Україні загрожує нова економічна криза: по кому "вдарить" і як запобігти

Нині для української економіки настав важливий і вирішальний момент – впевнені економісти і співзасновники Vox Ukraine. Але розвиток подій може бути і не надто позитивним. Про ризики нової економічної кризи в Україні розповіли головний економіст Dragon Capital Олена Білан, асоційований професор Каліфорнійського університету в Берклі Юрій Городніченко, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов.

Читайте також: НБУ може запровадити валютні обмеження за відсутності нового траншу МВФ

Звідки візьметься криза?

У нас зростає економіка, курс стабільний, українська гривня – одна з найкращих валют за своєю динамікою у світі цьогоріч, інфляція почала знижуватися. Але якщо подивитися трохи вперед – ця стабільність є дуже хиткою, зазначила Олена Білан.

Проблема у тому, що українська економіка дуже залежить від світових цін на основні товари – сталь, нафту, газ, зерно. Останні роки динаміка цін була сприятлива, але це не значить, що так триватиме вічно. Вже є неприємні сигнали – ціни на газ почали зростати, на сталь – знижуватися.

І на тлі загальної вразливості нашої економіки у нас є ще одна серйозна проблема – виплата зовнішнього боргу державного сектору. Ці виплати створюють суттєве навантаження навіть у стабільній ситуації, а у нас все ще й ускладняється політичним нюансом – виборами наступного року. Щоб пройти цей період – нам важливо залучати зовнішнє фінансування, причому – у значних обсягах. А це стає складно через ту ж ситуацію на зовнішніх ринках. До всього – в Україні не визначений стан співпраці з МВФ – останній транш ми отримували у квітні минулого року, зараз програма фактично заморожена, хоча перемовини і тривають.

Читайте також: Єврокомісія виділила мільярд євро допомоги для України

Скільки і кому винна Україна?

За найближчі два роки Україна має виплатити 10 мільярдів доларів. У 2018 цифра не надто критична – близько 2 мільярдів виплат (втім, на рахунках уряду нині всього – близько 1,4 мільярда доларів). У 2019-2021 роках Україні потрібно буде виплачувати близько 6 мільярдів щороку. Але 2019 рік – найкритичніший, тому що залучати зовнішнє фінансування під час виборів – дуже складно, інвестори через невизначеність не готові давати гроші.

З усіх виплат значна частка, більше половини – офіційним кредиторам: МВФ, Євросоюз, США, і дефолт за цими зобов'язаннями в принципі неможливий. Ще один момент – понад дві третини усіх виплат необхідно буде здійснити через бюджет, який немає таких ресурсів, як Центробанк. Уряд нині не має навіть достатньо грошей, щоб заплатити боргові зобов'язання у цьому році (2 мільярди необхідно, 1,4 – наявні).

Читайте також: Чи зросла економіка країни за обіцянками Гройсмана

Як виплатити борги?

Для цього потрібна або гривня – з погіршенням виконання бюджету, бо ресурсів для залучення гривні дуже мало, або робити зовнішні запозичення, які без діючих програм МВФ майже неможливі. Часу на все не так багато. Програма з МВФ закінчується у березні наступного року, а гроші уряду закінчаться ще раніше. Тож українська влада має всього декілька місяців, щоб домовитися з МВФ і отримати транш від МВФ. Без цього матимемо великий ризик різкої девальвації гривні і невиконання урядом своїх зовнішніх зобов'язань, фактично – дефолту.

Від прийнятного до критичного

На думку Юрія Городніченка Україна сьогодні має три можливих сценарії подальших дій.

Перший: ми дружимо з МВФ, ціни на сталь залишаються високими. У нас все чудово, ми ростемо.

Другий: ми не домовляємося з МВФ, але ціни на наші експортні товари залишаються високими. Тоді у нас – складний графік виплат за зовнішніми боргами, але якщо "натужитись", то можна впоратись – чимось пожертвувати, урізати якісь програми фінансування на освіту, охорону здоров'я тощо. Це не пройде безслідно, але не буде смертельним.

Читайте також: Чим Україна Європу "годує": успіхи українського експорту

Третій: не домовляємося з МВФ і маємо падіння експорту. Глобальна економіка розширялася останні 8 років, і це не може тривати безкінечно. Рано чи пізно почнеться рецесія. Ринок бондів сигналізує про те, що рецесія може статися. Це значить – впадуть ціни на сталь, експорт впаде, нізвідки буде взяти долар, зокрема – для погашення зовнішніх боргів. Почнеться новий виток девальвації гривні, те, що було в 2013-2015 роках, зможе повторитися. Наша банківська система нині лише відновлюється. Вона знову провалиться в кризу. Якщо зупиниться економіка – ВВП знову впаде на 10-15%.

Останній варіант – не такий вже і малоймовірний, відзначив Городніченко. Отже, Україні необхідно – боротися за інвестора, зберегти зовнішній ринок, дружити з МВФ.

Чи можна обійтися без МВФ?

В Україні МВФ перетворився на якийсь предмет політичних дискусій і маніпуляцій, зазначив Тимофій Милованов. МВФ – це "ярмо", чогось постійно від нас вимагає: створення антикорупційного суду, виконання бюджету, збалансованості ринкових цін на газ.

Але – Україні потрібно виплачувати гроші. Ми винні гроші. Ми їх давно винні, проблема не нова. І будемо винні ще довго. Але Америка – теж винна гроші зовнішнім інвесторам. Нічого страшного в цьому немає. Але якщо ви винні багато грошей, а брати їх нема звідки – ситуація стає критичною. Бо тоді ви все більше платите.

