Перехід в онлайн і витрати на антисептики: як пандемія вплинула на освіту

Як саме пандемія змінила навчання в Україні, наслідки карантину для освіти й чого чекати у 2021 році розповіли фахівці галузі на Всеукраїнському форумі "Україна 30". Зібрали для вас найважливіші тези.

Важливо Як навчатимуться школярі до закінчення карантину: роз'яснення Шкарлета

Як адаптувалася система освіти до карантину?

Пандемія стала викликом для всієї системи. І у перманентному стані кризи перебувала не лише українська освіта – це зачепило й більш розвинені країни. Однак зрозуміло було одне: освітній процес не має перериватися. Результати роботи у цій сфері ми побачимо щонайменше через 10-15 років. І майбутнє великою мірою залежить від того, наскільки якісно сьогодні організовано освітній процес та скільки уваги галузі приділяє держава.

За словами міністра освіти й науки України Сергія Шкарлета, можна виділити три кроки, які здійснило МОН, аби карантин не став на заваді навчальному процесу:

1. Винесення освітнього процесу в онлайн режим. Зокрема, йдеться про розробку методичних матеріалів, певних рекомендацій щодо організації дистанційного навчання, особливості оцінювання знань.
2. Бюджет на дезінфікуючі засоби, засоби формування онлайн навчання тощо. На засоби протидії коронавірусній інфекції використали 3,2 млрд грн освітньої субвенції минулих років. Окрім цього, 504 млн грн з бюджету освіти й науки було спрямовано на заклади загальної середньої освіти, щоб забезпечити їх засобами дезінфекції.
3. Удосконалення процедури онлайн уроків. Зокрема, запуск Всеукраїнської школи онлайн. В якості еталонних тут запустили 800 уроків, ще 1540 уроків буде завантажено. Будь-який вчитель може їх використовувати.

Однак не все було зосереджено на адаптації до нових умов – є зміни на краще, з цим не пов'язані. Зокрема, міністр виділяє серед таких запуск Закону України про повну загальну середню освіту (його, щоправда, ще потрібно доопрацювати). Це – базовий стандарт середньої освіти. Також – формування основ профільної школи та запроваджена в системі профтех освіти дуальна система (теоретичний матеріал опановують у закладі, а практичне навчання проходить на виробництві).

Результати "карантинної" освіти можна буде побачити через 10-15 років / Фото pixabay

Водночас переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2020 Василь Дяків стверджує, що формат, який використовували в Україні, варто називати все ж онлайн навчанням – дистанційне навчання має принципово інший підхід.

За його словами, дітям і офлайн складно сприймати інформацію 7-8 уроків – це проблема сучасної системи освіти. А тут ще накладається системне використання електронних пристроїв. Хоч і немає узагальнених даних щодо того, як це впливає на здоров'я та психологічний стан школярів, однак педагог переконаний: навряд чи тут відповідь "добре".

"Ми забуваємо, що у нас діти покоління Z. А це покоління – чисто психологічно зовсім інші діти. Вони можуть концентрувати увагу від 7 до 10 хвилин. Тож яким чином інший час уроку – 30-35 хвилин – втримувати їхню увагу? Це – складне питання. І я, як практик, це прекрасно розумію", – пояснює Василь Дяків.

Яка частина сфери освіти постраждала найбільше?

Насправді тут досить складно виділити окремо певну частину – вплив пандемії відчули всі учасники освітнього процесу. Але по-різному.

Як пояснює очільник Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, для початкової школи (1-4 класи) дистанційна освіта – фактично неможлива. Технічно – діти такого віку погано сприймають інформацію, надану таким способом, і немає таких технологій, які б тримали їх у фокусі. Крім того, для маленьких не зовсім здорово – перебувати багато часу перед екраном.

Найважче було молодшим школярам / Фото pixabay

Щодо середньої освіти в цілому – десь протягом тижня було створено онлайн-уроки для школярів, які потребували підготовки до ЗНО. Пізніше запустили відеошколу, яка транслювалася майже на всіх великих телеканалах. Передусім це потрібно було для того, щоб зрівняти доступ до освітніх ресурсів.

Тут Сергій Бабак пригадує ситуацію, як дружина президента Франції через три місяці після початку глобального локдауну подзвонила першій леді України й запитала: "Як ви зробили це у телевізорі?". У Франції теж була потреба транслювати уроки на ТБ, аби охопити всі верстви населення – проблеми з доступом до інтернету є не лише в нас.

Дуже постраждала професійна освіта. Тут, подекуди, до 80% часу навчання – це практика. Тому дистанційно проходити воно в принципі не може.

Напевно, найменше відчула вплив карантину вища освіта. Тому що елементи дистанційного чи змішаного навчання вже давно використовуються в університетах. А частина "заочки" по суті є дистанційною. Тому технології були в університетах, які йшли в ногу з часом. Не можна сказати, що вони взагалі не помітили локдауна, проте тут були найменші втрати.

Плюси й мінуси дистанційного навчання

Державна служба якості освіти проводила у квітні, червні, жовтні та грудні зрізи знань щодо якості освіти й анкетування усіх учасників освітнього процесу щодо стану освіти. Цікаво, що у квітні 80% були категорично проти дистанційної освіти, то у грудні таких було до 60%. Більшість – батьки.

Співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко переконаний: коли пандемія завершиться, багато освітніх секторів залишаться онлайн. Наприклад, підвищення кваліфікації вчителів наразі відбувається онлайн. Це – зручно, безкоштовно і якісно, бо можна слухати курси найкращих викладачів країни.

