Що змінює новий закон про ліцеї та чому Україні потрібна профільна освіта

Історія з ліцеями почалася з 2017 року, відколи набув чинності закон "Про освіту". Він передбачає 12 років навчання у школі та три рівні освіти – початкова школа (1 – 4 класи), гімназія (5 – 9 класи), та ліцеї (10 – 12 класи).

До теми Які зміни відбулись в освіті за 30 років Незалежності: головні реформи та події

Що змінює закон про профільну освіту

6 серпня Володимир Зеленський підписав закон №4629-1 щодо створення ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти. Документ дозволяє створювати ліцеї громадам, де мешкає понад 50 000 людей. Водночас селищна чи міська рада, незалежно від того, скільки в ній мешканців, може створити ліцей.

Колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля впевнений, що тепер громади будуть намагатися створити ліцеї, забезпечивши мінімальну кількість учнів, щоб зберегти у себе "ступінь для престижності".

Проте, згідно з новим законом, у ліцеї на паралелях можна мати щонайменше 2 класи та 3 профілі навчання, хоча у першому читанні говорили про мінімум 4 профілі.

Начальник головного управління шкільної та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко пояснює, що якби залишилася норма не менше 4-х класів, у багатьох селах і маленьких містах ліцеїв не було б. "Тепер є школа в маленькому містечку, де на паралелі два класи і три профілі. Умовно, філологічний, фізико-математичний, природничий. Діти зможуть вибрати, що цікаво”, – пояснює Кононенко.

Водночас Олег Фасоля називає норму про "2 класи і 3 профілі навчання" популістською.

Якщо учень хоче інший профіль, четвертий (а в ліцеї лише три профілі)? Це зменшує можливості учнів певної території здобувати освіту за профілем, потрібним для подальшої вищої освіти. Тобто знову неякісна освіта,
– каже він.

За його словами, в такому випадку дитина може обрати ліцей в іншому місті, де є потрібний профіль. "Але практика показує, що дитина, яка йде до першого класу школи, у якій є другий і третій ступінь, здобуватиме базову і повну середню освіту саме там”, – додає він.

Кононенко переконує, що насамперед треба створювати хороші ліцеї в різних місцевостях та показувати переваги профільної освіти.

Читайте також З 1 вересня у 5 пілотних класах розпочинається реформа НУШ: що зміниться

Зазначимо, що за початковим задумом концепції НУШ, ліцеї мали бути окремими навчальними закладами, де б пропонували учням різні профілі навчання і високу якість знань. А тепер профільну освіту дозволяють об’єднати з середньою та початковою школою.

Навіщо Україні профільна освіта

Експерти переконують, що наразі старша школа перевантажена. Діти вивчають понад 20 предметів, багато з яких непотрібні для здобуття вищої освіти.

За світовим досвідом, у старшій школі діти мають вивчати максимум вісім предметів. Тож насамперед профільна старша школа розвантажить учнів,
– підкреслює Фасоля.

Погоджується з цим і засновниця приватного ліцею Educator Владислава Бандурко. Вона профільну освіту називає майданчиком, здатним допомогти дітям самовизначитися та обрати майбутню професію.

Експерти додають, що у деяких ліцеях вже зараз формують профілі під запити дітей. Для цього учні заповнюють заяву та вибирають три предмети, які хочуть вивчати. Відповідно до цих предметів формується клас. "Умовно, 10 – 15 дітей вибрали історію, українську мову і правознавство. Це буде правничий клас", – пояснюють фахівці.

Зробили також інтегровані уроки. Наприклад, для гуманітарного класу хімія, фізика, математика йдуть одним уроком. Навпаки, на прикладному профілі – історія України та Всесвітня історії можуть йти одним уроком.

До слова, деякі експерти вважають, що закон нівелює основну концепцію реформи старшої профільної школи НУШ. Про недоліки закону щодо впровадження ліцеїв – читайте у статті.