Україні загрожує нова економічна криза: по кому "вдарить" і як запобігти

31 травня 2018, 19:15
Читать новость на русском

Економічне зростання України слабке й залежить від світових цін, а проблеми з виконанням бюджету поглиблюються. На тлі цього український уряд повинен виплатити понад 10 мільярдів доларів за зовнішніми боргами до кінця 2019 року. Щоб уникнути макроекономічної, валютної і, як наслідок, політичної кризи, потрібні термінові й рішучі дії.

Нині для української економіки настав важливий і вирішальний момент – впевнені економісти і співзасновники Vox Ukraine. Але розвиток подій може бути і не надто позитивним. Про ризики нової економічної кризи в Україні розповіли головний економіст Dragon Capital Олена Білан, асоційований професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

Читайте також: НБУ може запровадити валютні обмеження за відсутності нового траншу МВФ

Звідки візьметься криза?

У нас зростає економіка, курс стабільний, українська гривня – одна з найкращих валют за своєю динамікою у світі цьогоріч, інфляція почала знижуватися. Але якщо подивитися трохи вперед – ця стабільність є дуже хиткою, зазначила Олена Білан.

Проблема у тому, що українська економіка дуже залежить від світових цін на основні товари – сталь, нафту, газ, зерно. Останні роки динаміка цін була сприятлива, але це не значить, що так триватиме вічно. Вже є неприємні сигнали – ціни на газ почали зростати, на сталь – знижуватися.

І на тлі загальної вразливості нашої економіки у нас є ще одна серйозна проблема – виплата зовнішнього боргу державного сектору. Ці виплати створюють суттєве навантаження навіть у стабільній ситуації, а у нас все ще й ускладняється політичним нюансом – виборами наступного року. Щоб пройти цей період – нам важливо залучати зовнішнє фінансування, причому – у значних обсягах. А це стає складно через ту ж ситуацію на зовнішніх ринках. До всього – в Україні не визначений стан співпраці з МВФ – останній транш ми отримували у квітні минулого року, зараз програма фактично заморожена, хоча перемовини і тривають.

Читайте також: Єврокомісія виділила мільярд євро допомоги для України

Скільки і кому винна Україна?

За найближчі два роки Україна має виплатити 10 мільярдів доларів. У 2018 цифра не надто критична – близько 2 мільярдів виплат (втім, на рахунках уряду нині всього – близько 1,4 мільярда доларів). У 2019-2021 роках Україні потрібно буде виплачувати близько 6 мільярдів щороку. Але 2019 рік – найкритичніший, тому що залучати зовнішнє фінансування під час виборів – дуже складно, інвестори через невизначеність не готові давати гроші.

З усіх виплат значна частка, більше половини – офіційним кредиторам: МВФ, Євросоюз, США, і дефолт за цими зобов'язаннями в принципі неможливий. Ще один момент – понад дві третини усіх виплат необхідно буде здійснити через бюджет, який немає таких ресурсів, як Центробанк. Уряд нині не має навіть достатньо грошей, щоб заплатити боргові зобов'язання у цьому році (2 мільярди необхідно, 1,4 – наявні).

Читайте також: Чи зросла економіка країни за обіцянками Гройсмана

Як виплатити борги?

Для цього потрібна або гривня – з погіршенням виконання бюджету, бо ресурсів для залучення гривні дуже мало, або робити зовнішні запозичення, які без діючих програм МВФ майже неможливі. Часу на все не так багато. Програма з МВФ закінчується у березні наступного року, а гроші уряду закінчаться ще раніше. Тож українська влада має всього декілька місяців, щоб домовитися з МВФ і отримати транш від МВФ. Без цього матимемо великий ризик різкої девальвації гривні і невиконання урядом своїх зовнішніх зобов'язань, фактично – дефолту.

Від прийнятного до критичного

На думку Юрія Городніченка Україна сьогодні має три можливих сценарії подальших дій.

Перший: ми дружимо з МВФ, ціни на сталь залишаються високими. У нас все чудово, ми ростемо.

Другий: ми не домовляємося з МВФ, але ціни на наші експортні товари залишаються високими. Тоді у нас – складний графік виплат за зовнішніми боргами, але якщо "натужитись", то можна впоратись – чимось пожертвувати, урізати якісь програми фінансування на освіту, охорону здоров'я тощо. Це не пройде безслідно, але не буде смертельним.

Читайте також: Чим Україна Європу "годує": успіхи українського експорту

Третій: не домовляємося з МВФ і маємо падіння експорту. Глобальна економіка розширялася останні 8 років, і це не може тривати безкінечно. Рано чи пізно почнеться рецесія. Ринок бондів сигналізує про те, що рецесія може статися. Це значить – впадуть ціни на сталь, експорт впаде, нізвідки буде взяти долар, зокрема – для погашення зовнішніх боргів. Почнеться новий виток девальвації гривні, те, що було в 2013-2015 роках, зможе повторитися. Наша банківська система нині лише відновлюється. Вона знову провалиться в кризу. Якщо зупиниться економіка – ВВП знову впаде на 10-15%.

Останній варіант – не такий вже і малоймовірний, відзначив Городніченко. Отже, Україні необхідно – боротися за інвестора, зберегти зовнішній ринок, дружити з МВФ.

Чи можна обійтися без МВФ?

В Україні МВФ перетворився на якийсь предмет політичних дискусій і маніпуляцій, зазначив Тимофій Милованов. МВФ – це "ярмо", чогось постійно від нас вимагає: створення антикорупційного суду, виконання бюджету, збалансованості ринкових цін на газ.

