До міжнародного дня кіно. 10 українських фільмів, що справді заслуговують на увагу

28 грудня 2016, 13:10
Читать новость на русском

Сьогодні в Україні відзначають День українського кіно. Попри складні умови роботи, та катастрофічний брак коштів наші митці творять справжні шедеври.

Ми підготували для вас 10 вітчизняних стрічок, знятих вже в час незалежності України, які справді заслуговують на вашу увагу.

Плем’я (Режисер Мирослав Слабошпицький)

Один з найтитулованіших українських фільмів. Світова прем'єра на Каннському кінофестивалі. Там український фільм отримав багато позитивних відгуків критиків, а також Гран-прі у паралельній конкурсній програмі "Тиждень критики".

А от американське видання Rolling Stone назволо "Плем’я" найпотужнішою стрічкою 2015 року за впливом на глядачів.

Ця стрічка справді справляє дуже сильне враження. Фільм лякає, засмучує, деякі сцени викликають відверту огиду – при цьому він нікого не залишить байдужим. Це історія про глухонімих підлітків та їхню тяжку долю в інтернаті. Стрічка відзнята мовою глухонімих без дубляжу чи субтитрів, а головні герої фільму не професійні актори, а звичайні підлітки. До речі, це єдиний у світі фільм, знятий без жодного слова.

Брати. Остання сповідь (Режисер Вікторія Трофіменко)

Стрічка зібрала чимало нагород на міжнародних кінофестивалях. Зокрема, у Румунії фільм визнали "Найкращим дебютом", а на кінофестивалі "Кіношок" стрічка здобула нагороду за "Найкращий сценарій". А от кінокритиків Московського фестивалю вразила гра виконавиці головної ролі Наталі Половинки, за що львів’янка отримала приз за "Найкращу жіночу роль". Також стрічка здобула "Приз російської преси".

"Брати" – це психологічна драма про двох братів-гуцулів. В їхнє карпатське село приїжджає письменниця, яка читає в місцевому монастирі лекцію про святих та юродивих. Через певні обставини жінка не може покинути хутір і стає єднальною ланкою поміж двома братами, що за останні 40 років не промовили один одному ані слова.

Поводир (режисер Олесь Санін)

Ще один фільм, що викликає дуже сильні емоції в глядачів. Одну з головних ролей у стрічці зіграла українська співачка Джамала. Вона записала і саундтрек до фільму.

Це історична драма про трагічну долю українських кобзарів у часи сталінських репресій. Гаслом фільму є фраза: "Заплющ очі — дивись серцем".

Фільм був у всеукраїнському прокаті і протягом 2 місяців був у десятці лідерів. Загалом у прокаті фільм зібрав майже 15 мільйонів гривень – це дуже хороший показник для української стрічки.

"Поводир" глибоко проникав у свідомість українців. Багато хто, виходивши з кінотеатру, не міг опанувати емоцій кілька годин.

До речі, прем’єра на телебаченні відбулась на нині скандально відомому телеканалі "Інтер".

Іван Сила (Режисер Віктор Андрієнко)

Дуже хороший вітчизняний фільм для дітей та молоді. В основу фільму лягла реальна історія про українського силача Івана Фірцака, який народився на Закарпатті. Він виборов титул найсильнішої людини світу 20 століття.

Головну роль зіграв український силач Дмитро Халаджі. У фільмі також знявся Василь Вірастюк.

Параджанов (Режисери Олена Фетісова, Серж Аведікян)

Біографічний фільм про легендарного українського і вірменського режисера Сергія Параджанова. Попри критику радянської влади та навіть тюрму, кіномитець залишився вірним собі і продовжував творити.

Це естетично "смачний" фільм з елементами сюрреалізму. Стрічка легко дивиться і попри драматизм залишає приємне враження після перегляду.

"Параджанов" також був висунутий від України на премію Оскар в номінації "найкращий фільм іноземною мовою".

ТойХтоПройшовКрізьВогонь (Режисер Михайло Іллєнко)

Ця військова мелодрама розповідає про долю радянського льотчика, який став вождем індіанського племені. Попри драматизм основної історії моментами фільм викликає у глядачів посмішку і загалом залишає позитивний, добрий "присмак".

Стрічка містить багато містичних і навіть казкових сцен, притаманних фільмам Михайла Іллєнка. Прослідковується зв'язок з іншою роботою Михайла Іллєнка — "Фучжоу".

Аврора (режисер Оксана Байрак)

В основі мелодрами – історія маленької дівчинки Аврори, що постраждала у Чорнобильській аварії. Дівчинка обожнює балет та танцювати, але через дозу серйозну опромінення – життя дівчинки висить на волосині.

Цей фільм представляв Україну на премії "Оскар".

Крім того Байрак отримала за стрічку премії в трьох номінаціях: "Найкращий вітчизняний прокатний фільм", "Найкращий сайт до фільму" та "Людина року в кінобізнесі".

Мамай (Режисер Олесь Санін)

Ця драма – така собі українізована історія Ромео і Джульєтти, розбавлена українським та кримськотатарським фольклором.

У фільмі дуже мало діалогів, але вони й не потрібні. "Мамай" містить багато описових кадрів, що приносить естетичну насолоду. До речі операторську роботу Сергія Михальчука відзначили і кінокритики.

Стрічка також переставляла Україну на премії "Оскар".

Молитва за Гетьмана Мазепу (Режисер Юрій Іллєнко)

Це перший повнометражний український фільм за роки незалежності, на створення якого витратили справді великий бюджет – 12 мільйонів гривень. Сам режисер Іллєнко заявив, що до створення цієї стрічки він йшов усе своє життя.

В основі фільму суперечлива історія гетьмана Івана Мазепи, та його стосунки з царем Петром І.

Фільм, відзнятий у 2001 році, викликав шквал критики в Росії, зокрема,через "неправильний" образ Петра І. Довгий час фільм "лежав на полиці" і в Україні. Лише у 2010 оновлена версія фільму врешті дійшла до глядача.

Штольня (Режисер Любомир Левицький)

Це перший україномовний трилер. Сюжет стрічки дуже банальний і багато в чому скалькований з американських "страшилок". Багато критикували "Штольню" і через поганеньку акторську гру – головних героїв трилера зіграли переважно молоді українські співаки.

Однак він став справді першим з українських фільмів, хто заповнив цю нішу. З рештою кіно знімають не лише для фестивалів, але й для звичайного, часто мало перебірливого глядача.

До речі, заради першого вітчизняного трилеру українці активно штурмували кінотеатри. У підсумку фільм заробив близько 120 тисяч доларів касових зборів.