День Збройних сил України: 3 зворушливі історії молодих бійців АТО, які надихають

Молоді бійці ЗСУ, які залишили в домівках рідних матерів та коханих, і відправились на схід України в зону АТО декілька років тому, згадали важкий час у своїх інтимних оповідях для сайту "24".

Читайте також: 12 фактів про українську армію, яких ви могли не знати

Юрій Гашків (24 роки), м. Львів

Колишній молодий боєць 95-ї окремої аеромобільної бригади у лавах ЗСУ до війни навчався у Львівському державному коледжі харчової і переробної промисловості НУХТ. У 2012 році був призваний на військову службу, але з початком АТО вирішив продовжити військову справу та добровільно відправився на фронт.

Юрій Гашків з побратимом (ліворуч)

З 2014 по 2015 рік обороняв такі населені пункти як Спірне, Лисичанськ (нафтопереробний завод), Шахтарськ, Савур-Могила, Степанівка, Міусинськ, Авдіївка, Дебальцеве. У 2014 році на Луганщині отримав осколкове сліпе поранення поперекової частини тіла.

Сьогодні він навчається у Львівському національному університеті імені Івана Франка на історичному факультеті та зізнається, що йому знадобилось майже три роки після демобілізації, щоб адаптуватись до мирного життя вдома.

День Збройних сил України: роздуми Юрія Гашківа

Щодо майбутнього України, Юрій налаштований оптимістично. Він вірить, що Україна вже не буде такою, як раніше. А найбільші коректури внесла російсько-українська війна, яка неймовірним чином повпливала на українське суспільство.

Мені подобається моя Україна, в ній є все рідне, що близьке мені до серця. Планів багато, але не буду забігати наперед. Як написано в одній з моїх улюблених книжок: "Історія скаже, ким я був і де я подівся". Я оптиміст, я вірю, що наша держава найближчим часом буде прекрасно розвиватись як в економічному, так і політичному плані. Вірю, що це буде. Війна на Донбасі закінчиться лише з поваленням режиму Путіна і його імперії,
– поділився колишній військовослужбовець ЗСУ Юрій Гашків.

Читайте інтерв'ю з бійцем: Знадобилося три роки, щоб адаптуватись у суспільстві: спогади молодого бійця ЗСУ Юрія Гашківа

Олексій "Сокіл" (33 роки), м. Миколаїв

Колишній боєць ЗСУ з Миколаєва служив у 3-му десантно-штурмовому батальйоні 79-ї ОАЕМБр з літа 2014 року до осені 2015 року. На той час це був єдиний добровольчий батальйон, сформований Збройними силами України. За час служби на сході України Олексій захищав територію країни в таких поселеннях як Широкине, Лебединське, Гранітне, Сопине, Новоселівка.

Олексій "Сокіл"

Доброволець із кількома вищими освітами, який згодом вступив у лави ЗСУ, розповів, що, на щастя, не мав жодних серйозних поранень, зрозумів для себе багато цінних речей.

Війна змінює кожну людину. Кожного чоловіка та жінку, що стають учасниками бойових дій. Харукі Муракамі колись написав: "Одного дня шторм закінчиться. І ти не згадаєш, як його пережив. Ти навіть не будеш впевнений, чи закінчився він насправді. Але є одна річ, безсумнівна: коли ти вийдеш зі шторму, ти ніколи не станеш тою людиною, якою в нього увійшов", –
роздумує Олексій.

З фронту "Сокіл" повернувся внаслідок демобілізації, але в умовах "штучного перемир'я" наміру бути на сході України він не мав.

"Я міг би залишитись у ЗСУ, якби дійсно тривали бойові дії, а не тоді, коли наші хлопці перетворювались на живі мішені для артилерії і снайперів противника", – додав він.

Сьогодні Олексій адаптовується до цивільного життя, пробує надолужити пропущене за декілька років та займається саморозвитком. Він планує залишитись в Україні та формувати себе як професіонала своєї справи. Проте має велике бажання мандрувати іншими країнами.

День Збройних сил України: роздуми Олексія "Сокола"

Читайте інтерв'ю з бійцем: Війна зводить різних чоловіків у братство: спогади про фронт молодого бійця ЗСУ "Сокола"

Олег "Бандера" (22 роки), м. Львів

Вже у 2014 році юний Олег пішов добровольцем на службу в добровольчий батальйон "Донбас". У 2015 році він підписав контракт із ЗСУ та увійшов в склад 93-ї окремої механізованої Харківської бригади. Оборону міст "Бандера" вів у таких населених пункат як Попасне, Лисичанськ, Піски, Опитне. Також перебував в одній з найгарячіших на той час точок – в Донецькому аеропорті – близько півтора місяця (грудень-січень 2014-2015 років).

Олег "Бандера"

На фронті екс-боєць ЗСУ "заробив" дві контузії та отримав поранення осколками від АГЕС. Повернувшись додому, Олег пішов навчатись у Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де провчився півтора року. Однак через ускладнення від поранення, був змушений залишити навчання. Сьогодні ж "Бандера" працює у Ветеранській ресторації "Патріот".

На фронті Олег зустрів найкращих друзів, яких, на жаль, в більшості немає вже серед живих. Однак хлопець абсолютно не жаліє про той час, який йому був даний під час оборони території на сході України. Він має надію, що "скоро ця війна закінчиться і ми повернемося в свій рідний і мирний Донецьк, Луганськ та Крим".

День Збройних сил України: роздуми Олега "Бандери"

Незважаючи на такий важкий досвід у досить молодому віці, "Бандера" також не втрачає оптимізму та впевнений, що все залежить лише від кожного з нас.

Бажаю єдності, терпіння, бажання будувати українську державу. Тому що найголовніше починається саме з нас. Не давайте ніколи питань "а що дала наша країна для нас?", а краще задумайтесь на секунду, що ви зробили для цієї держави, щоб краще в ній жити?,
– підсумував колишній військовослужбовець ЗСУ Олег "Бандера".

Читайте інтерв'ю з бійцем: Не хотів, щоб цю війну відчули мої рідні: спогади молодого бійця ЗСУ Олега "Бандери"