Як неугодний радянський археолог знайшов Скіфську пектораль
Унікальна знахідка 20-го століття, яку прирівнюють до відкриття скарбів єгипетського фараона Тутанхамона. Вага прикраси більше кілограма, що вироблена із золота високої якості.
Експедицію до Кургану "Товста Могила" називали безперспективною, тож доручили її Борисові Мозолевському. На той час він нікому невідомий позаштатний співробітник Інституту археології. Поет, що за свої вірші і дружбу з Василем Стусом змушений був працювати кочегаром.
У лютому 1971 року лише інтуїція допомогла археологу обрати правильний курган. За місяць бульдозери почали згрібати 8-метровий насип. Робочий день тривав 16 годин. І так щодня без вихідних.
Читайте також: Український художник-жебрак змусив говорити про себе увесь світ
Люди дубіли на морозі, глохнули від реву важкої техніки, не вмиваючись падали в ліжко, аби вранці знову навпочіпки шукати скарби. Нарешті перші знахідки — прикраси воза і похоронної кінської збруї. На допомогу прислали нових працівників. Ще глибше віднайшли камеру з царицею в сукні із золотими пластинками, руки та шия в прикрасах.
Та цього археологу було мало, потрібна була сенсація. Але ж ні. Їх випередили. До головного поховання царя мародери проклали хід. Погріб був розграбований. І майже як у кіно, за декілька сантиметрів від місця, де колись порпались крадії, археолог намацав схованку. У руках Бориса Мозолевського заблищала пектораль.
До кургану миттєво провели телефонну лінію та встановили пост міліції у повному озброєнні. І недарма, бо плітки поширювалися швидко, а посеред ночі з’явився навіть табір циган.
Пектораль показали вищому керівництву республіки, і попри тиск Москви залишили скарб у Києві. Зараз існує три офіційні копії прикраси.
Якщо й відбувається виставка, то відправляють саме їх. Оригінал незмінно залишається у стінах Музею історичних коштовностей на території Києво-Печерської лаври.