Чи врятує Європа тварин в Україні?

Погодились обмежити страждання тварин

Аби наблизитись до Європи, депутати погодилась обмежити страждання собак та котів, яких їм завдають люди.

“В будь-яких суперечках ця конвенція матиме вищу юридичну силу аніж будь-які підзаконні акти чи закони України”, — каже народний депутат ("Батьківщина") Микола Катеринчук.

“У нас є абсолютно відкритий, майже легальний й ігнорований з боку правоохоронних органів рух догхантерів. Це — організована група через інтернет. Вони займаються тим, що дивляться: де є зграї тварин або просто є поодинокі безхатні тварини. І відповідно вони уже виїжджають і вбивають їх найжорстокішим чином. Потім викладаючи ці вбивства в мережу”, —
нардеп ("Батьківщина") Володимир Ар’єв.

Згідно із Кримінальним кодексом України (стаття 299), знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, — караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, — караються штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.

Бракує притулків

Минулого року до 4 років позбавлення волі був засуджений Олексій Ведула, який вбив понад сотню собак і виклав фото та відео звірства в інтернет. Втім більшість подібних злочинів лишаються безкарними, — кажуть захисники тварин.

“Просто зашкалює жорстокість, яка є непокарана. І саме тому, що немає покарання за жорстоке поводження з тваринами. На жаль, в Україні до тварин ставляться, як до живого сміття, яке кожен як собі хоче, так і прибирає”, - Президент Міжнародного товариства захисту тварин SOS Тамара Тарнавська.

За деякими оцінками, в Києві нараховується близько 18 тисяч бродячих собак. Притулків бракує, програми стерилізації безпритульних тварин немає. Але вирішувати цю проблему не квапляться ані чиновники, ані міліція.

Заборона операцій із зміни зовнішності

Завдяки ухваленій Конвенції торгувати, розводити та утримувати тварин для комерційних цілей буде можливо лише з дозволу державних органів. Втім, поки не відомо, яких саме. Документ забороняє продаж чотирилапих дітям до 16 років, а також здійснювати операції, які змінюють зовнішність тварин.

Зараз такі операції роблять котам і породистим собакам. Щоб коти не псували пазурами м’які меблі їм видаляють фаланги пальців. Собакам обрізують хвости та вуха, аби відповідали стандартам, визначеним людьми для певної породи.

Захисники тварин вважають, що в операціях над тваринами зацікавлені ветеринари і кінологи. Самі ветеринари кажуть, що будуть раді відмовитись від операцій, які завдають страждання тваринам.

“Я тепер з повним правом і бажанням казатиму власникам: знаєте, я не можу цього зробити. Тому що я тепер юридично буду певно обмежений. Ту річ, яку я не хочу робити, мене тепер не заставиш зробити. Ми працюємо в приватній ветеринарії, де, в принципі, клієнт завжди правий. Якщо він наполягає на тому, відмовитися особливо… ти можеш, так… Вибір маєш. Але ти тепер вже подумаєш. Тому що все таки це — невеликі гроші. Але все ж таки це гроші. І власник може піти до головного лікаря поспілкуватися. От у вас лікар не хоче. І головний лікар може надавити. Лікаря я вже послухаю однозначно”,
каже лікар-ветеринар Василь Алєксєєнко.

Українські кінологи від конвенції не в захваті. В Росії та Америці кінологічні стандарти передбачають обрізання хвостів та вух. В Європі після ухвалення Конвенції стандарти довелось змінити: відмовились від зміни зовнішнього вигляду доберманів, шнауцерів, ротвейлерів.

Експерти не виключають, що і після ратифікації конвенції собакам продовжать робити болісні операції. Тільки тепер вони підуть з ветеринарних клінік в тінь.

Тим часом, тисячі котів і собак, яких вважають річчю і власністю, далі потребуватимуть захисту. Від жорстокості тих, кого вони люблять.