Не "бархатці": як українською називаються ці оксамитові квіти

Та чи українське це слово і як правильно називати ці яскраві жовті та помаранчеві квіти українською, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Не "бархатці" – як сказати українською?

Є квіти, які важко уявити без українського подвір'я. Вони ростуть біля хати, прикрашають клумби, з'являються у віночках і букетах. Ми звикли до їхнього оксамитового цвіту й пряного запаху, але останнім часом разом із ним часто чуємо назву "бархатці" чи "бархатки".

В українській літературній мові традиційна назва цих квітів – "чорнобривці".

Саме ця назва зафіксована в українських словниках. "Чорнобривець" – це трав'яниста декоративна рослина родини айстрових із жовтими або жовтогарячими квітками.

Тепер з'ясуємо звідки походять обидві назви, щоб не плутатися, адже походження їх різне.

А звідки взялися "бархатці"?

Тут маємо справу з назвою, яка поширилася під впливом інших слов'янських мов, передусім російської форми "бархатцы".

Вона пов'язана зі словом "бархат", тобто "оксамит". Причина зрозуміла: пелюстки цих квітів мають характерну оксамитову, м'яку на вигляд поверхню.

Саме тому в різних мовах для цієї рослини виникали назви, пов'язані з її зовнішньою схожістю з тканиною.

Але те, що слово зрозуміле українському мовцеві, ще не робить його нормативною українською назвою.

Чому саме "чорнобривці"?

Назва має прозору образну будову: "чорні брови" → "чорнобривці". Є версія, що назва пов'язана з темним обідком або характерним забарвленням квіток, яке нагадувало чорні брови.

До речі, українська мова має чимало назв рослин, створених за таким самим принципом – через порівняння їхнього вигляду з певною рисою людини, тварини (лілія тигрова чи зозулинець) чи предмета (лунарія).

А "чорнобривці" з часом стали ще й частиною українського культурного образу.

Поки одні батьки мріють про успішну кар'єру своєї дитини, інші – обирають дистанційну школу "Оптіма", де в рамках співпраці з Amazon учні-підлітки безкоштовно випробовують свої сили в ІТ-технологіях. Дізнайтеся про умови навчання та забезпечте школяру легкий старт у перспективній галузі.

Чорнобривці – більше, ніж просто квіти

Назва "чорнобривці" настільки міцно вкоренилася в українській культурі, що стала не просто ботанічною назвою. 

У поезії та народній культурі чорнобривці часто символізують рідну домівку, матір, дитинство, Україну. Їх часто садили біля оселі. Тому ця квітка стала одним із символів домашнього затишку та рідного краю.

Особливо сильно цей образ закріпився завдяки українській пісні "Чорнобривці" на слова Миколи Сингаївського та музику Володимира Верменича.

"Чорнобривці" у виконанні Віктора Павліка: дивіться відео

У ній чорнобривці стають символом матері, рідної хати й туги людини за домом.

Саме тому для українського мовця "чорнобривці" – це не просто назва рослини. Це слово, за яким стоїть цілий культурний образ.

У розмовному мовленні це слово можна почути, а в українських діалектах і мовних контактах трапляються різні назви цієї рослини:

• оксамитки,
• "материнські квіти",
• "сонячні обереги",
• повняки,
• шапочки,
• жовтяки,
• андики.

Проте в літературній українській мові нормативною та традиційною назвою є "чорнобривці".

Квітка не лише красива, символ пізнього літа та осені, ай корисна – з пелюсток можна заварювати чай та використовувати як спеції.

Тож нехай біля наших осель цвітуть не "бархатці", а чорнобривці. Ви уже намилувалися цими квітами?