Закон, перш за все, дозволяє громадам право бути засновниками ліцеїв до 1 вересня 2027 року. Експерти розповіли що змінює закон та які є його недоліки.

До теми З 1 вересня у 5 пілотних класах розпочинається реформа НУШ: що зміниться

Які зміни передбачає закон

  • Ліцей є окремою юридичною особою, проте дозволено освіту й на початковому та базовому рівнях.
  • На паралелях 10 – 12 класів має бути не менше двох класів із не менше трьома профілями навчання.
  • Органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ліцеїв.
  • Водночас уряд має продовжити у 2021 – 2030 роках виділення субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на забезпечення НУШ, зокрема для запровадження трирічної профільної середньої освіти.

Недоліки закону про створення ліцеїв

Народна депутатка та експертка Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа стверджує, що ухвалений закон свідчить не про реформу, а про "зміну вивісок". Вона особисто його не підтримала в другому читанні.

Є норми, з якими категорично не можу погодитись. До другого читання закон передбачав мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї. Тепер мінімальну кількість зменшили до 2 класів та трьох профілів. Це мало для створення повноцінного й ефективного профільного ліцею,
– заявила депутатка.

За її словами, за початковим задумом, кожен рівень школи (початкова, гімназія, ліцей) мав бути окремо, але тепер закон дозволяє громадам включати до ліцею ще й початкові класи.

Наталія Піпа наголошує, що початкова школа в складі ліцею суперечить задуму реформи і світовій практиці функціонування ліцеїв.

А директор Львівського ОІППО й заступник міністра освіти й науки у 2015 – 2019 роках Павло Хобзей вважає, що змінами до закону відхилили модель профільної старшої школи, яка пропонують в концепції НУШ.

Він розповів, що концепція НУШ передбачала створення нової мережі академічних ліцеїв.

Академічні ліцеї, як правило, мали бути відділені від основної школи й мати не менше 4 класів на паралелі (100 учнів). Це дало б змогу дійсно перейти на профільне навчання учням у старшій школі, створити нову культуру школи,
– каже він.

На думку Хобзея, наявність 4 класів на паралелі в старшій школі – це ключова вимога до старшої профільної школи, щоби можна було ефективно забезпечити учням право вибору профілю.

Окрім того, зміни до закону дозволяють практично нічого не змінювати в мережі шкіл ТГ.

За його словами, нова норма закону, що в старшій профільній школі має бути не менше двох класів і три профілі трохи зменшить кількість шкіл, де є 10 – 11 класи, але нової якості не принесе.

Читайте також Маємо три сценарії, – Ляшко розповів, як у школах планують почати навчання з 1 вересня

Пропонована депутатами норма, що в ліцейному класі має бути не менше 25 учнів, теж відхилена. За чинним законом, можна відкрити клас із 5 учнями.

Колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля додає, що профільна школа потребує вищого рівня кваліфікації педагога, більших зусиль від держави та місцевих органів влади.

Відповідно, це потребує і вищої зарплати педагога, який працює в старшій школі. Тому залишати в старшій школі початкову, середню і старшу ланки, і платити педагогам у школі різну зарплату – це буде дискримінація вчителя,
– вважає він.

До слова, до 2027 року школи в Україні, згідно з реформою НУШ, мають переформатувати, і 10 – 12 класи стануть профільною освітою для учнів. Зокрема, будуть створювати ліцеї, які функціонуватимуть як окремі заклади.

Так, до 2024 року школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10 – 12 класів. Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл.