Комітет Європарламенту підтримав продовження безмитної торгівлі: що це означає для України
Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі підтримав без змін пропозицію Єврокомісії продовжити з Україною дію безмитної торгівлі до липня 2025 року. Крім того, попередньо ухвалене рішення щодо обмеження експорту "чутливих товарів" на середньому рівні 2022 – 2023 років.
Україна задоволена компромісом
Що це означає і який це матиме вплив для України – розповів 24 Каналу заступник міністра аграрної політики України Маркіян Дмитрасевич під час робочого візиту в Брюссель.
Читайте також: Позика від Великої Британії: до чого тут російські активи
За результатами голосування Маркіян Дмитрасевич заявив, що проміжним результатом український уряд задоволений, оскільки були ризики, що комітет підтримає правки не на користь України. Деякі євродепутати пропонували запровадити обмеження на рівні 2021 – 2022 років, що суттєво б вплинуло на обсяги експорту.
Зверніть увагу! Заступник міністра пояснює, що на початку 2022 року Україна майже нічого не експортувала до ЄС, а у 2021 році взагалі діяли квоти.Крім того, пропонували й розширити список "чутливих товарів" – додати м’яку пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу та мед. Втім, зрештою ці правки були відхилені.
Чернетка регламенту передбачає автоматичні заходи по трьох видах продукції – це м’ясо птиці, яйця та цукор. Ці автоматичні заходи будуть визначатися експортом з України на рівні середнього – між 2022 – 2023 роками. Загалом ми оцінюємо цей варіант, як компромісний.
Звичайно, ідеальним варіантом було б повне скасування обмежень та квот і це головна мета українського уряду у відносинах з ЄС. Однак вже досягнутий результат заступник міністра називає "безпрецедентним", оскільки такі преференції європейські країни отримували лише після вступу до ЄС.
Зауважте! Після перетину встановленого рівня Україна зможе експортувати "чутливі товари" до ЄС, але для них вже будуть діяти тарифні мита.Хто не згодний зі списком "чутливих товарів"
Як писав 24 Канал раніше, в ЄС не всі згодні зі списком "чутливих товарів". Так, Комітет європейських споживачів цукру закликав не запроваджувати обмеження на український цукор через дефіцит цього продукту в самому Євросоюзі. Маркіян Дмитрасевич каже, що Україна експортує не більше 3% внутрішнього споживання цукру. Зокрема, Румунія зверталась до Києва із проханням продавати більше цукру.
Якби дійсно був вплив українського експорту цукру, ми б побачили зниження ціни. Цього немає, ціна на цукор в ЄС стабільно висока,
– сказав заступник міністра.
Він не виключає, що у майбутньому умови щодо обмежень продажу цукру можуть бути переглянуті. Стосовно м’яса курки та яєць – Україна також не є найбільшим імпортером цих товарів.
Цікаво! Остаточне рішення має ухвалити Європарламент під час пленарного засідання у квітні, після цього його затвердить Рада ЄС.Дмитрасевич очікує, що європейські союзники дослухаються до своїх колег з профільного комітету ЄП. Водночас Україна продовжує працювати з Єврокомісією, аби закріпити безмитну торгівлю на довший період в угоді про вільну торгівлю. Це допоможе українському уряду та фермерам прогнозувати експорт та розуміти можливості.
Санкції проти російських сільськогосподарських товарів
На фоні розмов щодо повного ембарго російських продуктів, Маркіян Дмитрасевич підтвердив, що Україна могла б замістити ці товари. На його думку, стати замінником могли б і продукти польських фермерів та інші держави-члени ЄС.
Це б насправді дуже сильно могло знизити градус невдоволення серед європейських фермерів,
– сказав заступник міністра агрополітики.
Запровадження санкцій проти Росії – це внутрішня політика ЄС, однак, за словами Дмитрасевича, ввести санкції проти харчових продуктів неможливо. Водночас український уряд обговорює з європейськими партнерами запровадження обмежень російського експорту на внутрішній ринок ЄС. Наплив російських товарів також має негативні наслідки.
Для нас з погляду моралі та справедливості це очевидна річ, оскільки як ми можемо говорити про обмеження імпорту української агропродукції в Євросоюз, якщо туди імпортуються російські товари,
– наголосив представник уряду.
Разом з тим Міністерство аграрної політики працює над проєктом, який дозволить проводити аналіз зерна, яке Росія ввозить на європейські ринки. Україна хоче визначити, чи це зерно було вкрадене з тимчасово окупованих територій, або вирощене на території Росії.
Це дуже важко, оскільки під час навантаження судна росіяни змішують українське зерно з власним,
– сказав Маркіян Дмитрасевич.
Визначення зерна дозволить реагувати на продаж продукції з боку Росії. Поки такі напрацювання Київ має з Великою Британію. Загалом, визначити з якої території Москва продає зерно – нелегко.