Онлайн Редакція Вакансії Контакти Ігри Гороскоп
18 листопада, 19:41
7

Не лише бургунді та марсала: як українці називали відтінки червоного кольору

Червоний колір може бути яскравим, наче макова пелюстка, темним, як стигла вишня, або насиченим, мов розпечене вугілля. Українці помічали ці відмінності й давали кожному відтінку свою назву – "багряний", "пунсовий", "калиновий", "жаристий", "цинобровий".

Частину з них ми добре знаємо, а деякі майже витіснили сучасні запозичення і тому, зустрічаючи у літературі, не розуміємо, про що йдеться. Розповідаємо про відтінки червоного, спираючись на пояснення Оксани Дзівак.

Як українці називали відтінки червоного?

Цього року модниці обирають бургунді, марсалу та інші складні відтінки червоного, а дизайнери уважно стежать за кольором року, який оголошує Інститут кольору Pantone. Для кожної барви знаходиться своя назва, а іноді й ціла історія її походження.

Та українці й раніше вміли розрізняти десятки відтінків і добирати для них влучні назви. Одні порівнювали з ягодами та квітами, інші – з дорогоцінним камінням, розпеченим вугіллям, тканинами й барвниками. У нашій мові є багряний, жаристий, кармазиновий, кумачевий, цинобровий та чимало інших колоритних слів. Деякі з них і сьогодні трапляються в літературі, інші майже зникли з повсякденного мовлення.

Зібрали назви червоних відтінків за абеткою, з'ясували, який колір вони позначають і звідки походять.

Давні назви червоних відтінків / Інфографіка Михайла Лашкевича, Ліцей 54

Алізариновий – глибокий червоний із холодним малиновим або пурпуровим відтінком. Назва походить від алізарину – барвника, який спочатку добували з коренів марени фарбувальної. Його використовували для фарбування тканин, а згодом – у виробництві фарб.

Амарантовий – близький до пурпурного чи темно-малинового, від назви рослини амаранту чи дерева з червоною деревиною.

Багряний – густий, насичений темно-червоний колір, іноді з пурпуровим відтінком. Такого кольору буває осіннє листя або небо під час заходу сонця. Слово має давню історію й часто трапляється в українській поезії та прозі.

Багровий – густо-червоний з легким синюватим відтінком.

Багрянистий – червоний з фіолетовим відтінком.

Вишневий – темний, глибокий червоний, подібний до кольору стиглої вишні. Часто має бордовий або коричнюватий відтінок. Назва походить від ягоди й допомагає легко уявити цю барву. А ще відтінки різнять: темно-вишневий, п'яної вишні, кольору гнилої вишні.

Гранатовий – кольору ягід стиглого граната.

Жаристий – яскравий, вогняно-червоний, подібний до кольору розпеченого жару. У самій назві легко впізнати слово "жар". Так можна описати червоні вуглинки у вогнищі або предмет, який має насичений теплий відтінок.

Калиновий – насичений червоний, як стиглі ягоди калини. Назва пов'язана з рослиною, яка посідає особливе місце в українській культурі, піснях і фольклорі.

Кармазиновий – темно-червоний, насичений, із малиновим або багряним відтінком. Назва походить від кармазину – дорогої тканини, яку фарбували в червоний колір. Це слово трапляється в історичних описах одягу та художній літературі. Наприклад, у романі Пантелеймона Куліша "Чорна рада" воно пов'язане з одягом заможних козаків.

Карміновий / кармінний – насичений червоний із легким малиновим або холоднуватим відтінком. Назва походить від карміну – природного червоного барвника, який отримували з кошенілі. Його використовували для фарбування тканин, у косметиці та живописі. У поезії Володимира Сосюри трапляється образ "даль кармінна".

Кіноварний – колір, який виготовляють з додаванням сірчистої ртуті.

Кораловий – теплий червоний із рожевим або помаранчевим відтінком, схожий на колір морських коралів. Він м'якший за пунсовий і не такий темний, як багряний.

Крицевий – кольору криці, розжареного металу – червоно-попелястий.

Кумачевий – яскраво-червоний, інтенсивний колір, який нагадує традиційну тканину – кумач. Із неї шили сорочки, оздоблювали одяг, виготовляли стрічки та інші елементи вбрання. Це слово часто трапляється в описах народного побуту й одягу. Наприклад, Олесь Гончар використовував його в описі кумачевого значка.

Маковий – яскравий, виразний червоний, як пелюстки польового маку. Це теплий і чистий відтінок, який легко впізнати серед інших червоних барв.

Малиновий – червоний із помітним рожевим або пурпуровим відтінком, як стигла малина. Залежно від насиченості він може бути світлим і ніжним або глибоким та яскравим.

Маруновий – темний червоний із коричневим або винним відтінком. Назва походить від французького marron – "каштан". За кольором нагадує темну каштанову шкірку. У сучасних палітрах його часто порівнюють із бургунді.

Пломенистий / полум'янистий / полум'яний – кольору вогню, який яскраво переливається.

Пунсовий – чистий, насичений, яскраво-червоний колір. Його можна порівняти з кольором стиглого маку або яскравої червоної тканини. Слово має давню традицію в українській мові й трапляється в художніх текстах.

Рубіновий – насичений червоний, подібний до дорогоцінного каменя рубіна. Він може мати легкий малиновий або пурпуровий відтінок і нагадує глибокий блиск коштовності.

Теракотовий – теплий червоно-коричневий із рудуватим або цегляним відтінком. Назва походить від італійського terra cotta – "обпалена земля". Такого кольору бувають глиняний посуд, черепиця та необроблена цегла.

Червлений / черлений – старовинна поетична назва густого, яскравого червоного кольору. Слово споріднене з назвою червоного барвника – червцю, який виготовляли з комах. Його можна зустріти в давніх текстах, історичних описах і художній літературі.

Як розрізнити відтінки червоного: дивіться відео

Зверніть увагу! В українській мові є слово "красний", але воно не означає червоного кольору. Його вживають у значенні "гарний", "чудовий", "привабливий".

Цинобровий – яскравий червоний із помітним помаранчевим відтінком. Назва походить від цинобри – мінералу насиченого червоного кольору, який здавна використовували як пігмент у живописі.

Шарлатовий / шарлаховий – яскраво-червоний з фіолетовим відтінком, або застаріла назва пурпуру, фарби, яку виготовляли з молюска. 

Юхтовий – приглушений червоно-коричневий відтінок, який пов'язують із кольором юхти – різновиду м'якої та міцної шкіри. Її використовували для виготовлення взуття, одягу й різних побутових речей. Водночас юхтовий як усталену назву кольору варто подавати обережно: це радше описове позначення відтінку матеріалу.

Про назви червоних відтінків та їх походження: слухайте уважно

І це лише частина назв, якими українці позначали відтінки червоного. Насправді їх значно більше, і кожна має свої особливості: одні передають насиченість та глибину кольору, інші вказують на теплий чи холодний підтон, а деякі розповідають про предмет, рослину, тканину або барвник, від яких походить назва. Їх сьогодні знають хіба дослідники-мовознавці, художники чи люди мистецтва та творчості.

Які кольори червоного існують в українців / Скриншот статті "Про систему назв кольорів у сучасній українській літературній мові"

Як назви кольорів зберігають історію?

Цікаво, що за багатьма назвами відтінків стоять цілком конкретні речі з життя наших предків. Кармазиновий і кумачевий нагадують про тканини, які фарбували в червоні тони. Карміновий та алізариновий пов'язані з барвниками, цинобровий – із мінеральним пігментом, а теракотовий – із глиною, яку обпалювали для виготовлення посуду та будівельних матеріалів.

Ягоди, квіти й рослини також підказували назви кольорів. Звідси малиновий, вишневий, гранатовий, маковий і калиновий. А жаристий передавав колір розпеченого вугілля, багряний нагадував про густу червону барву, а рубіновий – про коштовний камінь.

Тож українська мова має власну багату палітру червоного. І хоча сьогодні ми охоче вживаємо модні назви на кшталт бургунді та марсала, варто згадувати й слова, якими послуговувалися попередні покоління. Вони допомагають точніше описувати кольори й водночас відкривають цікаві сторінки історії української мови та побуту.