Карантин змінив ставлення до онлайн освіти. Раніше це вважалося певною екзотикою, дивувало. Сьогодні це – нова норма. І це – найбільш важливе, що змінилося за останні півтора роки – люди побачили, що онлайн освіта є потужним інструментом, якщо вміти ним користуватися,
– говорить експерт.

Але є і нюанси. Передусім, якісну онлайн освіту розробити складно: ми не можемо розраховувати, що вчителі та викладачі, яких ніколи цьому не навчали, зможуть це зробити швидко й ефективно. Також це потребує ресурсів та інфраструктури. І йдеться не лише про контент, а й про технічні рішення (залізо, на якому мають працювати студенти та вчителі, інтернет-сервіси).

Один з основних викликів для онлайн освіти – соціалізація. Так, різні платформи намагаються винаходити технічні рішення, щоб познайомити слухачів один з одним, підштовхнути їх до взаємодії. Наприклад, вимагають участі в групових проєктах. Але, безумовно, це – важлива проблема, коли взагалі немає можливості спілкуватися офлайн.

Для дітей важливо спілкуватися офлайн / Фото unsplash

Тому говорити про те, що онлайн знищить офлайн не можна. Онлайн доповнює офлайн та дозволяє робити ті речі, які наживо зробити неможливо чи складно. Але є і речі, які можливі лише в офлайні: соціалізація, знайомства, практичні навички.

Також перехід в онлайн підняв питання автономії учнів і студентів. Наша стара індустріальна модель школи не дає достатньо свободи дій школярам і студентам. Умовно, отримують накази, що робити, виконують їх і потім, коли виходять зі школи чи університету, просто не знають, що робити далі.

Це – велика проблема, коли люди не можуть себе реалізувати. І в офлайні ми маємо рухатися до все більшої автономії учнів і студентів, як це вже практикують у найкращих школах і університетах. Коли карантин завершиться, це треба розвивати цілеспрямовано на рівні системи освіти,
– зазначив Іван Примаченко.

З переваг також – батьки зрозуміли, що потенціал дитини можна реалізувати через різні форми навчання, а не лише класичним способом.

Фінансування сфери освіти в умовах пандемії

Цьогоріч на перше читання до Верховної Ради подали найбільший з 2012 року бюджет на Міністерство освіти. Однак, до другого читання, сума зменшилася на близько 4 млрд грн.

Сергій Бабак пояснює: питання було в тому, що перенесли друге підвищення заробітних плат бюджетникам з 1 липня на 1 грудня. Це і є тих 4 млрд грн. А забрали, за його словами, насправді пів мільярда – 500 млн грн, з фонду розвитку закладів вищої освіти.

До теми Дуальна освіта в Україні: скільки учнів навчаються за такою формою

В цілому, якщо говорити про закладену в бюджеті суму на боротьбу з COVID-19 у сфері освіти, варто виділити три аспекти:

1. Засоби індивідуального захисту (санітайзери, маски тощо) – тут дозволено використовувати залишки освітньої субвенції – 5,4 млрд грн.
2. У бюджеті вперше закладено 1 млрд грн цільової субвенції на боротьбу з наслідками пандемії. Тут мається на увазі технічне оснащення шкіл для проведення онлайн уроків і для дистанційного навчання.
3. Медичні працівники у школах це – функція засновника, а не власне держави. Наразі розробили розпорядження до Кабміну, де на період карантину медпрацівникам, які працюють у закладах освіти, підняли на 20% заробітну плату.

Як виходять з ситуації у Європі?

Коронавірус призвів до закриття шкіл у 45 країнах Європи та Центральної Азії – це зачепило понад 100 млн студентів і учнів. Й аналітики відзначають втрату якості освіти в цілому, навіть якщо буде працювати дистанційне навчання.

Керівник практики з питань освіти у Європі та Центральній Азії Світового банку Гаррі Патрінос констатує: у певних країнах частина учнів взагалі втратили можливість завершити навчальну програму.

4 місяці карантину – втрачено навчання на 8%. Мало того, відсоток учнів і студентів які показуватимуть погані результати, буде зростати на 10%. Більш піддані таким впливам – студенти й учні з незахищених верств населення,
– зазначає експерт.

Це стосується і тих країн, де якісь освіти – в принципі на високому рівні. Так, у бельгійському дослідженні студенти й учні з більш заможних родин, внаслідок закриття шкіл, втратили мало. У бідніших сім'ях, проте, ситуація гірша.

В цілому, за словами фахівця, друга хвиля закриття шкіл призвела до менших розривів у навчанні – країни адаптуються до його альтернативних форм.

Втрати у якості надання освіти є і у розвинених країнах / Фото unsplash

В Україні ж втрата навчання може скоротити подальші доходи аж до 0,5% ВВП на рік. Це призводить до втрат в економіці.

Щоб пом'якшити вплив, за словами Гаррі Патріноса, є три шляхи:

• програми відновлення шкіл;
• захист освітніх бюджетів;
• підготовка до майбутніх шоків за можливих нових пандемій.

Як приклад, у Європі для того, щоб відновити ситуацію, запроваджують спеціальні програми й використовують тьюторів, які могли б допомагати окремим учням, які, можливо, не справляються чи відстають. Так, 12-тижнева робота тьюторів показує серйозні результати. В Італії для цього навіть залучили студентів університетів – вони допомагають школярам надолужити втрачене у навчанні. І така практика виявилася ефективною.

Також частину навчання рекомендують уже переносити в цифру – оцифровувати програми й вдосконалювати те, що вже спрацьовує. Це потрібно, аби розбудувати систему, яка виявить потреби й збереже якість дистанційного навчання, якщо у майбутньому знову буде необхідність його введення.

Дивіться повне відео сесії "Навчання у 2021 році":