В Україні та західних ЗМІ продовжуються гострі дискусії щодо цинічного удару балістичною ракетою, якою Кремль 21 листопада вдарив по Дніпру. Водночас у Росії ще багато міжконтинентальних ракет, а також ракет середньої дальності.

24 Канал пояснює різницю між балістичними ракетами середньої дальності (БРСД) та міжконтинентальними ракетами (МБР). А також намагаємось визначати, що саме прилетіло по Дніпру та чому це дуже небезпечний сигнал, який потребує негайної та дуже жорсткої реакції цивілізованого світу.

Читайте також У ГУР оцінили рівень загрози застосування Росією ядерної зброї

Приблизно о 5 ранку 21 листопада 2024 року Росія вперше застосувала проти України нову балістичну ракету. Вона атакувала Дніпро (на щастя, без жертв) і сам момент удару потрапив на камери, започаткувавши дискусію в стилі: "а що це було".

Більшість експертів одразу заявили, що це балістична ракета РС-26 "Рубеж", чутки про випробування якої почали ширитись напередодні та наклалися на заяву посольства США в Україні про "вихідний день".

Згодом Повітряні сили у своєму звіті про відбиття атаки повідомили, що "з Астраханської області Росії було запущено міжконтинентальну балістичну ракету".

Інформацію військових підтвердив президент Зеленський.

Сьогодні була нова російська ракета. Всі характеристики – швидкість, висота – міжконтинентальної балістичної. Зараз тривають експертизи. Очевидно, що Путін використовує Україну як полігон. Очевидно, що Путін боїться, коли поруч з ним просто є нормальне життя. Коли люди просто мають гідність. Коли країна просто хоче бути та має право бути незалежною,
– президент України у зверненні до нації заявляє про застосування росіянами МБР, міжконтинентальної балістичної ракети.

  • Далі почалися інформаційні гойдалки – західні союзники України вирішили проігнорувати факт нової ескалації та поспішили повідомити (звісно, анонімно) своїх довірених осіб у ЗМІ, що Росія застосувала ніяку не МБР, а лише БРСД, тобто балістичну ракету середньої дальності, даючи вочевидь всім меседж, що нічого страшного не сталося й Росія веде війну as usual.
  • Ввечері того ж дня на екрани виліз Путін, який не з'являвся на публіці зі 7 листопада, та пафосно заявив, що це ніякий не "Рубеж", а донині нікому невідомий "Орешник". І це страшна "вундерваффе" і "аналоговнєт", яку ніхто не може збити. Але головним у його заяві було те, що це буцімто не МБР, а ракета середньої дальності.
  • Нарешті 22 листопада ГУР МО взагалі заявив, що це був не "Рубеж", і не путінський "Орешник", а якийсь геть новий і таємний "Кедр", хитро не давши цьому "виробу" взагалі ніякого визначення, крім балістичного, але зауваживши, що "Кедр" має шість бойових частин, натомість про "Рубеж" повідомлялося раніше, що той має лише 4.

За словами очільника ГУР Кирила Буданова, станом на жовтень Росія мала зробити два дослідних зразки ракет: "Можливо зробили трохи більше, але це ще не серійне виробництво".

Отже, констатуємо, що виникла гра слів і сенсів стратегічного рівня, що потребує пояснень та якомога чітких визначень термінології, щоб не виникало плутанини. Для цього 24 Канал пояснює, що таке МБР, чим відрізняється від БРСД, скільки одного й іншого має Росія у своїх стратегічних запасах, а також чому виникла плутанина і кому вона вигідна.

Обидва літерні скорочення – це данина часам Холодної війни, коли США та СРСР розробили та напродукували десятки тисяч ракет, здатних виконувати різні завдання, але з однією метою – ядерної загрози знищення противника.

Ці вироби мали різну масу та дальність (радіус дії), а також особливу класифікацію, як у США, так і в СРСР, але поєднувало їх одне – це був стратегічний запас ядерного стримування.

До теми Як зростали та змінювалися ядерні арсенали Росії та США

Атомні перегони ледь не завели світ на межу ядерної війни, але лідери Америки та СРСР взяли себе в руки та погодились на деескалацію. Тоді це називалося "нова розрядка міжнародної напруги" в умовах "нового політичного мислення".

Зафіксовано все це було у Вашингтонському договорі від 8 грудня 1987 року, який уклали президент США Рейган і радянський лідер Горбачов.

Документ цей відомий як ДРСМД, тобто Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності або за англійською абревіатурою INF (Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty).

Зазначимо, що МБР під дію договору не потрапляли, що видно вже з його назви, натомість всі інші мали бути ліквідовані.

