Коломойський і дефолт: чому пропозиція олігарха не вигідна для України

Чому один з найвпливовіших олігархів заговорив про дефолт та що це означає для простих українців – читайте далі.

Читайте також: Дефолт і "кінець світу": що треба знати, щоб не панікувати

Що таке дефолт?

Дефолт – це невиконання боргових зобов’язань. Тобто, ситуація, коли держава, компанія або людина не можуть (або не хочуть) повернути борг або виплатити відсотки. Дефолт може бути звичайним і технічним.

Технічний дефолт – означає що у того, хто позичав гроші, є проблеми із виконанням власних зобов'язань, але трохи пізніше ці проблеми можна буде усунути. Повний дефолт означає фактичну незмогу виплачувати фінансові зобов'язання.

Читайте також: Коломойський хоче, аби Зеленський оголосив дефолт в Україні

Чому ним постійно лякають?

Тому що це – дуже неприємна ситуація. Особливо – для платників податків, за рахунок яких і будуть вирішуватись усі проблеми. Власне, за рахунок самих податків, які залишаться основним джерелом фінансування для держави.

Коломойський запевняє, що Україні варто піти за грецьким чи аргентинським сценарієм у проголошенні дефолту. Але обидві ці історії мало подібні до української. І будуть важкими для населення. Економіст Сергій Фурса детально розписав, чому криза – це погано.

Греція оголосила технічний дефолт при тому, що її борг був значно більшим за український. Максимально коротко всі негативні наслідки цього рішення для Греції розписав народний депутат Микола Княжицький:

Що стосується Аргентини, то вона оголосила повний дефолт, але і наслідки це мало сумні, із масовими заворушеннями, загиблими та введенням надзвичайного стану. Для вирівнювання ситуації країні знадобилось кілька років. За даними Світового банку, кількість населення за межею бідності в Аргентині зросла з 28,9% у 2000 році до 35,4%, і перевищила 54% у 2002 році. Після чого почала знижуватись і сягнула 9,9% у 2010 році. У 2001 році співвідношення зовнішнього державного боргу до ВВП становило 56,9% від ВВП, але через дефолт і падіння ВВП до 2002 року цей показник зріс до 153,2%, після чого почав знижуватись на 20-40% на рік. Для деякого зменшення ефекту наслідків кризи для населення уряд Аргентини запровадив диференційований підхід у виплаті внесків, в результаті чого банки зазнали збитків у 6-10 мільярдів доларів. Контроль над цінами став одним з найважливіших пунктів антикризової програми.

Чи може Україна оголосити дефолт?

Віце-президент з економічної освіти Київської школи економіки Олеся Верченко пояснила 24 каналу, що, згідно із розрахунками, підстав для цього вона не бачить. "Наразі у резервах НБУ у нас є близько 20 мільярдів доларів. Протягом 2019 року Україна, за різними підрахунками, має виплатити зовнішніх боргів близько 7-8 мільярдів доларів. Чисто технічно у нас є достатньо золотовалютних резервів, щоб зробити ці виплати. Ми не перебуваємо зараз у ситуації, коли просто не можемо дозволити собі виплатити ці зовнішні борги", – пояснила Верченко.

Крім того, проголошення дефолту сильно ускладнить залучення нових позик у міжнародних партнерів України. "У нас є питання виплат, які мають бути здійснені цього року – ми маємо повернути рекордну суму по кредитах. Чому зараз приїздила місія МВФ – вони мали проаналізувати хід виконання програми та узгодити надання чергового траншу. Тому що без чергового траншу або без нової кредитної програми від МВФ нам буде дуже важко розраховуватись вчасно по зовнішніх боргах. Зазвичай, коли країна іде у дефолт – вона не здатна платити свої зобов’язання", – сказав керуючий партнер лізингової компанії "ЕСКА Капітал" Сергій Васьков.

Думку про те, що українській владі дефолт не вигідний, поділяє і перший заступник голови Ради Національного банку України, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

Чим це закінчиться для українців?

Неприємностями.

Коротко про наслідки оголошення дефолту: інфографіка

Ми можемо говорити про банківську кризу, про внутрішню фінансову кризу і про девальвацію. Що стосується реструктуризації боргів: якщо відбудеться девальвація, це означатиме, що всі борги стануть набагато дорожчими для обслуговування державою. Тому рішення про дефолт – це дуже крайнє рішення. Приймати його для новообраної влади – дуже ризиковано, бо це може привести до відставки,
– розповіла Верченко про наслідки рішення про дефолт.

