Спекотна Авдіївка: про причини і наслідки чергового загострення на Донбасі

Українське Алеппо?

Такої масштабної ескалації бойових дій і збільшення обстрілів з боку проросійських окупаційних формувань так званих "ДНР" і "ЛНР" не було ще з 2015 року – з моменту підписання Мінська-2. Два роки напруження то зростало, то спадало, навіть були спроби ввести "режим тиші", який хоча б кілька днів, але зберігався.

Неподалік Авдіївки ситуація завжди була напруженою – через утримання українськими військовими промзони, що дозволяло нам контролювати стратегічну трасу Донецьк-Горлівка. Як стверджує військовий експерт Олег Жданов, в Горлівці розташований великий гарнізон російських військ, тому ця дорога така важлива для терористів, адже вона дає можливість забезпечувати російських найманців.

Перманенті бої на цій ділянці були і раніше, однак загострення відбулося саме наприкінці січня. На думку багатьох експертів – як українських, так і західних – Росія перейшла в більш активний наступ не просто так. "Причиною" тому став новий глава Білого дому Дональд Трамп, який неодноразово заявляв про перезавантаження американсько-російських відносин і висловлювався за пом’якшення антиросійських санкцій. Вочевидь, щоб Трамп швидше визначався, Путін напередодні телефонної розмови з американським президентом (яка відбулася 28 січня – "24") влаштував біля Авдіївки нове Дебальцеве. Як вважають спостерігачі, таким чином Кремль влаштував американському президенту своєрідний тест, щоб побачити, як той реагуватиме. Іншими словами, Путін зондує ґрунт.

Путін влаштував Трампу тест Авдіївкою?

Як зазначає політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, при Обамі росіяни не йшли на таке загострення, тому що боялися посилення санкцій. Зараз у Москві цього не бояться, розраховуючи на зміну ставлення до себе зі сторони Вашингтона з приходом нового президента.

Справді – російське керівництво відчуває, що в нього розв’язані руки. В Європі втрачена колишня єдність і там все більш популярними стають ізоляціоністи – праві і ультраправі сили, які виступають, зокрема, за пом’якшення антиросійських санкцій. Дональд Трамп ще не визначився зі своєю зовнішньополітичною стратегією і не сформував відношення до конфлікту на Донбасі і України в цілому.

Міномет з квітковою назвою "Тюльпан" може стріляти ядерними знарядами

Тому проросійські бойовики не тільки посилили обстріли, що зафіксувала спостережена місія ОБСЄ, вони ще й пустили в хід заборонену Мінськом-2 зброю. Зокрема, "Гради" і 240-міліметрові самохідні міномети 2С4 "Тюльпан", які в 2015 році застосовували для захоплення Донецького аеропорту. Це призвело не тільки до втрат серед українських бійців, але й серед мирного населення Авдіївки. Місто в сильні морози на тиждень залишилося без електропостачання і води, йому загрожує гуманітарна катастрофа. Місцеві жителі навіть говорять, що, якщо Росія і далі з такою силою обстрілюватиме місто, то воно стане другим Алеппо.

Загострення ініціювала Росія, щоб довести недієздатність Мінських угод

Ескалацію військового напруження біля Авдіївки, на переконання голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, ініціювала Росія. Активізація, за його словами, пов'язана з тим, що Москва хоче показати Дональду Трампу, яка погана Україна.

Росія дуже хоче підняти цю тему і стимулювати якнайшвидше переговори між Росією і США з приводу Донбасу. Росія продовжить просувати свій сценарій вирішення конфлікту на Донбасі: реалізація політичних угод без вирішення питання безпеки,
– зазначає експерт.

В той же час, як вважає політичний аналітик Олександр Леонов, всі події біля Авдіївки викликані тим, що Росія сподівається довести недієздатність Мінських угод і намагатиметься запропонувати інший формат переговорів. Кремль демонструватиме, що страждають мирні мешканці, щоб підключити до вирішення конфлікту на Донбасі міжнародні правові організації, ОБСЄ.

Путін хоче нівелювати Мінський переговорний формат

Власне, Кремль не вперше намагається вирішити "українське питання" без участі офіційного Києва – як з Європою, так і з Штатами. Досі українському керівництву вдавалося запобігти такому розвитку подій, однак нині ситуація змінюється. Проблема не тільки в тому, що Трамп хоче домовитися з Росією, тому його реакція на події на Донбасі більш стримана, ніж це свого часу зробив би Обама. За словами Фесенка, для України у взаємовідносинах з новою адміністрацією Дональда Трампа є інша проблема – це відсутність комунікатора в новій адміністрації, який би займався українським питанням.

Україні треба шукати, з ким комунікувати в новій адміністрації США, як подавати інформацію, щоб її сприймали правильно. Київ має просувати ті ж месиджі, що і раніше. Значимість майбутнього лютневого візиту в США українського президента в тому, що Росія хоче домовитися з Вашингтоном без нас. Тому ми повинні дати Білому дому свої аргументи, наповнити українське досьє,
– наголосив Володимир Фесенко.

Але серед усього є й певні позитиви. За словами Олександра Леонова, бойові дії біля Авдіївки показали міцність української армії. Це навіть підтверджує інформація, яка з’являється в росЗМІ.

Якщо почитати пабліки російських "яструбів", того ж Гіркіна, то в РФ буйним квітом цвіте "зрада" щодо того, що Кремль дав можливість Украйні стати на ноги, відбудувати армію,
– зауважив Леонов.

Тим часом в Авдіївці назріває гуманітарна катастрофа

Він нагадує: Мінськ-1 і Мінськ-2 були підписані під військовим тиском Росії. Але сьогодні ситуація змінилася і вже Україна має можливість військовим фактором тиснути на бойовиків. Тому, вважає він, два роки Мінських угод Україна використала максимально і сьогодні у військовому плані може сама собі дати раду. Навіть, якщо не буде серйозної підтримки.

