Дебати в ПАРЄ щодо Азовського моря можуть вплинути на посилення санкцій, – експерт

Таку думку 24 каналу висловив голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран.

Читайте також: Україна має бути готовою до нової атаки Росії в Азовському морі, – екс-посол США

В України небагато інструментів для впливу на ситуацію із захопленням Росією наших кораблів і моряків у Керченській протоці. Один з них – дипломатія. З її допомогою ми можемо переконувати світову спільноту про продовження санкцій проти Росії, навіть якщо ці санкції не вигідні самому Заходу. У питанні Керченської протоки – так само, оскільки Росія порушила всі можливі норми міжнародного права,
– говорить Сергій Таран.

Читайте також: Захоплення українських моряків на Азові: капітан "Бердянська" поставив окупантам ультиматум

Зокрема, зазначає експерт, низка західних лідерів уже заявила, що готова до посилення санкцій. Трамп сказав, що не зустрінеться з Путіним, доки Росія не звільнить моряків і не поверне Україні кораблі. А це, наголошує Таран, серйозно і чутливо для Путіна, який хоче зустрічей із Трампом. Також нова лідерка німецького Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер заявила, що Захід повинен застосувати до російських кораблів симетричні санкції – їх можуть не допустити в європейські порти. Щоб це відбувалося, потрібні майданчики, такі як ПАРЄ, де Україна могла б висловити свою позицію.

Слухання в ПАРЄ не означають, що проблема в Азовському морі вирішиться. Це спосіб просування нашої позиції. Ми не наодинці в боротьбі з Росією. Загалом є дипломатична блокада проти Росії. Це і заяви Трампа про неможливість зустрічі з Путіним, імовірність економічних санкцій проти російських кораблів. Це задача-максимум. Але, коли про це говорять західні лідери, то є перспектива, що санкції посилять. Плюс збільшення США військової допомоги Україні. Кремль відреагує, особливо у випадку, якщо російські кораблі потраплять під санкції і РФ почне втрачати гроші,
– переконаний Сергій Таран.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи 24 січня в рамках зимової сесії у Страсбурзі проведе термінові дебати щодо ситуації в Азовському морі та Керченській протоці.

Що сталося в Керченській протоці?25 листопада у Керченській протоці російський прикордонний корабель протаранив рейдовий буксир українських військових. Відомо, що 2 українських військових малих броньованих артилерійських катери та рейдовий буксир переходили планово та відповідно до міжнародних норм з порту Одеси до порту в Маріуполі.

Проте в Росії заявили, що українські військові кораблі нібито неправомірно зайшли в тимчасово закриту акваторію територіального моря РФ і продовжили рух до Керченської протоки. Група українських кораблів продовжила свій шлях до Маріуполя. Проте під час виходу з Керченської протоки російські прикордонні судна відкрили вогонь по українських кораблях, внаслідок чого 6 українських військових моряків зазнали поранень. Також Росія захопила 2 українських судна та взяла в полон 24 українських моряків, яких згодом арештували в окупованому Криму та вивезли до московських СІЗО.

Після цього Україна до 26 грудня ввела у 10-и областях воєнний стан і заборонила в’їзд на свою територію чоловікам-громадянам Росії у віці 16-60 років.

Росія не перший місяць блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямували до українських портів. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.

26 грудня Рада національної безпеки і оборони України схвалила рішення про введення санкцій щодо РФ.