"Лагідній" українізації на зміну прийшла "наступальна": Кремінь пояснив, що вона передбачає

Про перехід до наступного етапу впровадження української мови у різних сферах суспільства та навіщо це потрібно розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв'ю "Українській правді".

Дивіться також Українська мова з'явиться на іспитах у школах Польщі

Про поступовість державної мовної політики

Поступове впровадження Закону про державну мову знову переходить до застосування нових норм. А повномасштабне вторгнення заохотило громадян до чіткого його виконання та свідомого переходу на українську мову. 

За час незалежності у мовній політиці держава пройшла ряд етапів, щоб мова стала справді державною. Були часи відвертого нехтування і спілкування можновладцями недержавною мовою, за яку не несли жодної відповідальності. Навіть пропозиції затвердити інші мови на рівні регіональних – російську, угорську та румунську.

Однак, впровадження відповідальності за недотримання мовного Закону дало свої результати. Найважливіший з них – українська мова стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Зловживання та порушення мовним Законом серед депутатів і топчиновників, майже зникли, а поодинокі випадки фіксуються. 

Завдяки громадянам України документ став одним із найголовніших законодавчих актів років української незалежності, тому що громадяни по-справжньому відчули, що є закон, який захищає їхні конституційні права,
– зазначив чиновник.

Мовний закон був укладений таким чином, що зміни вводились поступово – етапи "лагідної українізації". Наприклад, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року – через півтора року з моменту набуття чинності мовного закону. А мовні вимоги у сфері культури введені ще пізніше. П'ятирічний шлях поступових змін минув – зараз час наступного етапу.

Тепер нічого іншого, крім "наступальної українізації", яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу, 

Час "наступальної українізації" – новий етап розпочато

Уповноважений зазначив, що "наступальна українізація" передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх без виключення сферах суспільного життя на території України.

Тарас Кремінь відмітив, що сьогодні неймовірно високий рівень політичної підтримки в контексті мови. Це наслідок співпраці з усіма гілками влади, тому зміни будуть впроваджуватися і надалі.

В державі уже створені інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання за недотримання закону. Уже є можливість впливати на окремі медіа, раніше не працювала відповідна стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг.

Чиновник спростовує твердження ніби-то про повернення громадян до російської мови. Відмітив, що з початку повномасштабного вторгнення рекордна кількість громадян перейшла на українську мову в окремих сферах. Частково продовжує спілкуватися недержавною у приватному спілкуванні, що не заборонено чинним законом.

Цікаво! Громадян, які перейшли на українську мову в побутовому житті, стає дедалі більше – наразі їхня частка складає 65%. У квітні 2022 року 53% українців послуговувалися державною у побуті.

А причиною появи такого міфу називає те, що громадяни почали більше звертати уваги на системні порушення у сфері мови. Української мови стало більше, зокрема і у сфері обслуговування.

Причиною відкату у побутовому користуванні мовою, особливо у дітей, чиновник назвав, непоширення закону на побутове спілкування, а мовна поведінка батьків відбивається на дітях. 

Для того, щоб у домашньому спілкуванні української мови стало більше, треба, щоб у визначених законом сферах українська була максимально захищеною,
– пояснив Тарас Кремінь.

Крім того, за підсумками спільного дослідження з Держслужбою якості освіти стосовно забезпечення освітнього процесу державною мовою, то побачили, що вчителі між собою інколи можуть спілкуватися недержавною мовою. І стосовно цього теж прийняті рішення.

Максимальна увага приділена питанням регіональної мовної політики. Омбудсмен зустрівся з усіма очільниками обласних військових адміністрацій, обласних рад, громад, і спільно змогли запустити понад пів тисячі безоплатних мовних курсів. І триває робота над збільшенням їх кількості.

Української зараз більше ніж було колись за всі роки незалежності. Але для того, щоб української мови стало більше вдома, державна повинна бути по-справжньому скрізь і всюди. І у визначених законом сферах, і в невизначених – зокрема, в релігійних установах і організаціях. І державна діяльність у цьому напрямку триває.

Щодо наступних кроків "наступальної українізації" – то це:

• повний перехід на українську у сфері обслуговування та гостинності;
• заміна російськомовних вивісок, банерів, оголошень без будь-яких відмовок;
• повний перехід освітнього простору на українську – школа на уроках і перервах, виші, гуртки і секції;
• створення більшої кількості курсів української мови;
• створення україномовного середовища на релокованих територіях;
• реакція на скарги громадян про порушення мовного законодавства.

В умовах війни ми повинні остаточно позбутися всіх решток радянського колонізованого російського минулого. Це стосується і вивісок, і шкільних програм, і мови освітнього процесу, обслуговування тощо,
– зазначив Тарас Кремінь.

Мета змін – остаточна відмова від користування мовою агресора.