У Чернівцях всі школи переформатували у гімназії та ліцеї: що зміниться для дітей

Чому школи перетворились на гімназії та ліцеї

Зміна назви і формату шкіл у Чернівцях пов'язана з реформою НУШ, яка, зокрема, скасовує терміни: школа, ліцей-інтернат та навчально-виховний комплекс.

До теми Половина українців не знають про нововведення НУШ, – МОН

Відтепер, згідно з реформою, заклади освіти мають поділитися на:

• початкову школу (1 – 4 класи);
• гімназії (5 – 9 класи);
• ліцеї надаватимуть профільну освіту (10 – 11 класи, згодом і 12 клас).

Реформа передбачає, що назви позначатимуть рівень освіти, який надає заклад,
– пояснила начальниця управління освіти столиці на Буковині Ірина Ткачук.

За її словами, ліцеями у Чернівцях стали ті заклади освіти, які можуть набрати на паралелі два класи і забезпечити для учнів три спеціалізації. При цьому також враховувалась територіальна доступність та віково-статева демографія.

Скільки шкіл у Чернівцях уже переформатували

Мережа закладів загальної середньої освіти Чернівців тепер складається з:

• 22 гімназій;
• 22 ліцеїв;
• одного військово-спортивного ліцею.

За словами освітянки, з 22 гімназій шість вже змінили статути, 16 ще переходять у новий формат.

На наступний рік вони не набиратимуть десятий клас, але все ще матимуть 11-й клас. Тож прийняти статути та стати повноцінними гімназіями заклади зможуть після випуску учнів 11 класів,
– заявила Ірина Ткачук.

Що зміниться для учнів?  Випускники 9 класів цього року вже не зможуть піти в десятий клас у ту саму школу. З батьками вже провели тематичні збори і пояснили, де діти зможуть продовжити навчання. Зокрема, після дев'ятого класу учні зможуть обрати ліцей, профіль якого подобається найбільше.

Фінансова автономія 

Заклади середньої освіти мають змінити не лише назви і статути, а й стати фінансово автономними. Як зазначила начальниця управління освіти, фінансова автономія надає закладам можливість самим вирішувати, на що витрачати гроші.

Водночас з'являються виклики. Зокрема, для малокомплектних шкіл. Адже середній показник, який покриває освітня субвенція на оплату праці – це 27,5 учнів (з розрахунку в одному класі).

"Тому тут ми закриваємо потребу у додаткових фінансових ресурсах там, де освітня субвенція у розрізі окремих закладів освіти не покриває оплату праці", – каже Ірина Ткачук.

Чиновниця зазначила, що в інших обласних центрах заклади середньої освіти частково або повністю самі розпоряджаються грошима. У Чернівцях частина закладів перейде на фінансову автономію з 1 січня 2022 року, ще частина – з 1 липня 2023 року.

Що відомо про реформу НУШ

НУШ – шкільна реформа, яку розпочала вже колишня очільниця МОН Лілія Гриневич і нині продовжує Сергій Шкарлет. Очікується, що вона завершиться у 2030 році, коли закінчать 12 клас перші випускники НУШ.

Ключова мета реформи – створити школу, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті".

Одна з головний новацій: подовження навчання у школі до 12 років. Але головне, що за ці 12 років діти мають не лише отримати знання з певних предметів, а й "компетентності":

• вільне володіння українською мовою;
• здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• вміння навчатися впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність.

До слова, реформа Нової української школи в Україні стартувала у 2017 році. Проте на той час жодного державного стандарту її проведення не було. Також вчителі не мали затверджених освітніх програм. Деталі – читайте у статті.