Дефолт перед МВФ: які небезпечні наслідки для України

Що пропонують депутати

У законопроєкті №5607 депутати пропонують звернутися до МВФ з проханням реструктуризувати частину зовнішнього боргу України. Причини дві:

• Україна зазнала падіння соціально-економічного стану під час пандемії коронавірусу.
• Цього року, особливо восени, на Україну чекають пікові виплати боргів.

Цікаво Чи справді в Україні можна взяти безвідсотковий кредит на авто

Пандемія

Автори законопроєкту зазначають, що понад 300 законодавців у всьому світі закликали МВФ та Світовий банк "списати борги найбідніших країн і збільшити фінансування для запобігання глобального економічного спаду".

Україна і справді постраждала через пандемію, але не так суттєво, щоб просити про списання боргів на рівні з такими бідними країнами як, до прикладу, Судан. У 2020 році ВВП України впав на 4% – навіть Велика Британія (-9,9%) та Італія (-8,8%) зазнали більших економічних збитків.

Щобільше, нещодавно Кабмін прийняв рішення допомогти Судану – єдиній країні, яка має прострочену заборгованість перед МВФ – сплатити борг, надавши 6 мільйонів доларів. Тож реструктуризувати власний борг та допомагати іншим країнам – як мінімум непослідовно.

Сомалі, Ліберія, Афганістан. Знаєте, що об'єднує ці три країни? Те, що за останній рік Міжнародний валютний фонд пішов на списання заборгованості цим країнам через кризову ситуацію,
– сказала голова "Голос" Кіра Рудик.

Пікові виплати

У законопроєкті наводять суму у 627 мільярдів гривень, які підуть на погашення та обслуговування державного боргу у 2021 році. Щоправда, за останніми даними Мінфіну ця сума трохи менша – 603 мільярди гривень, з яких:

• 454,9 мільярда гривень підуть на погашення держборгу.
• 148,4 мільярда гривень піде на обслуговування боргу, тобто сплачення нарахованих відсотків (з них перед МВФ лише 6,1 мільярда гривень, а от пікові виплати припадуть на "комерційний" борг – перед іноземними компаніями та інвесторами).

Тож виникає питання, чому депутати пропонують реструктуризувати борг перед МВФ, обслуговування за яким цьогоріч становить трохи більше як 4% із загальної суми обслуговування. Адже дефіцит бюджету від цього суттєво не скоротиться, а репутаційні наслідки будуть невідворотними.

Популізм. Ніякого сенсу в законопроєкті немає від слова взагалі. По-перше, борг МВФ найдешевший з точки зору обслуговування,
– пояснює в коментарі 24 каналу економіст Борис Кушнірук.

По-друге, додає експерт, борг МВФ складається з двох частин: борг МВФ, який надається Нацбанку і борг МВФ, який надається уряду. "У Нацбанку немає жодних проблем з погашенням цього кредиту. І це лише підтверджує продовження співпраці. А в уряду там сума маленька і її не потрібно цього року гасити", – пояснює Кушнірук.

Наслідки реструктуризації боргів

• Довіра інвесторів та кредиторів. Україна тривалий час відновлювала довіру інвесторів після реструктуризації боргів у 2015 році, оскільки рейтингові агенства суттєво знизили позиції України. А без довіри доводиться залучати кредити під високі відсотки.
   
• Гривня. Відповідно падає й українська гривня: частково через відтік інвестицій, а частково й через панічні настрої, коли населення та бізнес починають скуповувати валюту.
   
• Економічна стагнація. Відповідно країні доводиться скорочувати витрати, щоб якось покрити дефіцит бюджету, оскільки дешеві запозичення – вже не варіант. Тож про економічний розвиток не йдеться.

Чи приймуть закон

Ініціаторами законопроєкту стали 36 депутатів зі "Слуги народу", групи "За майбутнє", "ОПЗЖ" і групи "Довіра". Теоретично якщо їхні однофракційці їх підтримають, то законопроєкт може набрати близько 300 голосів (необхідно 226 голосів).

Проте економіст Борис Кушнірук вважає, що законопроєкт не знайде підтримки, адже є чистим популізмом та не несе в собі жодної користі. За словами експерта, західні партнери України просто не зрозуміли б цього рішення.

До теми Нардепи придумали дефолт перед МВФ: чим це загрожує Україні

Співпраця України та МВФ: коротко

• Україна та МВФ підписали меморандум щодо 1,5-річної програми stand-by на суму 5 мільярдів доларів 9 червня 2021 року.
• Тоді ж Україна отримала перший транш розміром у 2,1 мільярда доларів.
• За угодою ще минулого року мали надати 2 транші, кожен вартий 700 мільйонів доларів. Цього не сталося через невиконання Україною умов МВФ.
• Місія МВФ вже двічі відновлювала роботу в Україні, але жодного разу це не принесло результату. Відтак очікують, що Україна не отримає наступний транш як мінімум до осені.