Читайте також: Уряд відклав підвищення ціни на газ ще на два місяці

Наприклад, якщо вам потрібно віддати всі гроші на ліки, а у вас є тільки на 5 місяців лікування, а на останні 2 місяці – немає, тоді який сенс у лікуванні взагалі? Так і в Україні: ми зробили реформи, стабілізували ситуацію. І якщо не "дотягнемо" з виплатами – буде знову криза, і це зруйнує все, чого вже досягли.

Є варіант – не віддавати борги. Це матиме наслідки: девальвація, втрата довіри від інвесторів, банкірів. Це вплине на ціни, на політичну ситуацію. Наш "друг" Росія активізує спроби позаводити до нас знову свої інтереси, навіть – дати комусь грошей, якщо не прямо уряду – то комусь іншому. І наше право розмови з Європою буде зовсім інше, коли ми "стоятимемо на колінах", бо нам платити нічим. І тоді термін "зубожіння" буде не просто улюбленим слівцем популістів, а реальністю.

Позичити гроші можна не лише у МВФ. Як варіант – позичити їх у Росії, як це робив екс-президент, невідомо, під які умови. Можна позичити у Китаю. Але там теж не дурні. Вони знають, ЩО просити у критичні моменти, які умови ставити. Можливо, офіційно будуть – 3%, а справжня ціна, враховуючи приховані умови – всі 7 чи 8. Що не відрізнятиметься від приватних інвесторів.

Читайте також: Їжа та комуналка: на що найбільше тратяться українці і чому це важливо

Приватні інвестори минулого разу давали Україні гроші під 7%. Якщо ми не матимемо співпраці з МВФ – це вищі ризики, і даватимуть вже під 8-10-12%.

Для порівняння: якщо візьмемо гроші у приватного інвестора – під 11% річних, у МВФ – під 3%. Приватний інвестор від нас нічого не вимагає. МВФ – вимагає реформ, часто українцям незрозумілих – як приведення рівня цін на газ до ринкового (читай – подорожчання газу). Позичити треба немало – близько 3 мільярдів доларів. Різниця у 8% означає 240 мільйонів доларів на рік. За наступні 5 років вони перетворяться на понад мільярд доларів виплат за процентами. Відсутність виконання умов – означає виплату зайвого мільярда доларів.

Позичати гроші – важко. Але не позичати їх – загрожує наслідками. Тому, акцентував Милованов, варто позичати якнайдешевше і виконувати умови з реформування, розвивати економіку.

Чим загрожує криза українському бізнесу і як йому захиститися?

Українцям не варто боятися малого бізнесу. Це хороша можливість заробити для себе, навіть в умовах слабкої економіки і потенційної кризи. Якщо фінансові ринки не працюють і збереження грошей не працює – можна створити дрібний бізнес. А не чекати вирішення макроситуації.

Читайте також: Український експорт наздоганяє докризовий рівень, – Мінекономрозвитку

У випадку кризи перша загроза – девальвація. То, якщо є можливість – варто знаходити і заключати західні контракти, фіксувати доходи у валюті, а контракти по фінансових зобов'язаннях – у гривні, і заключати договори оренди на три роки вперед у валюті, яка дешевшатиме.

Ще одна загроза – коли в бюджету закінчаться гроші, він прийде до бізнесу. Тобто – податкова прийде "трусити". Бо пенсії треба буде чимось платити. Тому – прийдуть до тих, у кого велика маржа або у кого незрозуміла структура. Тому – варто потурбуватися про легальність бізнесу.

Експортерам девальвація взагалі навіть вигідна – наприклад, ІТ-компанії зможуть наймати більше працівників за менші гроші в Україні, а прибутки по міжнародних контрактах отримувати так само – у стабільній валюті.

Українські принади для інвесторів

Думаючі бізнесмени зможуть протистояти кризі, і навіть зростати, вкладаючись у нові технології – ноу-хау, обладнання – і підвищення за їх рахунок ефективності виробництва. Але для цього – потрібні інвестиції. Вони зараз приходять, але їх не достатньо, зауважила Олена Білан. Для іноземних інвесторів натомість величезним позитивним сигналом стане земельна реформа в Україні. Вони готові будуть вкладати гроші навіть не лише в аграрний сектор, якщо відбудеться земельна реформа – вона дасть значний поштовх економіці в цілому.

Читайте також: Бізнес на користь планети: як заробляти на альтернативній енергетиці

Приватизація – відкрита, прозора, з великою кількістю учасників, із залученням іноземних інвесторів – теж стане гучним дзвіночком для залучення капіталу в український бізнес. І робити це треба швидко.

Не дозволяти іноземному бізнесу заходити в українську економіку, мовляв, вони "підімнуть" нас під себе – хибна думка, зауважив Тимофій Милованов. Адже на цих підприємствах працюватимуть українці. І таким чином буде наповнюватися не стільки бюджет, скільки – зростатиме щастя, задоволеність українців.

Причому, великі українські компанії часто не зважають на довгі економічні виклики, мотивуючи "якось буде". Олігархічні компанії навіть не думають про підвищення ефективності, технологічності тощо. Адже – "навіщо, і так якось буде".

Чи можна "витрусити" грошей з тих, хто їх має, і закрити "дірки" бюджету?

Чи може депутат дати гроші державі безвідсотково? Чи можна змусити мільйонерів "скинутися" для поповнення держбюджету? Можна – кажуть економісти. Але тоді варто попрощатися з демократією і ринковою економікою. Ми тоді станемо "мордором".

Читайте також: "Роттердам плюс": що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію