Компанії-шахраї та як їх виявити

Відкриті реєстри, бази даних та інші ресурси у вільному доступі онлайн здатні значно спростити життя підприємцям. Головне – знати, де інформацію знайти, а також на що саме звертати увагу. Про нюанси бізнес-розвідки – у матеріалі журналістів сайту "24" за інформацією експерта з питань економічної безпеки Дениса Переселкина.

Де брати інформацію

Існує цілий список державних і відкритих реєстрів, доступ до яких має кожен громадянин України. Зокрема, ті, які стануть в нагоді для перевірки законності тієї чи іншої компанії: Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Єдиний ліцензійний реєстр, Реєстр платників ПДВ.

Існує інша категорія спеціалізованих ресурсів – бізнес-пошукові системи. Наприклад, Youcontrol. Доступ до неї, щоправда, платний (хоча є можливість безкоштовного тестового періоду). Однак плюси її в тому, що немає необхідності передивлятися велику кількість баз і реєстрів самостійно – вся необхідна інформація вже систематизована.

Навіщо перевіряти бізнес-партнерів

Переважна більшість підприємців може скептично поставитися до ідеї перевірки своїх контрагентів, з якими давно працює і не має проблем. Мовляв, усі оплати проходять вчасно, досі все було добре.

Сьогодні в Україні відкрито більше 1000 проваджень про банкрутство компаній. Як ви думаєте, чи багато з них заздалегідь попередили своїх партнерів про своє банкрутство?
— акцентував експерт з економічної безпеки.

І це лише один з ризиків.

Перевірка на чесність

Денис Переселкін виділив 20 основних кроків, які варто зробити, аби убезпечити себе і свою компанію від нечесного бізнес-партнера.

Крок 1

Варто перевірити, чи існує підприємство в принципі. Бо цілком можлива ситуація, що підприємство вже ліквідоване, але вам про це нічого невідомо або воно перебуває в процесі процедури банкрутства.

Крок 2

Потрібно перевірити види діяльності компанії – основні і додаткові – і подивитися, чи має право ваш партнер в принципі займатися тим видом діяльності, яку він пропонує. Непрямою ознакою шахрайства також може бути відсутність зв'язку між основним та додатковим видом діяльності. Наприклад, торгівля автозапчастинами і пошив одягу.

Крок 3

Необхідно перевірити, чи внесений статутний капітал компанії і чи не є він занадто малим. Бо чимала кількість компаній-шахраїв не робить навіть цього.

Законом не заборонено встановлювати мінімальний розмір статутного капіталу, навіть тисячу чи 5 тисяч гривень, але таким фактом не зайве буде поцікавитися, відзначає експерт.

Крок 4

Варто поцікавитися і з'ясувати, коли було зареєстровано підприємство.

Я вважаю більш ризикованими підприємства, зареєстровані менше 2 років тому. Бо вони або молоді і без досвіду, або зареєстровані на заміну якимось ліквідованим, або це підприємства-шахраї, створені для махінацій. Отже, це зона ризику,
– пояснив Переселкін.

Також варто перевірити: як давно були присвоєні коди діяльності підприємству і як давно вона займається тією діяльністю, яка вас цікавить.

Крок 5

Якщо вид діяльності контрагента передбачає ліцензування – потрібно подивитись, чи має підприємство відповідну ліцензію і чи актуальний її термін дії, чи не прострочена вона.

Крок 6

Необхідно перевірити, чи є підприємство платником ПДВ.

Не варто вірити копіям свідоцтв. Вони можуть бути простроченими. Важливо перевіряти актуальну інформацію. Бо надалі можуть виникнути проблеми і з зарахуванням сум до складу податкового кредиту, і з відшкодуванням ПДВ, а це вже значні фінансові втрати для підприємства,
– пояснив фахівець.

Також важливо перевіряти, чи мали місце анулювання свідоцтва ПДВ, особливо з ініціативи податкової інспекції. Якщо такі випадки є – треба дивитися причину і оцінювати ступені ризику.