Головне зараз – утримати єдність міжнародної коаліції навколо України. Поки що, незважаючи на всі зміни, які відбуваюся в Європі і США, вдалося утримати тиск на Росію і зберегти єдність в цьому питанні провідних західних країн,
– переконаний експерт.

Режим "ігнору" в Білому домі і розмова Трампа з Порошенком

Реакція західних українських партнерів була традиційною: там засудили загострення військового конфлікту на Донбасі і закликали сторони до припинення вогню. Також у Брюсселі і Вашингтоні заявили, що пом’якшення санкцій проти Росії не буде доти, доки вона не виведе свої війська з Донбасу і не поверне Крим Україні.

Показова була заява новопризначеної постійного представника США в ООН Ніккі Хейлі, яка сказала, що Донбас не єдина частина України, яка страждає від російської агресії.

США продовжує засуджувати і закликати до негайного припинення російської окупації Криму. Крим – це частина України. Наші санкції, пов'язані з Кримом, будуть діяти до того часу, поки Росія буде зберігати контроль півострова,
– заявила вона під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН.

Пізніше в Білому домі підтвердили, що це офіційна позиція президентської адміністрації щодо конфлікту на сході України.

Посилення бойових дій стало приводом для телефонної розмови Дональда Трампа з Петром Порошенком, яка відбулася 5 лютого, чого в планах Вашингтона і Києва раніше не було. Під час розмови президенти обговорили ситуацію навколо Авдіївки, Зокрема, наголосили на нагальній необхідності встановлення режиму повного припинення вогню. Крім того, Дональд Трамп запевнив Петра Порошенка в тому, що Сполучені Штати докладуть зусиль для відновлення миру уздовж українсько-російського кордону.

Однак, говорять експерти, поки що це ні про що для України не означає. За словами Володимира Горбача, після телефонної розмови можна констатувати, що американський президент все більше дізнається про Україну і причину конфлікту на Донбасі. Адже раніше було помітно, що Трамп не в курсі і це "не його тема".

Але і після розмови з Порошенком Трамп продовжує говорити, що він поважає Путіна. Але цю лінію щодо Путіна він уже продовжує обережніше, боячись обпектися. Поки що якихось доказів того, що Трамп має якусь свою стратегію щодо як українсько-російського конфлікту, так самої Росії і України, немає,
– зазначає політолог.

Чи зможуть правильно зрозуміти один одного Порошенко і Трамп?

При цьому, вважає Горбач, наразі Трамп після загострення на Донбасі показав, що йому байдуже, він поки що ігнорує це питання, оскільки, за словами експерта, відповіді діями з боку Вашингтона немає.

Це не відповідь: поспівчувати нам і закликати до припинення вогню. Це дипломатичний жест, який роблять усі в таких випадках. Прямого дієвого тиску на Росію немає. Але, можливо, тактика ігнорування спрацює, так як у Москви втратиться мотивація. Який сенс росіянам далі провокувати, якщо Трамп на це не звертатиме уваги?
– говорить політолог.

Також, зауважує Володимир Горбач, складно зараз говорити – запевнення Трампа в участі щодо врегулювання ситуації в Україні – це добре чи погано.

"Найголовніше в цій розмові не стільки акцент на самому українсько-російському кордоні, скільки на згоді президента США брати участь у процесі врегулювання. Не знаю – радіти чи переживати. Точка зору самого Трампа на способи і шляхи врегулювання конфлікту поки невідома", – зауважив експерт.

Розслаблятися дійсно не можна. По-перше, незрозуміло, яку стратегію щодо України і Росії обере Трамп. Президент США говорить, що пом’якшень санкцій не буде і ця тема навіть не піднімалася в його розмові з Путіним. Але через непередбачуваність Трампа – це не привід для заспокоєння.

По-друге, в Європі також набагато стриманіше реагують на ситуацію на Донбасі і явно схиляються на бік Путіна. Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що досягнення домовленостей між США і Росією сприятиме зниженню напруженості між цими двома світовими державами і буде добре для розвитку подій у Сирії і Україні.

Тобто німецький міністр вважає, що Вашингтон і Москва цілком можуть домовитися вирішити "українське питання" без нашої участі, чого і добивається Кремль. Після нинішнього загострення офіційний представник РФ в ООН Віталій Чуркін заявив, що треба переходити до політичних інструментів, щоб не допускати військової ескалації на Донбасі. Це свідчить про те, що Росія йти з Донбасу не збирається. Хоча, як зазначає Володимир Фесенко, фінансування бойовиків Москва зменшує, але її позиція залишилася незмінною – Росія буде і далі намагатися реалізувати Мінські угоди в своєму варіанті. Тобто нав'язувати Україні реінтеграцію не територій, а двох квазіреспублік, що є неприйнятним для Києва.

Але після подій в Авдіївці у Петра Порошенка з’явився дуже серйозний аргумент проти РФ. Без вирішення безпекових питань не може бути ніяких виборів. Як проводити вибори, коли спалахує справжня війна?
– наголошує він.

Загалом події біля Авдіївки – це тест для всіх. Кремль перейшов межу, відчуваючи свою безкарність. Якщо його вчасно не зупинити, то російські війська будуть просовуватися далі – причому не факт, що зупиниться в Україні, а не в іншій країні Європи. Розмови про те, що замирення США і Росії сприятимуть вирішенню конфлікту – казки для європейців, щоб приспати їхню увагу. Якщо зловмисник не покараний, завтра він піде на наступний злочин.

Читайте також: Казанский: Россия использует "ЛНР – ДНР", как горячий утюг на допросах