Для чого путінський патріарх припхався до Лукашенка
Джерело:
фейсбук Ігоря ТишкевичаПісля проблем на українському напрямі патріарх Кирил (творчий псеводонім Володимира Гундяєва) вирішив раптово злітати до Мінська. Так би мовити, з ревізією.
Ревізія – зустріч із Лукашенком та кліром Білоруського екзархату РПЦ.
Читайте також Санкції проти Кирила та 12 тисяч причетних росіян: МЗС продовжить боротись за покарання винних у геноциді українців
Три групи у білоруському казенному православ'ї
Тут є проблема, оскільки всередині білоруського православ'я є три базові групи.
Одна – білорусоцентричні священники, які в перспективі можуть і заговорити про більшу самостійність (точніше говорили і раніше, але з різним рівнем успіхів).
Друга – відверто проросійське крило, для якого не існує Білорусі, а є "Велика Росія" і є "триєдиний російський народ".
І третя – дуже дивна. Вони вагаються разом із політичним вітром. А вітром місцевим. Так би мовити, государеві люди, де "государ" – Лукашенко.
Підводні течії
За митрополита Філарета (останні роки його життя) сильні були позиції першої та третьої груп. Відкрито говорили, що статус "екзархату" – замало для білоруської церкви. Але про автокефалію відкрито не заїкалися.
Потім приїхав "Павло-ядерний краник" – його послали до Білорусі з посади митрополита рязанського. Активно говорив про "руській мір" і договорився до того, що існує "багато богів" – мовляв, у уніатів і католиків "свій Бог". Павла акуратно "пішли". Заслуга не Лукашенка, а, скоріше, – частини кліру.
І, нарешті, зараз білоруським екзархатом керує місцевий уродженець Лунинця – митрополит Веніамін. Який явно не належить до жодної групи (що рідкість), але більше тяжіє до "государевих людєй".
Такими, як розумію, були умови компромісу при "вигнанні ядерного краника" – нового явного руськомирця не хотіли, а явно пробілоруського або "лукашенківського" не хотіла Москва.
Начебто все для РПЦ склалося добре. Але демарш української філії (точніше перспектива її продовження) не на жарт стривожила керівника "православного МЗС РФ". Адже якщо нове зближення непромосковських груп – результат може не порадувати.
Явної автокефалії не буде без зміни політичного фону, а ось розмови про більші права, більшу самостійність – цілком. Своїм інформаторам Кіріл вже, мабуть, не довірить і вирішив сам приїхати. Десь просто поговорити, десь серйозно полякати (про всяк випадок). Результат побачимо, гадаю, за місяці 3 – 4.
ЄС готує 7 пакет санкцій проти Росії – дивіться відео: