У світі відзначають День прав людини: що відомо і чиї права порушують в Україні найбільше

Що відомо про День прав людини

Саме 10 грудня 1948 року ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, пише 24 канал. Це був перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші.

Читайте також Вчителька вдарила учня перед всім класом на Львівщині: її звільнили з роботи

• У документі також вказано, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їхніх раси, статі, мови, релігії тощо.
• В основу декларації прав людини заклали всі напрацювання людської думки, які були на той момент у цьому питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.
• Зауважмо, що положення декларації прав людини мають рекомендаційний характер. Проте на сьогодні принципи документа лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів щодо прав людини, укладених з 1948 року.
• Так, у 1966 році Генасамблея ООН ухвалила "Міжнародний пакт про громадянські й політичні права" та "Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права". Обидва пакти разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.
• На сьогодні чимало країн включають основні положення декларації у своє базове законодавство і конституції.

Генасамблея ООН в 1950 році проголосила відзначення 10 грудня Міжнародного дня прав людини / Фото "День"

Санкції за порушення прав людини

Зауважимо, що саме в День прав людини набуде чинності механізм запровадження санкцій за порушення прав людини, який Євросоюз схвалив напередодні. Новий режим санкцій багато в чому аналогічний ухваленому в США "акту Магнітського". Останній дозволяє вводити санкції за порушення прав людини. Дія механізму санкцій від ЄС поширюватиметься на весь світ, на державні і недержавні суб’єкти.

Читайте також Варив самогон і знущався над учнями: під Черкасами батьки вимагають звільнити директора школи

• Так, ЄС зможе вводити санкції проти фізичних та юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини по всьому світу, причетних до таких порушень або пов’язаних із ними. Мовиться про заборону на в’їзд до ЄС і заморожування активів.
• Крім того, європейським суб’єктам буде заборонено фінансувати таких осіб.

Чиї права найбільше порушують в Україні

Журналісти

В Україні найбільше права порушуються на окупованих територіях, зокрема в окупованому Криму. Серед сфер діяльності найбільше порушень – у журналістській роботі. Середовище для ЗМІ лишалось небезпечним у 2019 році. Про це свідчить доповідь про дотримання прав людини у 2019 році, яку представив у листопаді 2020 року керівник правозахисної організації Human Rights Watch Кеннет Рот.

Так, протягом 2019 року в Україні зафіксували щонайменше 11 випадків побиття журналістів, 1 журналіста вбили. У документі згадали журналіста-розслідувача Вадима Комарова, який помер влітку 2019 року від травм голови після того, як його жорстоко побили невідомі.

До теми Замахи на вбивство та насилля: скільки разів нападали на журналістів в Україні з початку року

Журналіст Вадим Комаров, який загинув після побиття невідомими / Фото pero.org.ua

Журналісти отримують погрози, відчувають перепони в роботі, інколи з боку органів влади. Зокрема має місце пошкодження їхньої техніки, обмежується доступ журналістів на офіційні заходи,
– було вказано в доповіді Human Rights Watch.

Там також зауважили, що досі не притягнули до відповідальності причетних до вбивств на Майдані 2014 року та до насильства в Одесі.

Пенсіонери в окупації

На окупованих територіях порушуються права пенсіонерів. У Східній Україні в 2019 році зафіксували значне зменшення кількості жертв серед цивільних. Утім активні атаки на цивільні установи тривають.

Діти

Лише за перші 2 місяці 2019 року втричі зросла кількість обстрілів шкіл з обох сторін військового конфлікту, мовилося у доповіді. Загалом за 6 років війни на Донбасі вбили 147 дітей.

Окупований Крим

В окупованому Криму російська влада продовжує переслідувати кримських татар. За даними американських правозахисників, лише у березні 2019 року російська влада заарештувала 24 людей в Криму, більшість з яких – активні члени "Кримської солідарності". Жодного з затриманих не звинуватили у причетності до насильства. Принаймні 4 із них катували.

Читайте також Джемілєв розповів про рідний Крим і батьківський будинок, який не бачив вже 7 років: відео

Релігія

Правозахисники повідомляли також про переслідування на релігійному ґрунті на підконтрольній владі території після створення Православної церкви України.

В Україні мали місце залякування та погрози щодо членів Української православної церкви, у деяких випадках поліція не реагувала на ці факти, а інколи була причетна до них,
– вказано в доповіді.

"Служба безпеки України здійснила десятки рейдів на будинки священників або церкви, пов’язані з Російською православною церквою", – писали дослідники, проте не уточнювали причин цих рейдів.

Нацменшини

При цьому, за даними Human Rights Watch, в Україні в 2019 році покращилась ситуація з дотриманням прав меншин. На підтвердження цьому автори дослідження назвали мирне проведення найбільшого в історії України Маршу рівності, в якому взяли участь до 8 тисяч людей. Покращилась також робота поліції у питанні захисту прав представників меншин.

Марш рівності в Києві

Пандемія коронавірусу

Коли почалася пандемія і був запроваджений карантин, стало зрозуміла, що ті умови, з якими зіткнулися, у тому числі Нацполіція, потребують додаткової уваги. Про це в листопаді заявив виконавчий директор Асоціації Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Вадим Пивоваров.

Перші етапи карантину наочно продемонстрували – через низку причин силовики не були підготовлені виконувати покладені на них завдання забезпечення балансу інтересів, як для влади – у стримуванні поширення хвороби і підтримання стабільності в державі; так і для громадян – у недоторканності їхніх прав та законних інтересів,
– розповів Пивоваров.

Читайте також В Україні стрімко зросла кількість випадків домашнього насилля, – Денісова

Він наголосив, що були очевидні прорахунки у законодавчих та управлінських рішеннях парламенту та уряду, які призвели до певної розгубленості правоохоронців. Їхні дії коливалися в різні боки – то в бік необґрунтованих жорстоких затримань на самому початку карантину, до, навпаки – відвертого ігнорування факту скоєння таких правопорушень.

"Ми розуміємо, що був новий виклик для України, але, як бачимо, держава не була підготовлена і перші рішення були хаотичні", – додав Пивоваров.

Українські поліцейські під час пандемії коронавірусу

Які заходи відбудуться до Дня прав людини

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини DocudaysUA запускає на своїй платформі DocuSpace 3 нові фільми, яких не було на весняному фестивалі. Також відбудеться онлайн-показ до Дня прав людини.

• Так 10 грудня о 15:00 на платформі Docu/Club покажуть документальну стрічку "В іншому світі", яку супроводжуватиме зум-дискусія. Це фільм про польську сімейну пару, яка постає перед вибором – чи зберегти вагітність, знаючи, що народиться дитина з синдромом Дауна. Якраз восени Польщу сколихнули масові протести через спробу уряду заборонити аборти в разі невиліковної хвороби плода.
• Протягом грудня в онлайн-кінотеатрі DocuSpace показуватимуть документальний фільм фінського режисера Джона Вебстера "Віч-на-віч". У ньому показані діалоги між убивцями та людьми, які втратили близьких. Перегляд коштує 50 гривень.
• 11 грудня о 19:00 відбудеться онлайн-дискусія "Віч-на-віч: як знизити рівень злочинності шляхом діалогу?", яка порушуватиме тему відновного правосуддя. Експерти міркуватимуть, чи є способи покарання, крім ув’язнення, які можуть дати засудженим підліткам шанс виправити помилку.

На DocuSpace також можна переглянути 3 стрічки, які не увійшли до цьогорічної програми: "Я йду" Йорґена Лета, данського документаліста-експериментатора, який працював разом із Ларсом фон Трієром над фільмом "П’ять перепон"; чорна документальна комедія "Тварини" Йонаса Шпрістерсбаха; "У мене була мрія" Клавдії Тосі.

Читайте також Проти тортур і катування: Офіс генпрокурора підготував Концепцію державної політики

"ІЗОЛЯЦІЯ: must speak"

10 грудня о 16:30 відбудеться презентація проєкту "ІЗОЛЯЦІЯ: must speak". Захід організовує МЗС у співпраці з Українським інститутом, МБФ "ІЗОЛЯЦІЯ" та журналістом, письменником, експолітв’язнем Станіславом Асєєвим.

"ІЗОЛЯЦІЯ: must speak" – це комплексний проєкт, який об’єднає політичну та інформаційну кампанію з мистецькою складовою. Його презентація відбуватиметься саме в День прав людини, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до фактів застосування тортур та антигуманної діяльності в незаконній в’язниці "ІЗОЛЯЦІЯ", а також задля її якнайшвидшого закриття.

Захід проходитиме у змішаному форматі (в офлайн- та онлайн-режимі) і передбачатиме короткі виступи спікерів, після яких буде відкрито можливість для дискусії. До участі в онлайн-форматі запрошуються представники дипломатичного корпусу, неурядових організацій, ЗМІ, правозахисники.

Читайте також В Івано-Франківську підлітки пограбували бабусю, яка йшла у лікарню: відео

Онлайн-трансляція заходу відбудеться англійською та українською мовами на фейсбук-сторінках МЗС, Українського Інституту та "ІЗОЛЯЦІЇ".