Чудеса світу: загадковий Мадейра,чарівний Тайвань і містичний Балі
Кожна нова мандрівка – це новий калейдоскоп вражень, новий досвід спілкування з унікальними культурами та етносами, нові захоплення неймовірними пейзажами та природними явищами.
Сьогодні у пошуках чудес світу ми відвідаємо на 3 унікальні острови – Мадейру, Тайвань та Балі.
Мадейра
У 1419 році шторм змусив португальських моряків покинути їхній корабель та висадитися на берег. Коли вони опинилися на узбережжі Мадейри, то подумали, що досягли краю землі. Тоді люди все ще вірили, що наша планета рівна.
Їм дуже не хотілося висаджуватися на Мадейру, та перемігши страх вони причалили до берега у цій затоці. Сьогодні тут стоїть місто Машіку. Його нібито назвали на честь Роберти Машіку, яка разом зі своїм коханцем втекла з Англії і поселилася тут ще до того, як сюди прибули португальські моряки.
Мадейра розкинулася за 500 кілометрів від африканського узбережжя. Вулканічне узбережжя так би мовити підняло острів з морського дна. Круті скелі заходять в океан на 5 кілометрів. Їхня найвища вершина здіймається у небо на 1862 метри.
Туристичні гіди часто жартують, що Мадейра краще підходить для споглядання, аніж для купання.
Усередині ландшафт Мадейри не менш драматичний. Вулканічна активність сформувала тут гірський масив, який за красою можна порівняти з Альпами.
Гострі вершини, які затримують хмари, є причиною особливого мікроклімату Мадейри. Погода тут внаслідок атлантичних течій та сильних вітрів постійно змінюється. Доволі часто можна застати таку картину – на півдні острова відпочивальники засмагають під сонечком, північну частину заливає дощ, а гірські вершини й узагалі вкриті сніговою ковдрою.
Іноді Мадейру називають островом вічної весни.
Тайвань
Тайвань, як і Мадейру відкрили португальські моряки. Та якщо Мадейра їх налякала, то Тайвань зачарував. Вони відразу ж назвали його острів Ілья Формоза, що в перекладі означає красивий острів.
Тут земля все ще кипить під поверхнею. Залишки вулканічної активності можна знайти у національному парку за декілька кілометрів від столиці Тайбея.
Тайвань займає 7 місце у світі за густотою населення. Більшість його жителі гуртуються у північній частині. Адже центр острова важкодоступний через високі гори.
Значна сейсмічна активність не завадила Тайбею звести у 2004 році найвищу будівлю у світі. Хмарочос володів цим званням 6 років. Та навіть зараз будівля залишається вражаючим зразком майстерності зодчих.
З метушливої столиці мандруємо у саме серце Тайваню. Акуратні чайові плантації прикрашають гірський ландшафт. Чаювання до слова важлива частина тайванської культури.
Велика кількість щоденних мандрівок човном та безліч маленьких крамничок чудово свідчить про популярність острова серед туристів.
На Тайвані старе та нове, древнє та сучасне мирно співіснують пліч-о-пліч.
Балі
Балі відомий у світі своєю таємничою, містичною чарівністю. Подейкують, що острів останнє місце на землі, де духи та демони все ще блукають поміж смертних. Балійці у це свято вірять.
Більше аніж дерева на Балі вшановують хіба вулкани. Їх тут називають вогняними горами. Балійці вірять, що у середині вулканів живуть могутні демони.
Вулкани не лише приносять руйнування. Лава, яка вивергається з кратерів, з часом стає неймовірно родючим ґрунтом. Крім того довкола вулканів збираються хмари, які проливаються на землю життєдайною вологою.
Наслідком усього цього стала оригінальна та всеохоплююча екосистема. Вона має на меті не лише вирощування рису. До прикладу траву, яка тут росте, згодовують тваринам та птиці.
Рис може родити тричі на рік.
Тут замішують кольорове рисове тісто. З нього селяни створюють різномантні прикраси до свята.
Згодом ці творіння смажать у кокосовій олії. Коли вони готові, їх складають докупи у складні візерунки з релігіними мотивами.
Балійці продовжують задобрювати голодних богів, ми ж прощаємося з цим барвистим світом храмів, який розмістився серед тисяч інших островів.