Чому народився Білль на підтримку України
Конгрес Сполучених Штатів проголосував за закон за No 2828 під назвою "Ukraine Freedom Support Act" (Акт на підтримку свободи в Україні). Закон передбачає передачу Україні американської військової техніки, летального озброєння та додаткової фінансової допомоги, а також накладає нові економічні санкції на Росію.
Зараз документ переданий до Білого дому, де його має підписати президент Барак Обама.
Перша версія цього закону включала позицію про надання Україні, Молдові та Грузії статусу військового союзника США поза НАТО. Після викреслення цього пункту, ймовірність підписання залишається дуже високою.
Преамбула
У вересні, за цим статусом та летальним озброєнням, літав за океан Петро Порошенко. Однак, тоді Глава Білого Дому дипломатично відмовив українському президенту у наданні цього статусу, наголосивши на тому, що США та Україна вже мають потужний двосторонній документ — Хартію стратегічного партнерства. Тому за словами Обами, додаткових договорів приймати недоцільно. Тут американський президент відверто злукавив, бо підписана у 2008 році Хартія є лише рамковим документом. У ній прописані декларативні принципи співпраці між США і Україною. По суті, цей документ не містить зобов’язань підписантів один до одного.
За час після візиту Порошенка, в США кристалізувалось розуміння необхідності краще підтримувати Україну. Крім економічних санкцій, запроваджених проти РФ, фіндопомоги та засобів військового зв’язку, закон No 2828 передбачає надання Україні летальної зброї, військової техніки та додаткових коштів на енергонезалежність та розвиток інститутів громадянського суспільства.
Барак Обама
Предметом критики Барака Обами з боку республіканців є його стримана політика і неналежна реакція Білого Дому на російську агресію в Україні. Республіканці на мілітаристській риториці і критиці свого президента отримують додаткову електоральну підтримку американців.
Стратегія Адміністрації Барака Обами до подій в Україні не мала антиросійського вектора. Великий ведмідь з ядерною зброєю залишався на останніх позиціях уваги американської влади. Велика частина потуги зовнішньополітичної машини США працювала на Тихому океані, на протистояння з Китаєм. Але після анексії Криму, Білий Дім почав модифікувати зовнішній вектор, і як один з результатів часткової переорієнтації США знову на протистояння з Росією стало прийняття Акту про підтримку свободи в Україні.
Не бажаючи вступати у прямий конфлікт з Росією, Білий Дім вирішив інтенсивніше допомагати Україні, і в такий спосіб опосередковано долучитися до війни проти російської окупації.
Надання статусу у майбутньому і членство в НАТО
Перший сценарій отримання статусу союзника США поза НАТО можливий лише за умови повномасштабного введення російських військ на територію України, що за нинішніх обставин видається малоймовірним. Надання статусу союзника поза НАТО – зовсім інший рівень взаємодії та кооперації між державами.
Відверто кажучи, Сполучені Штати, в особі Обами, не готові до такого формату співпраці з Україною. Цей статус Україна може отримати в іншій спосіб, коли відбудеться зміна команди Білого Дому, і президентом США оберуть республіканця. Чергові президентські вибори відбудуться за два роки.
Набуття повноправного членства в НАТО є досить довгим поетапним процесом, який включає у себе: реформування армії, перевірка на стійкість демократичних інститутів, конкурентна ринкова економіка та відсутність територіальних суперечок з країнами-сусідами. Цей шлях є набагато довшим і складнішим.
Прикінцеві положення
Надання країні-партнеру статусу союзника чи передача зброї лежить у компетенції президента Барака Обами. Цей закон для нього має виключно рекомендаційний характер. Навіть підписавши його, він може відсунути виконання закону на невизначений термін.
У будь-якому разі прийняття Конгресом "Акту у підтримку свободи в Україні" викликало інформаційний вибух в російських кабінетах. Це є гідна відповідь американців росіянам, які продовжують підтримувати терористів на Донбасі військовою технікою, зброєю та живою силою.
США демонструють, що вони готові надати Україні конкретну військову підтримку та інші ресурси для боротьби. Цей закон також істотно посилює українську переговорну позицію перед черговою зустріччю контактної групи у Мінську.
Дмитро Бобрицький