"Наслідки – скажена інфляція, зростання курсу. Коли країні не дають гроші – до неї не приходять інвестори. Коли інвестори не заходять взагалі, це означає, що не розвивається бізнес, не створюються робочі місця, з країни виходить валюта. Це, своєю чергою, означає проблему із платіжним балансом. Це – проблема із виплатами бюджетникам, із виплатами пенсій. Це соціальна напруженість Це означатиме перебої з усім, включаючи світло та опалення. З урахуванням того, що Україна – країна, що воює, то такі ризики є ще більш небезпечними", – додав Васьков.

Крім того, дефолт не означає, що Україні не потрібно буде повертати борги. Натомість, у разі дефолту, вони можуть здорожчати.

Проголошення дефолту, за словами Верченко, у короткій перспективі привабливо – давайте зекономимо гроші і не будемо повертати борги. Але дефолт – це дороге задоволення, яке дестабілізує економічну ситуацію та "аукається" країні протягом тривалого періоду.

Це – закриття для виходу на зовнішні ринки запозичень на роки – п’ять, можливо навіть 10 років. Якщо якісь позики і отримуються – то під надзвичайно великі відсотки. Зекономити зараз, аби у майбутньому переплачувати у 3-4 рази – це нерозумно,
– сказала вона.

Чи дійсно Україні потрібно брати гроші у МВФ?

Дійсно потрібно. Це не МВФ наполягає на тому, аби щось нам дати. Це Україна просить у МВФ про допомогу, тому що брати гроші у МВФ вигідніше, ніж у всіх інших. Плюс, бонусом країна отримує реформи, які є непопулярними, але необхідними для того, аби економіка країни ефективно працювала.

"МВФ не бере вимоги зі стелі. Перш ніж їх озвучувати, Фонд проводить тривалі консультації, на базі яких їхні вимоги і побудовані. Ці вимоги – це те, що все одно потрібно Україні робити. Експертна спільнота в Україні багато в чому погоджується із цими вимогами. Просто МВФ тисне на уряд, який без цього тиску, можливо, так активно не робив би реформ. У політиків завжди є бажання знову опинитись при владі, є популістські погляди, через які влада не завжди керується тим, що реально зараз потрібне державі. З того, що я бачу, те, що пропонує МВФ – є непопулярним, але потрібним і економічно доцільним для виживання України у довготривалому періоді", – наголосила Верченко.

Васьков також додав, що для того, аби Україна могла розвиватись – їй потрібні гроші. Будь-яка реформа вимагає грошей. У середині країни немає де взяти ці гроші. Тому їх потрібно залучати ззовні.

Якщо ми оголошуємо дефолт – міжнародні ринки для нас закриваються, і найближчі роки ми нічого ніде залучати не зможемо. Якісь азійські кредити, але вони нам обійдуться значно дорожче, ніж гроші від МВФ. Гроші нам потрібні для розробки та імплементації реформ. Крім того, дефолт – це ризик для інвесторів. Бо якщо країна не платить по кредитах – то як у неї вкладати гроші? Бізнес, який зараз бере гроші у ЄБРР, у західних кредиторів також не зможе залучати кошти,
– пояснив він, додавши що такий варіант матиме негативні наслідки для всіх.

Якщо все так погано – чому Коломойський таке пропонує?

Бо це може бути вигідним для нього особисто.

За однією з версій – тому що це допоможе йому збільшити кількість власних активів.

Крім того, як пояснив 24 каналу радник юридичної компанії Primelex Євген Калінін, Коломойський може бути зацікавлений в оголошенні дефолту, зокрема через те, що власні активи можна буде використати ще більш вигідно.

"Дефолт тотожний здешевленню національної валюти щодо світових резервних валют. Ключовий промисловий актив Коломойського в Україні – вертикально-інтегрований феросплавний холдинг (Марганецький і Покровський гірничо-збагачувальні комбінати, Запорізький і Нікопольський феросплавні заводи; останній з них – найбільший в Європі і другий за величиною в світі). Феросплави продаються на експорт, відповідно, основна виручка – валютна. Різке знецінення гривні вкрай вигідно експортерам, оскільки собівартість їхньої продукції прив'язана до падаючої гривні (зарплати, податки, сировина, оплата електроенергії), а значить маржа між витратами на виробництво і доходами в валютному еквіваленті різко зросте", – зазначив Калінін.

Читайте також: Чим дефолт загрожує Україні: коментар Гройсмана