Крок 7

Важливо перевірити: які в принципі у контрагента стосунки з податковою. Він може мати неоплачений податковий борг. Сам контрагент може про це і не повідомити партнера. А неоплачений податковий борг – це серйозно, і може загрожувати навіть арештом рахунків підприємства.

Крок 8

Варто проаналізувати всю історію судового діловодства підприємства: в якості позивача чи відповідача воно виступало, на які суми були позови, чи були кримінальні справи по відношенню до посадових осіб підприємства, чи не був контрагент викритий у співробітництві з якимись конвертаційними центрами і чи має контрагент відкриті виконавчі провадження – бо якщо так, це значить, що він не виконує рішення суду.

Крок 9

Потрібно проаналізувати структуру власності підприємства. Можливо, у складі засновників фігурують офшори чи якісь підозрілі компанії. Також не завадить перевірити, чи входить підприємство до складу великої фінансово-промислової групи.

Крок 10

Якщо в складі засновників є інші компанії, то їх також варто повністю перевірити.

Навіть повністю прозора компанія може на 90 чи на 100 відсотків належати або шахраю, або компанії з сумнівною репутацією,
– відзначив експерт.

Крок 11

Якщо у компанії велика кількість засновників у складі – потрібно кожного перевірити. Бо вони можуть бути пов’язані між собою чи з іншими компаніями. І якщо ті не займаються схожою діяльністю – це вже зона ризику, і варто з'ясувати, чому так, уточнив Переселкін.

Крок 12

Потрібно перевірити директора компанії і з'ясувати, чи він дійсний керівник, чи номінальний, і при цьому ще "керує" десятками інших "компаній".

Крок 13

Варто переконатися, чи немає явних помилок у прізвищі директора і у його реєстраційних даних.

Були випадки, коли при реєстрації підприємства змінювалась одна літера прізвища директора, і таким чином відслідкувати його зв'язок з іншими підприємствами, де він теж директор і ці підприємства явно не конвертаційні центри, складно,
– відзначив експерт.

Крок 14

Варто перевірити, чи не зареєстроване підприємство за однією адресою з іншими компаніями.

Використання адрес масових реєстрацій – досить популярна схема серед компаній-шахраїв. Причому використовують не лише ту саму адресу будинку, але й один номер офісу чи квартири, і навіть номер телефону.

Крок 15

Необхідно перевірити, чи немає якихось обмежень у повноваженнях директора.

Наприклад, він має право підпису на угоди з сумами до 10 чи 50 тисяч гривень. І якщо ми заключаємо контракт на суму 300 тисяч, надалі така угода може бути визнана недійсною. І партнер такої компанії зазнає фінансових збитків.

Крок 16

Потрібно переконатися, що контрагент не веде будь-яку діяльність з країнами з санкційного списку.

Якщо ви працюєте з компанією, що порушує міжнародні санкції, ризикуєте так само опинитися в "чорному списку",
– застеріг фахівець.

Крок 17

Потрібно проаналізувати кількість персоналу компанії: скільки людей працює там і співвіднести цю кількість з оборотом компанії. Не зайвим буде перевірити, наскільки часто змінюються директори у компанії. Якщо він міняється раз на рік – ймовірно, міняється політика компанії, і точки зору засновника це дивно.

Крок 18

Варто перевірити, чи було підприємство учасником і переможцем державних закупівель.

Часто підприємства створюються саме для участі у держзакупівлях. Треба співставити суми контрактів з оборотом компанії, подивитись, з якими держпідприємствами працює контрагент,і порівняти список товарів і послуг, які він пропонує держпідприємствам, з його видами діяльності.

Крок 19

Треба перевірити, що експортує і імпортує контрагент, та яким чином ці товари співвідносяться з його видами діяльності.

Крок 20

Потрібно перевірити, чи немає санкцій або заборон від державних органів у цього підприємства. Це можуть бути: індивідуальний режим ліцензування від Мінекономрозвитку, заборони Антимонопольного комітету на участь у держзакупівлях (а вони накладаються за серйозні порушення процедур), або повідомлення Мінсоцполітики про заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати співробітникам.

Читайте також: Нові правила перевірок бізнесу: хто, як і коли