Чи загрожує Україні піраміда з держборгу
В Україні став дуже популярним міф про піраміду держборгу, якої насправді немає. Посилився ефект ще й тим, що відносно нещодавно в Росії, в 1998 році, побудували боргову піраміду з внутрішнього державного боргу, і вона дійсно впала, привівши до дефолту.
Про це у своєму відеоблозі "Фінансова грамотність" розповів економічний експерт Сергій Фурса.
До теми: Зеленский должен принять решение: мир с Коломойским или экономическое будущее Украины
Зайого словами, те, що в Україні може бути піраміда держборгу або ж піраміда ОВДП (Облігацій внутрішньої державної позики України) – цілковита нісенітниця.
► Звідки з'явився міф
Фурса пояснив, що в 2019 році до внутрішнього ринку держборгу виявилося підвищена увага, тому що українці стали свідками зміцнення гривні. І одним з основних тригерів цього зміцнення стали іноземці, які купували гривневий внутрішній борг, а для цього продавали свої долари. Що внесло початковий дисбаланс на валютний ринок України.
Ну а далі: всі побігли, і я побіг – як це часто буває у нас. В результаті, гривня зміцнюється. І це помічають всі. Адже немає для українця більш улюбленої теми, ніж курс гривні, щоб він не робив, знижувався або зростав,
– підкреслив аналітик.
"Отже. Що є фактами? Те, що на внутрішньому ринку з'явилися іноземці, які принесли сюди майже 4 мільярда доларів. Чи є це злочином? Ні, більше того, це норма для країни світу. Відсутність іноземців є проблема. Чи говорить це про те, що хтось будує якусь піраміду? Ні", – підсумував Фурса.
► Три основні ознаки боргової піраміди
Повернувшись до досвіду згадаємо, які три основні ознаки боргової піраміди на прикладі Росії.
- Постійно зростаюча боргове навантаження держави в зв'язку з неконтрольованим дефіцитом бюджету.
- Постійно зростаюча вартість залучення ресурсів.
- Зниження термінів залучення коштів.
"Коротше кажучи, коли будують піраміду, інвестори, професійні учасники ринку це бачать і відчувають кров, відчувають ризик. І уряду, якщо він будує піраміду, доводиться постійно збільшувати привабливість свого боргу, граючи на жадібності інвесторів. Підвищуючи прибутковість з кожним аукціоном. І, відповідно, знижуючи терміни залучення, тому що надовго гроші вже ніхто не дає", – пояснив експерт.
Цікаво: Почему гривна укрепляется, а цены не падают: объяснение Гончарука
► Що ми бачимо в Україні?
"Чи є у нас постійне зростання боргового навантаження держави в результаті неконтрольованого дефіциту бюджету? Ні, все з точністю до навпаки. Завдяки співпраці з МВФ у нас контрольований дефіцит бюджету. МВФ не дає витрачати більше, ніж ми заробляємо. Фонд стоїть жорстким наглядачем над головою і б'є владу по руках, коли у неї виникає бажання витратити більше", – наголосив Фурса.
Відео повного відеоблогу Сергія Фурси "Фінансова грамотність" за 17 грудня 2019: