Чому СБУ систематично наїжджає на малий та середній бізнес
Потужний малий та середній бізнес – це те, що відрізняє європейську економіку від української. Це важливо не тільки тому, що громадяни є самозайнятими та не випрошують дотацій або субсидій від держави.
Міжнародними теоретиками демократії, такими як Френсіс Фукуяма, науково доведено, що малий і середній бізнес є "запобіжником" від сповзання країни в авторитаризм. Люди, які займаються підприємницькою діяльністю, мислять не популістичними категоріями дешевої ковбаси, а кращого майбутнього для країни.
Свобода підприємництва іде нога в ногу з боротьбою проти корупції, демократією та повагою до прав людини. Тому українська держава мала би стати головним союзником малого та середнього бізнесу, щоб раз і назавжди покінчити зі спокусами авторитаризму.
Читайте також: Хто стоїть за підвищенням цін на пальне
Натомість Україна обрала ще в часи Кучми, у 1990-ті роки, обрала токсичну модель економіки. Вона була і залишається олігархічною, коли влада віддає перевагу створенню преференцій для кланів за рахунок державних грошей, а не розвитку дрібного підприємництва.
У той час, як малий і середній бізнес потерпає та змушений закриватися, олігарх Ринат Ахметов отримує надприбутки за рахунок "Роттердам плюс", а для Дмитра Фірташа та Віктора Медведчука за допомогою Міністерства економічного розвитку або СБУ "зачищають" ринки – будь то азотних добрив або скрапленого газу.
Насправді, наїзди СБУ на бізнес є системним явищем. За останні місяці до мене, як депутата, надходять десятки звернень про те, як спецслужба атакує конкретні підприємства або цілі галузі.
Я отримую регулярні скарги на СБУ. Наприклад, підприємець з Бориспільського району Армен Кечіян у чистому полі поблизу Борисполя побудував два міні-заводи з виробництва колонок для бензинових заправок та цистерн для пального, які він вивіз з окупованих, були проведені обшуки в офісі та вдома, заарештовували рахунки та техніку. Тільки після мого втручання підприємцю повернули вилучене, а жодних підозр не пред’явили.
Читайте також: Який олігарх найбільш "ефективно" поповнює свої кишені грошима з держбюджету
Інший випадок – наїзд антикорупційного департаменту “К” СБУ на малу фірму з Полтави "Арт-Агро", де працює всього сім співробітників, що займаються продажем насіння і гербіцидів. У них так само були обшуки, арешт рахунків, вилучення комп'ютерів і продукції. У підсумку, півтора місяця після нальоту СБУ взагалі не проводилося ніяких дій, але нічого не повертали, вимагаючи хабар. Тільки після мого депутатського втручання підприємцям повернули техніку і 90% вилученої продукції.
Або до прикладу випадок, який спричинив міжнародний скандал, – він стосується блокування діяльності австрійської компанії “Матімекс”, що виробляє харчові добавки у м’ясні вироби. За листом того самого департаменту “К” СБУ наклали заборону митниці проводити оформлення вантажу австрійської компанії під приводом наявності в харчових добавках “наркотичних речовин”.
Паралельно до компанії “Матімекс” прозвучала вимога – 100 тисяч доларів одноразового відкату та три тисячі доларів з кожної машини. Тобто 12 тисяч доларів щомісячної “абонплати” СБУшникам за те, щоб вони не створювали перешкод. На обшуки в офіс компанії “Матімекс” особисто приїздила посол Австрії, яку СБУ в хамській формі не допускали. Посол дві години простояла під гарячим сонцем під офісом.
Читайте також: Як нікому не відома компанія хоче зайняти місце Shell на газовому ринку України
За даними бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети – а це колишній єврокомісар та міністр фінансів Литви – в цьому році число скарг бізнесу на СБУ непропорційно більше, ніж на інших правоохоронців. Сам офіс бізнес-омбудсмена створили як експеримент для захисту підприємців від свавілля держави за сприяння Європейського банку реконструкції та розвитку. Але, як з’ясувалося, влада не зацікавлена в тому, щоб на рівні закону зафіксувати їх повноваження захищати бізнес. Спротив іде з боку комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, соратниці Ігоря Кононенка та Петра Порошенка.
Так само бізнес-омбудсмен Шемета ще в березні ініціював на нараді в прем’єр-міністра Гройсмана, щоб не ухвалюючи законів, що потребує значного часу та зусиль, врегулювати питання наїздів силовиків на бізнес. Це було доручено зробити міністру юстиції Павлу Петренку, але всю весну та літо питання не зрушило з мертвої точки.
Якщо є політична воля, то зробити це не складно. Так само позбавлення СБУ не властивих їй функцій розслідування економічних злочинів є політичним завданням для парламенту. Але навіщо владі підтримувати малий та середній бізнес, якщо потім він стає базою для протестних настроїв. Набагато краще працювати з олігархами, які охоче поділяться вкраденим зі своїми політичними подільниками.