. Через це довіра до суддівського корпусу, яка за умов реформи мала б підвищитися, навпаки, ще більше згасає.
У своєму блозі Михайло Слободін також розкритикував запуск нових місцевих судів та їхнє укрупнення – у регіонах декілька малих судів об'єднаються в один великий, і українці можуть залишитися без суду у своїх населених пунктах. Люди будуть змушені їздити в інші селища чи міста, щоб забезпечити собі доступ до правосуддя. Окрім цього, усі справи, крім кримінальних, через ліквідацію судів, почнуть розглядати з початку.
Премію "Честь тижня" за чесний аналіз недоліків судової реформи отримує суддя Східного апеляційного господарського суду Михайло Слободін.
Суддя Михайло Слободін – "Честь тижня"
Отже, сьогоднішня "Не.Честь тижня" – Алла Лесько, яка, ймовірно, покриває "суддів Майдану" та хоче зробити суддівські декларації закритими від громадськості. А "Честь тижня" – Михайло Слободін, який хоче припинити боротьбу між суспільством та судовою владою і закликає відмовитись від непрозорих методів оцінювання кандидатів Вищою кваліфікаційною комісією суддів.
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.