Чий портрет нацизму віддзеркалився у ХХІ сторіччі

24 червня 2022, 15:49
Читать новость на русском

"Як і в нашому випадку, ганебне непорозуміння, зачате, так би мовити, у стічній канаві, стало великим пророком, й опозиція просто розпалася, а решта світу дивилася на це зі здивуванням і непорозумінням.

А в нас … істеричні жінки, вчителі, священики-віровідступники, покидьки й аутсайдери звідусіль стали головною підтримкою режиму… Густий соус з ідеології, приправлений розпустою, жадібністю, садизмом і незмірною жагою до влади… А тих, хто повністю не приймає нового вчення, чекає страта".

Радимо Україна була потрібна росіянам не для параду на Хрещатику

Продовжувачі справи Гітлера

Це написав Фрідріх Рек-Маллечевен. Так він описав нацистський режим. І ця характеристика повністю збігається з тим мракобіссям, який зараз відбувається на Росії. Країні, яка породила новий нелюдський – рашистський – режим.

"Істеричні жінки" – це хабалки Скабєєва та Симоньян; "вчителі" – ті, хто вишиковує дітей літерою z та викреслює з підручників історії згадку про Київську Русь; "священики-віровідступники" – це Гундяєв та кліка, які пропагують неканонічну концепцію "русского міра" та брешуть на весь світ, заявляючи з амвону "мы ни с кем не хотим воевать, Россия никогда ни на кого не нападала".

"Покидьки й аутсайдери" – всі ці рогозіни, матвієнки, кірієнки та інші лаврови, які бачать своє спасіння в підтримці режиму Путіна, кожен день доводячи свою вірність йому, розповсюджуючи та намагаючись переконати інших в його химерних фантазіях.

Важливе Європа стоїть на порозі зміни лідерів: хто ними стане 

Голос правди, що став пророчим

Рек-Маллечевен, журналіст та театральний критик, не пережив Другої світової війни. За часів Третього рейху влада забороняла публікацію багатьох його творів, а гестапо виявляло постійний інтерес до письменника. Його заарештували у 1944 році, а 9 січня 1945-го перевели до концентраційного табору Дахау.

Там Рек-Маллечевен захворів на тиф і помер 16 лютого. Вже після війни було знайдено його щоденник – Diary of a Man in Despair ("Щоденник людини в розпачі"), який він вів з 1936 року. Останній запис в ньому датований 14 жовтня 1944 року. Саме з цієї книги вищенаведена цитата.

Актуальне – шалені втрати ворога не змушують їх піти геть з України: дивіться відео