Від компромісу до міста дотацій: мери про новий бюджет Києва

Кілька місяців Кличко закликав Кабмін не вилучати 50% податку з доходів фізичних осіб, як в попередні роки, оскільки він є основоположною частиною міського бюджету. Натомість уряд вилучив 60%, взамін надавши 10% від податку на прибуток підприємств.

В результаті столичні депутати створили бюджет "компромісу": дохідна частина склала майже 22 млрд гривень, а видатки на рівні 20 млрд. Профіцит в 2 млрд гривень в майбутньому піде на погашення боргових зобов’язань столиці.

"Ні київська влада, ні я, ні міський голова, не називаємо слово "профіцит", - заявив голова бюджетної комісії, депутат-ударівець Андрій Странніков. - Ми називаємо його бюджетом "компромісу". Компромісом між тим, що ми можемо стягнути та заробити та між тим, щоб не понизити соціальні стандарти".

Сам мер заявив, що бюджет може і не оптимістичний, але зважений та реалістичний. Головне тепер - жорстокий контроль за його дотриманням.

Чи вистачить цих коштів на життєдіяльність міста? Які переваги і недоліки нового бюджету? Про це журналісти сайту Телеканалу новин "24" вирішили дізнатись у людей, які очолювали Київ в різні роки – у столичних мерів.

Віталій Кличко, київський міський голова з 2014 року

- Це – перший прозорий та чесний бюджет столиці за багато років. До ухвалення тут, у сесійній залі, ми його презентували та обговорили з громадськістю. Ми змушені реалізовувати низку непопулярних рішень уряду, проте ми доклали всіх зусиль для того, щоб зберегти соціальні стандарти, до яких звикли кияни. Ми знайшли можливість забезпечити необхідне фінансування освіти та охорони здоров’я. Ми зберігаємо муніципальні надбавки до заробітної плати вчителів та лікарів.

Крім того, на соціальний захист киян буде спрямовано 3,6 млрд гривень, що майже на 40% більше від попереднього року. Обсяги фінансування за програмою "Турбота" збільшено у 2 рази.

Відмінність бюджету цього року - нова редакція Бюджетного кодексу України, за яким місцеві бюджети отримали додаткові можливості наповнення дохідної частини бюджету, а держава зобов’язалася фінансувати сфери освіти, медицини і соціальний захист через субвенції.

Іван Салій, голова Київської міської держадміністрації 1992-1993 років

- Який він компромісний, якщо бюджет повинен бути в півтори рази більший. Такого профіциту не достатньо... Бюджет прийняли на рівні 2014 року. Але все змінилось, гривня змінюється, і таким чином бюджет повинен бути не 20 млрд гривень, а 35-40 млрд. Взагалі бюджет треба заробляти. 9 млрд (або половина бюджету) раніше наповнювалась за рахунок доходів громадян. Тепер залишили тільки 6 млрд. Ще 8 млрд поступають з субвенцій та дотацій уряду.

Таким чином тепер мер повинен з простягнутою рукою ходити випрошувати, що в мене метро не працює або зарплати треба видати. А ці субвенції, уряд буде давати, коли захоче. І використання треба теж погоджувати з ним. Наприклад, це вже будуть дотації на ЖКХ або електроенергію, той же «Нафтогаз». Фактично, у мера не має місця для маневрів. До того ж кияни заробляють ці гроші (вилучення ПДФО до держбюджету – Прим. "24"). Не треба робити Київ дотаційним містом!

Також дуже прикро, що бюджет розвитку 1,5 млрд гривень. Навіть по старим цінам він повинен бути 5-6 млрд. Тому ні про яке масштабне будівництво та розбудову столиці мови не йдеться. В принципі бюджет мінімальний, але треба над ним працювати, бо його можна змінювати в кожному кварталі.

Леонід Косаківський, київський міський голова 1997-1998 років

- Те, що бюджет на третину залежить від державного бюджету – поганий чинник. Хоч цифри виглядають привабливо на наш час, але реальність виявиться складнішою, ніж здається. Дуже багато резервів, які незадіяні, а могли бути закладені в бюджеті. Не має, по суті, розвитку, місто буде виживати.

Життєво важливі проекти не реалізуються - те ж метро, дитячі садки, будівництво соціально-інженерної інфраструктури... Нічого не закладено. В нас черга 12 тис. дітей, а передбачається, мабуть, 2 дитсадка.

На жаль, бюджет не вирішує питання розвитку соціальної та транспортної інфраструктури. Він латає дірки. Також багато видатків, мені здається, не обґрунтовані, і їх можна було не передбачати.

Попередні роки ми отримували 50% від податку на доходи фізичних осіб, а нам зрізали до 40%. А це основний бюджетоутворюючий податок Києва. Натомість нам перекинули 10% від податку на прибуток підприємств, але це ж мертвий податок, бо більшість підприємств збиткових і цих кошті по суті ми не отримаємо.

Олександр Омельченко, київський міський голова 1999-2006 років

На думку Олександра Омельченка, голосувати за такий бюджет – це голосувати проти киян. Зокрема, бюджетників - вчителів, лікарів, комунальників... А бюджетний профіцит понад 2 млрд гривень – це взагалі жарт.

«Це жарт над жартом. При дефіциті 8-9 млрд "намалювати" профіцит 2 млрд, це мені нагадує, як колись писали "І дуб може стати липою, якщо в звіті записати його сосною". А де взяти ці кошти? З повітря. І цей профіцит з повітря взятий", — вважає Омельченко.