Запуск ринку електроенергії може призвести до стрибка цін, – експерт

Всі учасники запущеного з 1 липня ринку електроенергії зіткнулися з викликами: ринок постачання електроенергії динамічний, потужності генерації не розвинені, а джерела покриття небалансів обмежені. Замість планованих 4-х ринків працює тільки один – "на добу наперед", пояснив у коментарі 24 каналу СЕО компанії ETG.UA Володимир Шведкий.

Що передбачає ринок електроенергії?Створення нової єдиної системи. Туди надходитиме вся електроенергія від виробників, і там її купуватимуть всі зацікавлені покупці. Ціна формуватиметься на основі попиту і пропозиції. Більші об'єми покупки – менша ціна. Чим рівномірніше споживання – тим нижча ціна.

Читайте також: Ринок електроенергії: як працюватиме та що зміниться для українців

Перша декада роботи ринку показала: оператор системи передачі не готовий до оперативного зведення почасового балансу і підведення необхідних підсумків. Відсутня модель комерційного обліку й досі не був зведений баланс за перший день роботи: учасники не бачать результатів роботи ринку. Розрахунок небалансів так і не був зроблений, відповідно, це створює певну нервозність серед учасників. Балансуючий ринок не запущений, через що ми не можемо зрозуміти остаточну структуру ціни,
– пояснив Шведкий.

Така нестабільна ситуація тривожить і постачальників, і великих промислових споживачів, каже експерт. Останнім необхідно терміново змінювати підходи до взаємодії зі своїм провайдером енергії. Нова модель ринку вимагає від них відповідального планування, інакше – значні витрати як у разі значного дефіциту, так і профіциту.

Дефіцит електроенергії (відхилення від плану в більшу сторону), що купується, буде балансуватись постачальником за рахунок споживача за ціною вище за ринок "на добу наперед". Профіцит (відхилення факту від плану в меншу сторону) вже викупленої електроенергії споживач повинен продавати за ціною нижче ринку "на добу вперед". Таким чином, підприємства-споживачі електроенергії тепер вимушені переплачувати через таку занадто високу рухливість ринку і/або невміння складати чіткий план в нових для себе умовах.

Читайте також: Запуск ринку електроенергії: як вплине на ціни і що змінить

Прогнозування, контроль графіків, своєчасні коригування, тісна взаємодія з усіма службами підприємства – це лише мала частина завдань, які лягають на плечі відповідальних працівників на стороні споживача. Виробничі плани, погодні умови, ремонтні роботи, свята, форс-мажорні обставини – усе це впливає на рівень споживання і може привести до небалансів, пояснив Шведкий.

Особливо "лихоманити" ринок стало після з'ясування остаточних тарифів. Тариф ОСП (оператора системи передачі) в розмірі 34 копійки став несподіванкою для його учасників, оскільки всі додаткові витрати раніше були включені в собівартість електроенергії. На сьогодні споживачі та постачальники оплачують ці вартості понад тариф. Відповідно, це б'є по національному виробникові. Особливо по тому, у кого в структурі собівартість енергоресурсу займає до 50%. Маржинальність таких виробництв – на рівні 3-5%. Для них підвищення тарифів – справжня катастрофа, каже експерт.

У Федерації роботодавців України порахували, наскільки подорожчала електроенергія для промисловості

Зростання ціни енергоресурсів на 30% здатне вбити економіку такого підприємства. Результат – зупинка роботи деяких енерговитратних цехів. Це вже зараз відбувається на ринку. Таких прикладів вистачає в нашій практиці. Але ще більше тих підприємств, які тільки планують вимушені скорочення,
– пояснив Володимир Шведкий.

У найближчі 9 місяців у рамках небалансів споживачі можуть отримати додатково до 15% до ціни енергоресурсу. Зараз кількісне значення зафіксоване на цьому рівні, але після завершення зазначеного терміну цей "коридор" розширений до 300%.

І хоч зміни цін на електроенергію торкнулися виключно промислових споживачів, українці усі рівно відчують наслідки в роботі цього енергоринку на собі.

За словами Шведкого, найменші зміни в ціні на електроенергію спричиняють за собою певні наслідки – подорожчання товарів, зроблених українськими підприємствами. Вони не можуть місяцями нарощувати збитки. Закриття цехів натомість рано чи пізно приведе до безробіття. Це все взаємозв'язані речі. Експерт наголосив – говоримо не просто про енергореформу, а про порятунок національного виробника, як платника податків, і як наслідок, збереження робочих місць. Але – це не реформа погана, а суб'єкти ринку не готові до запуску нового ринку електроенергії, підсумував Шведкий.