Чому Академія наук хоче додаткових грошей, а не реформ

Члени Національної академії наук завтра, 15 червня, готуються пікетувати Кабінет Міністрів і вимагати збільшити фінансування установи. Того, що є, кажуть, не вистачає навіть на зарплати. Просять додати ще як мінімум півмільярда гривень до кінця року. У тих 2 мільярди гривень, які вже виділили на 2016 рік, кажуть, не вписуються. І хоча в середньому співробітник НАН отримує 3-4 тисячі гривень, усі фінанси все одно ідуть на зарплату. Про обладнання чи ремонти взагалі не йдеться.

Цьогорічний бюджет науковцям формував ще уряд Арсенія Яценюка. На нього служителі науки затаїли велику образу за вислів: "Виникає питання: де нобелівські лауреати, де відкриття? На жаль, ми замість того, щоб займатися наукою, "скиртуємо" папери, які потім припадають пилом, оскільки вони нікому не потрібні".

За два роки НАНУ святкуватиме сторіччя. У його складі 168 інститутів зі штатом у 40 тисяч осіб. Проте, коефіцієнт корисної дії від роботи такої армії науковців щороку нижчий. У світовому рейтингу наукових країн Україна посіла 39 місце. Майже на рівні з Єгиптом, який на ці потреби витрачає вчетверо менше. Середньостатистичний член Академії — пенсіонер. І в середньому у рік один дослідник видає одну наукову публікацію. Це вже дані від громадської організації Публічний аудит. Про впровадження теоретичних розробок в життя часто взагалі не йдеться.

Академію треба реформувати, кажуть експерти. Перед тим провівши серйозний аудит. Це означає, що частину інститутів можуть ліквідувати. Зате решта працюватиме ефективніше. У розвинених країнах академії наук — це почесні установи, за участь у яких платять самі науковці. Розробками вони ж займаються у рідних університетах. Такі реформи пропонували впровадити в НАН.

Читайте також: Стало відомо, скільки українських вчених перебралися на роботу в Німеччину