Грошей не буде: МВФ вимагає реформи
Отримання Україною 1,9 млрд доларів МВФ відкладає до кінця року. Причина банальна та передбачувана – гальмування реформ, які наша держава репрезентувала, але не втілила в життя.
Однак чи справді все так погано у випадку ненадходження до держскарбниці чергового траншу? Однозначної відповіді на це питання не існує. Дуже спрощуючи, скажімо так: обиватель не відчує відсутності цих майже двох мільярдів. Вони не призначалися для збільшення пенсій чи будівництва метро на Троєщину. Однак те, що Україну, як школяра-двієчника, покарали, залишивши без солодкого, означає солідні репутаційні втрати. Нас вкотре ткнули носом у нашу ж неспроможність. І це, звісно, не налаштовує на оптимістичний лад. Але щоб розібратися в усьому докладніше, відповімо на 10 простих запитань про Міжнародний валютний фонд та про його співпрацю з Україною.
Читайте також: МВФ назвав реформи, яких вимагає від України найближчим часом
Питання №1. Що таке МВФ і для чого він існує?
Засади МВФ було сформовано ще за часів Другої світової війни – у 1944-му. В 1945-му Фонд нараховував 29 країн-засновників (зараз їх вже 189). У 1947 році МВФ запрацював, починаючи видавати кредити. Фактично це – велика каса взаємодопомоги, куди сплачують внески всі держави, які приєдналися до угоди про МВФ. Розмір внесків визначається відповідно до квоти країни. А квоти своєю чергою залежать від економічного розвитку держави, зокрема, її ВВП. Найбільша сума квот припадає на США, Японію, Німеччину, Велику Британію та Францію. Загалом частка 25 найбільш розвинутих країн становить близько 63%.
Питання №2. Як МВФ працює з Україною?
Доволі активно. Наразі триває вже шостий етап співпраці. Перший припав на 1994-1995 роки і мав на меті підтримку платіжного балансу України. Другий етап тривав у 1995-1998 – це була трирічна програма Stand by, яка мала підтримати курс національної валюти. Наступні три етапи були пов’язані з різними програмами МВФ, в тому числі й з програмою розширеного фінансування, і охоплювали періоди 1998-2002, 2002-2008 та 2008-2013 рр. Після Революції Гідності, у 2014-му, Україна знову запрацювала з МВФ. Проте зараз таке співробітництво відчутно пробуксовує.
Питання №3. Чи достатньо коштів виділяють Україні?
На думку економіста Андрія Новака, нам дають коштів менше, аніж могли б, але більше, ніж ми того заслуговуємо. Фактично Україну не залишають наодинці з проблемами тільки тому, що ми – єдина держава, яка протистоїть російській агресії. Дослівно Новак в інтерв’ю 24 Каналу каже таке:
"МВФ не є самостійною структурою, це є певний економічно-фінансовий інструмент для реалізації політики країн-донорів МВФ, якими виступають США, Британія, Франція, Німеччина, Канада тощо. І я так розумію, що було прийнято засадниче рішення – принаймні, на рівні "Великої сімки" – підтримувати Україну у будь-якому випадку. Оскільки Україна на сьогодні – єдина держава, яка зупиняє російську агресію. Їм краще підтримувати стіну, яка відгороджує від агресора, аніж обвалити її. Тому підтримка у нас є. Інше питання – її об’єм та масштаб. Зараз нам надають її мінімально, тільки щоб ми трималися на плаву. А для того, щоб розраховувати на масштабнішу співпрацю, слід виконати низку завдань. Враховуючи нашу економічну політику та корупцію, нам хоч і надають допомогу, але на мінімальному рівні", – говорить Новак.
Міжнародний валютний фонд обсягами кредитування Україну не балує. Він дає нам стільки, скільки треба, аби лише протриматися на плаву
Питання №4. Що мали дати Україні на шостому етапі співпраці з МВФ?
Як коментує для "24" голова Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, "дають нам не так багато, як обіцяють. У 2015 році була прийнята програма розширеного фінансування, яка передбачала видачу нам 40 мільярдів, а дали лише 18".
В цілому все так і є. Але почати варто з 2014 року. Тоді була підписана програма Stand-by Agreement, розрахована на три роки. Фонд за цією програмою виділив Україні 4,6 млрд доларів. Однак у березні 2015 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила для України програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). Згідно з нею, в Україну мали надійти 40 мільярдів доларів. Буквально через кілька днів після підписання нової програми співпраці Україна отримала перший транш у 5 млрд доларів.
Читайте також: МВФ спростив умови надання нового траншу для України
Наступний транш надійшов у серпні 2015 року в розмірі 1,7 млрд доларів. Третє фінансове вливання (один мільярд) мало місце вже у вересні 2016-го – пауза виникла у зв’язку з впертим саботажем уряду взятих на себе зобов’язань. Після цього реформи так і не почалися, але попри це у квітні 2017-го Україні на рахунки "капнув" іще один мільярд. П’ятий транш від МВФ мав надійти вже цими днями, проте його відклали до зими. Замість грошей МВФ прислав в Україну свого нового представника. Француза Жерома Ваше в результаті ротації змінив швед Йоста Люнгман, колишній представник місцевого Мінфіну.
