Україна не може дозволити собі дешевий газ

Ця ціна враховує ПДВ, витрати на транспортування та всі інші видатки. Сьогодні можна проаналізувати на скільки таке рішення було вдалим для Уряду і як високі ціни на газ вплинули на споживання і загальний добробут населення.

Було так

Донедавна Україна була однією з небагатьох країн Європи, що практикували субсидування цін на газ для населення. Однак всі наші західні сусіди завершили процес переходу до ринкових цін на газ для ще в кінці 90-х років. Ціну на газ визначає ринок і вона може суттєво коливатися.

Наприклад, починаючи з 2014 року ринкові ціни на газ в Європі, слідом за нафтою, знизилися майже вдвічі. Для України навпаки, ціна на газ для населення завжди було питання політичне. Дебати навколо цін на газ були обов’язковим атрибутом кожної виборчої кампанії. Через дешевий газ політичні еліти купували лояльність виборців.

Однак така "щедрість" дорого обходилася державі. Так званий "дешевий газ" для населення це газ що видобувається державною компанією "Укргазвидобування". Компанія багато років поспіль була змушена продавати газ за мізерними цінами на догоду політичній кон’юнктурі. В той час коли Україна купувала газ у Росії за $350-400 затис куб м, "Укргазвидобування" продавало газ по 349 грн (без ПДВ). Таким чином Україна фінансувала розвиток видобутку в Росії, а вітчизняна галузь була катастрофічно недофінансована. "Укргазвидобування" немало можливості купувати обладнання та матеріали, компанія опинилася в глибокій кризі. Люди втрачали роботу в Україні, шукаючи заробітків в Сибіру.

Зламані корупційні схеми

Постійне субсидування низьких цін призвело до створення різноманітних корупційних схем. Так, ще кілька років тому обсяги споживання газу населенням становили близько 20 млрд куб м на рік. При цьому "Укргазвидобування" забезпечувала лише 13 млрд куб м, а решту газу треба було імпортувати. Тобто, НАК "Нафтогаз України" купував 7 млрд куб м імпортного газу за високими цінами і постачав з низькою ціною населенню. Після цього збитки "Нафтогазу" компенсовувалися з Державного бюджету. Враховуючи низький рівень обліку газу можливості для завищення сум компенсацій були колосальні.

Інший шлях для створення корупційних схем – це закупівля газу за цінами для населення, а згодом перепродаж ресурсу для промислових підприємств за ринковою ціною. Тепер, коли ціна для населення наближена до ринкової ціни можливостей для маніпуляцій стало значно менше.

Непрості рішення

Усі ми пам’ятаємо, що підвищення ціни відбувалося поступово. Спочатку на період опалювального сезону 2015-2016 рр Кабміном було встановлено так звану "соціальну норму" в обсязі 1 200 куб м за ціною 3 600 гривень за тис куб м. Ця ціна була вдвічі нижче ринкової. Однак по закінченню опалювального сезону ціна на газ зросла.

В політичному аспекті рішення Кабміну підвищити ціни для населення до ринкових далося непросто. Політичні опоненти доклали багато зусиль для дискредитації ринкового підходу. Тим не менше, серйозних загроз вдалося уникнути. У тому числі, це сталося завдяки впровадженню субсидій для неплатоспроможних верств населення. Важливим наслідком високих цін стало подальше скорочення споживання газу, однак тут роль зіграло і впровадження ініціатив держави спрямованих на енергоефективність.

Нові виклики

Не дивлячись на серйозні досягнення в реформуванні газового ринку, ще залишається багато складнощів. Сьогодні на ринку постачання газу відсутня конкуренція, а бажаючих постачати газ для населення нема. Газ для населення продається не набагато, але дешевше ніж для промисловості, а обсяги споживання середнім господарством набагато менші. Більш того, половина всього газу для населення покривається за рахунок державних субсидій. Звичайно за таких умов сподіватися на розвиток газового ринку складно. Тільки подальша лібералізація газового ринку та суттєве збільшення власного видобутку сприятимуть встановленню по-справжньому ринкової ціни на газ для населення. І це має бути прозора і зрозуміла ціна.