Але – Україні потрібно виплачувати гроші. Ми винні гроші. Ми їх давно винні, проблема не нова. І будемо винні ще довго. Але Америка – теж винна гроші зовнішнім інвесторам. Нічого страшного в цьому немає. Але якщо ви винні багато грошей, а брати їх нема звідки – ситуація стає критичною. Бо тоді ви все більше платите.

Читайте також: Уряд відклав підвищення ціни на газ ще на два місяці

Наприклад, якщо вам потрібно віддати всі гроші на ліки, а у вас є тільки на 5 місяців лікування, а на останні 2 місяці – немає, тоді який сенс у лікуванні взагалі? Так і в Україні: ми зробили реформи, стабілізували ситуацію. І якщо не "дотягнемо" з виплатами – буде знову криза, і це зруйнує все, чого вже досягли.

Є варіант – не віддавати борги. Це матиме наслідки: девальвація, втрата довіри від інвесторів, банкірів. Це вплине на ціни, на політичну ситуацію. Наш "друг" Росія активізує спроби позаводити до нас знову свої інтереси, навіть – дати комусь грошей, якщо не прямо уряду – то комусь іншому. І наше право розмови з Європою буде зовсім інше, коли ми "стоятимемо на колінах", бо нам платити нічим. І тоді термін "зубожіння" буде не просто улюбленим слівцем популістів, а реальністю.

Позичити гроші можна не лише у МВФ. Як варіант – позичити їх у Росії, як це робив екс-президент, невідомо, під які умови. Можна позичити у Китаю. Але там теж не дурні. Вони знають, ЩО просити у критичні моменти, які умови ставити. Можливо, офіційно будуть – 3%, а справжня ціна, враховуючи приховані умови – всі 7 чи 8. Що не відрізнятиметься від приватних інвесторів.

Читайте також: Їжа та комуналка: на що найбільше тратяться українці і чому це важливо

Приватні інвестори минулого разу давали Україні гроші під 7%. Якщо ми не матимемо співпраці з МВФ – це вищі ризики, і даватимуть вже під 8-10-12%.

Для порівняння: якщо візьмемо гроші у приватного інвестора – під 11% річних, у МВФ – під 3%. Приватний інвестор від нас нічого не вимагає. МВФ – вимагає реформ, часто українцям незрозумілих – як приведення рівня цін на газ до ринкового (читай – подорожчання газу). Позичити треба немало – близько 3 мільярдів доларів. Різниця у 8% означає 240 мільйонів доларів на рік. За наступні 5 років вони перетворяться на понад мільярд доларів виплат за процентами. Відсутність виконання умов – означає виплату зайвого мільярда доларів.

Позичати гроші – важко. Але не позичати їх – загрожує наслідками. Тому, акцентував Милованов, варто позичати якнайдешевше і виконувати умови з реформування, розвивати економіку.

Чим загрожує криза українському бізнесу і як йому захиститися?

Українцям не варто боятися малого бізнесу. Це хороша можливість заробити для себе, навіть в умовах слабкої економіки і потенційної кризи. Якщо фінансові ринки не працюють і збереження грошей не працює – можна створити дрібний бізнес. А не чекати вирішення макроситуації.

Читайте також: Український експорт наздоганяє докризовий рівень, – Мінекономрозвитку

У випадку кризи перша загроза – девальвація. То, якщо є можливість – варто знаходити і заключати західні контракти, фіксувати доходи у валюті, а контракти по фінансових зобов'язаннях – у гривні, і заключати договори оренди на три роки вперед у валюті, яка дешевшатиме.

Ще одна загроза – коли в бюджету закінчаться гроші, він прийде до бізнесу. Тобто – податкова прийде "трусити". Бо пенсії треба буде чимось платити. Тому – прийдуть до тих, у кого велика маржа або у кого незрозуміла структура. Тому – варто потурбуватися про легальність бізнесу.

Експортерам девальвація взагалі навіть вигідна – наприклад, ІТ-компанії зможуть наймати більше працівників за менші гроші в Україні, а прибутки по міжнародних контрактах отримувати так само – у стабільній валюті.

Українські принади для інвесторів

Думаючі бізнесмени зможуть протистояти кризі, і навіть зростати, вкладаючись у нові технології – ноу-хау, обладнання – і підвищення за їх рахунок ефективності виробництва. Але для цього – потрібні інвестиції. Вони зараз приходять, але їх не достатньо, зауважила Олена Білан. Для іноземних інвесторів натомість величезним позитивним сигналом стане земельна реформа в Україні. Вони готові будуть вкладати гроші навіть не лише в аграрний сектор, якщо відбудеться земельна реформа – вона дасть значний поштовх економіці в цілому.

Читайте також: Бізнес на користь планети: як заробляти на альтернативній енергетиці

Приватизація – відкрита, прозора, з великою кількістю учасників, із залученням іноземних інвесторів – теж стане гучним дзвіночком для залучення капіталу в український бізнес. І робити це треба швидко.

Не дозволяти іноземному бізнесу заходити в українську економіку, мовляв, вони "підімнуть" нас під себе – хибна думка, зауважив Тимофій Милованов. Адже на цих підприємствах працюватимуть українці. І таким чином буде наповнюватися не стільки бюджет, скільки – зростатиме щастя, задоволеність українців.

Причому, великі українські компанії часто не зважають на довгі економічні виклики, мотивуючи "якось буде". Олігархічні компанії навіть не думають про підвищення ефективності, технологічності тощо. Адже – "навіщо, і так якось буде".

Чи можна "витрусити" грошей з тих, хто їх має, і закрити "дірки" бюджету?

Чи може депутат дати гроші державі безвідсотково? Чи можна змусити мільйонерів "скинутися" для поповнення держбюджету? Можна – кажуть економісти. Але тоді варто попрощатися з демократією і ринковою економікою. Ми тоді станемо "мордором".

Читайте також: "Роттердам плюс": що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію