Чому всі говорять про протести в США?
Кожен протест змушує нас реагувати по-різному. Нас – це глобальне "нас" або принаймні європейське "нас".
Чому ми по-різному реагуємо на американські протести та на гонконгські? Чим спротив Авакову-чорту відрізняється від спротиву Путіну?
Зверніть увагу! Знищення автономії Гонконгу: чому Пекін почав нову битву
Чому людей більше цікавлять протести у США, аніж у Гонконгу?
Протест – форма вираження невдоволення. Форма домінує над змістом лиш у світі постправди, в усіх інших випадках вона змінна та залежна від сенсу. По суті, в кожному протесті є соціальне підґрунтя. Якщо його нема – то є хуліганство.
Однак, кожен протест змушує нас реагувати по-різному. Нас – це глобальне "нас" або принаймні європейське "нас".
Наприклад, у мене досить багатоманітна стрічка, – вона здатна показати реакцію на певну подію чи не в кожній державі Європи. Умовний активіст з певного європейського регіону, що має політичну вагу на місцевому рівні та камерному середовищі певної ідеології, зазвичай є пасивним до процесів за межами своєї країни або ЄС. Він співчуває Гонконгу, але нічого з цього приводу не робить, навіть лайк не поставить. Однак, стається Міннеаполіс, і його стрічка відразу стає сповненою американського калейдоскопу.
Отже: чому американські протести, такі хаотичні та часто занадто брутальні, стають для певної особи – питанням номер 1, у той час, як організовані та надзвичайно європейські протести Гонконгу – не тільки не стають актуальними у час загострення кризи, але зводяться до тези "знаю, що вони там є"?
Необізнаність та поверховість
Все просто, і річ не у supremacy американської демократії. Люди реагують на те, до чого звикли. А також підсвідомо уникають того, що є для них незрозумілим. Люди не звикли заглиблюватися, – навіть ті, що обіймають посади та сидять у депутатських кріслах. Це не образа – це психологія.
Протести у США розгойдують звичне. Тому реакція сильніша за реакцію на протести в Гонконзі, який, тим часом, об'єктивно потребує основного фокусу планети – станом на зараз (адже йдеться про руйнацію міжнародного права та початок Холодної війни, і все тому подібне). Однак, кадри з США викликають увагу – "ти ба, ото таке в Штатах коється". Авторитарні режими швидко користуються моментом, радісно вигукуючи: "так-так, у ваших Штатах!".
Проблема криється у жазі до поверхневості: у США все зрозуміло, все англійською, – а що там Гонконг? – якісь азіати, якісь ієрогліфи.
Читайте також: Смерть Джорджа Флойда: мати його дитини вперше виступила зі щемливою заявою
До чого тут Аваков?
Така ж історія складається й з Аваковим. Для того, аби Аваков викликав масштаб антиросійського руху необхідна не більша кількість його корупційних схем, а більше обізнаності пересічних українців у тому, ким він є і що робив. І чому так довго сидить на чортівському троні.
Я в жодному разі не хочу применшити сутність американських протестів. Усі люди є рівними та вільними у своїх правах і гідності, і у афроамериканського населення США – довга, трагічна та жахлива історія боротьба за свободу та права. Жодна людина не має бути поділена на касти, жодні права не мають бути у преференції, жоден поліцейський не має права ставати чортом.