Питання №5. Чого чекає МВФ від України?
Позитивних змін. Агентство Bloomberg надрукувало статтю, де про це говориться чітко та недвозначно.
Допомога МВФ стала основою економічного відродження України після другої за останнє десятиріччя проєвропейської революції, після анексії Криму та підтримуваного Росією заколоту, що триває вже четвертий рік. Однак програма допомоги була призупинена тим, що реформи, скеровані на переформатування колишньої радянської республіки, зустріли опір. Останній транш був запланований на червень-липень. Зараз український парламент йде на канікули з 14 липня та знову збереться вже у вересні,
– повідомляє Bloomberg.
Як бачимо, й після 26 років незалежності ми залишаємося в очах світу "непереформатованою" "радянською республікою". І ще ремарка: не без подиву західна агенція зазначає, що попри безліч невирішених питань парламент розходиться на канікули, не намагаючись проштовхнути ті самі реформи, під які, власне, Україна і просить грошей.
Як йдеться у статті, "Україна налаштована на задоволення деяких вимог МВФ щодо останнього траншу, а зокрема щодо оновлення пенсійної системи. Вашингтонський кредитор підтримав план, згідно із яким громадяни – задля отримання пенсій – мусять сплачувати внески до державного фонду протягом 25, а не 15 років, як це має місце зараз. При цьому вік виходу на пенсію збільшуватися не буде. З іншими ж реформами – складніше. Відмові від заборони на продаж сільгоспугідь в парламенті протистоять популісти, які стверджують, що влада та бізнесмени стануть обманювати фермерів та відбирати у них землю".
Хай там як, а поки зазначені питання лишаються нерозв’язаними, співпраця з МВФ поставлена на паузу.
Питання №6. Яких негативних наслідків зазнає Україна через відкладення траншу?
"Жодних наслідків, – говорить Олександр Охріменко. – Згідно з останніми повідомленнями з НБУ, Нацбанк збільшив золотовалютні резерви. І це без всяких кредитів". Охріменко говорить про золотовалютні резерви тому, що Україна витрачає позики МВФ "виключно для того, щоб поповнювати ЗВР та погашати старі кредити. Для інших потреб ми не можемо їх використовувати", – наголошує він.
Золотовалютні резерви України зростають і без кредитів, каже економіст Олександр Охріменко. А це означає, що ми проживемо й без чергового траншу, основне призначення якого – якраз підтримання ЗВР
"Прямих наслідків відтермінування траншу МВФ не буде мати, тому що золотовалютні резерви НБУ зростають, на сьогодні вони складають вже понад 18 млрд доларів. Крім того, Україна отримує валютні кошти з інших джерел, продовжуючи співпрацю зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, також інші країни надають фінансову допомогу Україні. Тож нічого критичного у відтермінуванні траншу нема, а саме відтермінування пояснюється тим, що Україна не демонструє прогрес у виконанні тих 11 "маяків", які сформулював МВФ як умови для надання позики: пенсійна реформа, земельна, реформа судова система тощо", – додає Андрій Новак.
Читайте також: МВФ чекає від України запуску ринку землі
Питання №7. Що буде з доларом?
Напевно, нічого поганого. Втім, курс долара не залежить від наявності/відсутності кредиту. Він залежить від золотовалютних резервів, а з ними, як стверджує Новак, все гаразд. Хоча, за його ж словами, не можна виключати того, що уряд піде на штучну девальвацію гривні.
Причин для девальвації гривні у нас немає вже більше року. Інша справа, якщо уряд та Нацбанк використає це як привід для штучної девальвації. Не виключено, що відтермінування траншу буде подане як пояснення знецінення гривні, яке, вочевидь, заплановано, бо в держбюджеті передбачений курс 27,2. Плюс нещодавно Кабмін в особі прем’єра подав так звану бюджетну резолюцію на три роки, в якій запланував подальшу девальвацію до 31 гривні за долар. Через розвиток економіки Гройсман не планує наповнити бюджет, а через інфляційний ефект – так,
– каже Новак.
Через ненадходження кредиту від МВФ долар рости не буде, прогнозує Андрій Новак. Хіба що уряд піде на штучну девальвацію, додає він
З Новаком, щоправда, не погоджується Охріменко. "Штучної девальвації не буде. Бо навіщо? Ситуація на валютному ринку стабілізувалася. І завдання уряду – забезпечувати цю стабільність. При девальвації відразу ж виникає проблема закупівлі вугілля та газу, бо його доведеться купувати за іншим курсом", – вважає він.
Питання №8. Чи "полегшало" українській економіці від численних позик?
Як зазначає Андрій Новак, Міжнародний валютний фонд – не єдине джерело кредитування України. Позики до нас надходять не лише з Вашингтона, де розташована штаб-квартира МВФ. Проте відповідаючи на запитання 24 Каналу про те, чи має місце ефект від всіх тих траншів, що їх отримала Україна, Новак говорить таке: "На сьогодні немає прямого зв’язку між надходженням траншів МВФ та вирішенням якихось нагальних економічних питань. Транші надходять з 2014 року – з часу відновлення нашої співпраці, але це не завадило гривні девальвувати. Інколи надходили навіть здвоєні транші, але й це не вплинуло на стабілізацію гривні. І в інших бюджетних питаннях зрушення констатувати не є можливим".
Самі ж кошти МВФ, – нагадує він ще раз, – йдуть за двома основними напрямками: для підтримання золотовалютних резервів та обслуговування зовнішнього боргу. Але золотовалютні резерви не існують самі задля себе, це є інструмент для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. А у нас резерви ростуть, а гривня продовжує девальвувати.
Питання №9. Чи може держава жити взагалі без боргів?
Теоретично так. Макао, Палау, Бруней, Британські Віргінські острови та Ліхтенштейн живуть без залучення кредитів, тобто не мають державного боргу. Проте переважна більшість незалежних держав (а їх у світі налічується 195) не цураються фінансових позик. Разом боргів накопичилося аж 53 трлн доларів. При цьому 33% від цієї суми, що в грошовому співвідношенні становить 17,5 трлн доларів, припадає на держборг Сполучених Штатів.
У кредитах як таких ганьби немає. Ганьба є у небажанні та невмінні розвивати економіку. Коли у 2014 році співпраця з МВФ відновилася, у нашого кредитора була надія на те, що його фінансування буде стимулювати приплив інвестицій в Україну. Очікувалося, що з 2014 по 2017 роки до нас надійде не менше 10 мільярдів доларів. Однак реальна сума виявилася куди меншою – 3 мільярди.
Читайте також: Як зміниться життя українців після виконання вимог МВФ: інфографіка
Ще одна цифра: в оприлюдненій таблиці Світового банку стосовно розміру тіньової економіки Україна зайняла "почесне призове" третє місце: 49% економіки країни зараз перебуває в тіні. Вище нас Азербайджан із 63%. Тій обставині, що половина економіки України провалилася в "тінь", дуже посприяла гройсманівська "мінімалка" у 3200 – це "покращення" не витримала частина бізнесу й ще далі відійшла від легалізації розрахунків з найманими працівниками.
На додачу до всього, третій місяць поспіль наше промислове виробництво демонструє падіння. Порівняно із весною 2016 року виробництво металу знизилося на 11%; на 27% зменшилося виробництво коксу; на 12% – видобуток вугілля та руди. Оскільки переробна промисловість України перебуває у нокауті, ми цікавимо Європу передусім як сировинний додаток, а з сировиною у нас, як бачимо, проблеми.
Читайте також: Гачок, на який ми потрапили через транші МВФ
Однак це тема для окремої розмови, ми ж тим часом переходимо до останнього питання.
Питання №10. Що планує робити уряд?
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевняє позичальників з МВФ, що всі взяті на себе зобов’язання Україна виконає. Бо для цього, мовляв, існує не лише фінансова мотивація. "Хтось каже, що МВФ вимагає реформ від України, але я хочу підкреслити, що ми не повинні сприймати це так, ніби МВФ потребує реформ – це Україні необхідні реформи", – говорить глава уряду.
Читайте також: Гройсман офіційно проситиме в МВФ змінити програму співробітництва для України
Він також додає, що угоди України з МВФ потребують деякого оновлення.
Якщо ви мене запитаєте як прем’єр-міністра, чи хотів би я почати нову програму і вести діалог щодо нової програми? Так, хотів би і вважав би це правильним для того, щоб максимально ефективно створити план дій для нашої роботи,
– сказав Гройсман.
Він підкреслив, що має намір обговорити з МВФ виключення земельної реформи з нинішньої програми співпраці.
Володимир Гройсман переконує позичальників МВФ у відданості України взятим на себе зобов’язанням. І водночас говорить про бажання вилучити з переліку вимог пункт про земельну реформу
Однак земельна реформа – не єдиний пункт, невиконання якого перешкоджає отриманню кредиту. Є й інші вдосконалення, які застрягли на стадії обіцянок. На поточній сесії Верховної Ради низку реформ прийнято вже не буде – залишилось тільки 4 пленарні засідання, після завершення яких парламент, йомвірно, розпустять до осені. Як піде робота у народних обранців після 1 вересня – спрогнозувати складно. Та поки не буде роботи, не буде і грошей. Це добре розуміють у Міжнародному валютному фонді.
Залишилось тільки донести це знання до української владної верхівки.
Читайте також: Кабмін створює міф про спрощення приватизації для отримання траншу МВФ, – експерт