Для нас договір ДРСМД 1987 року важливий тим, що давав класифікацію стратегічним балістичним ракетам.

  • Так, ракетами середньої дальності (БРСД) були визначені снаряди, що мають дальність від 1000 до 5500 кілометрів.
  • Відповідно, все, що має більшу дальність, – це вже міжконтинентальні ракети (МБР).

Звісно, остання назва не зовсім точна, бо відстань між континентами може бути меншою як за 5 500 кілометрів, а у випадку Євразії та Африки – взагалі значно менше тисячі, але такі назви вже прижилися і змінювати їх ніхто не буде (і не планує).

Цікаво, що Росія спочатку заявляла, що розробляє "Рубеж" як міжконтинентальну ракету, щоб обійти табу договору про ліквідацію ракет середньої дальності. Нині ж, коли ДРСМД не діє, Росія хоче видати ракету за "середню дальність", бо вона порушує досі чинний договір СНО-3, укладений між Обамою та Мєдвєдєвим у 2010-му році.

Розрахунок дальності балістичних ракет відповідно до ДРСМД:

  • Тактична балістична ракета (ТБР): дальність менш як 300 кілометрів (до 190 миль),
  • Балістична ракета малої дальності (БРМД): дальність від 300 до 1000 кілометрів (від 190 до 620 миль),
  • Балістична ракета середньої дальності (БРСД): дальність від 1000 до 5500 кілометрів (від 620 до 3400 миль), при цьому БРСД умовно ділиться на Medium-range (до 2170 миль) та Intermediate-range (до 3 400 миль),
  • Міжконтинентальна балістична ракета (МБР): дальність понад 5500 кілометрів (3400 миль).

Річ у тім, що балістичні ракети, а особливо нові розробки є секретними. У ситуації з обстрілом Дніпра взагалі не було відомо, що це прилетіло. Зазначимо, що відстань по прямій між полігоном Капустін Яр і Дніпром – 800 кілометрів, а це менше навіть нижньої межі дальності БРСД.

Капустін Яр карта
Як ракета летіла з Капустіного Яру на Дніпро / інфографіка Defense Express

При цьому експерти стверджували, що Росія атакувала Дніпро ракетами Р-26 "Рубеж", дальність яких оцінювалась у 5800 – 6000 кілометрів. Принаймні, під час навчань 23 травня 2012 року "Рубеж" полетів саме на 5800 кілометрів – тоді ракету вистрілювали з космодрому "Плєсєцьк" по полігону "Кура" на Камчатці (окупована Росією територія Японії).

Це дозволило росіянам обійти заборону ДРСМД, відповідно до якої Росія не мала права розробляти ракети середньої дальності. При цьому наступні стрільби були на 2000 кілометрів, тобто якраз на середню дальність.

Вся ця плутанина була створена для обходів обмежень, закріплених у договорах. Власне, згаданий Р-26 "Рубеж" – є саме дитям цих махінацій.

Ці маневри не обдурили експертів, але подіяли на Захід, бо нині ракета РС-26 "Рубеж", згідно з класифікацією НАТО, має індекс SS-X-31 та визначена саме як ракета середньої дальності.

Як бачимо, 5800 перевершує 5500 кілометрів, які є верхньою межею для БРСД за визначенням ДРСМД від 1987 року. Але тут є ще один нюанс.

У росіян нині є своя класифікація дальності балістичних ракет і в ній середня дальність це від 2000 до 6000 кілометрів, при цьому до укладання ДРСМД ракетами середньої дальності вважалися ті, чия заявлена дальність не більше 5000 кілометрів.

Дія договору ДРСМД завершилася у 2019 році, коли президент Трамп звинуватив Росію у порушенні угоди та не став її подовжувати. Росія дійсно порушувала, а відтоді взагалі опинилася з розв’язаними руками.

Натомість зараз характеристики нової російської ракети стали фактором у війні між Україною та Росією. Нині його розігрує Путін, щоб залякати Україну та світ, а світ навпаки – заявами про неміжконтинентальність ракети намагається погасити "моральну паніку", щоб мати привілей нічого не робити з цим.

І дарма, адже маємо справу з надмірною ескалацією, бо і БРСД і МБР – потенційні носії ядерних зарядів і мають порівнянну потужність і силу удару, можуть складатись з 2 чи 3 ступенів і мати таку саму швидкість, довжиною в 2 десятки метрів і більше, а також вагою в десятки тонн. Єдина значна різниця – МБР може летіли далі, ніж 5500 кілометрів.

При цьому повна дальність тут не так важлива, бо від Астрахані до Лісабону по прямій менш як 5500 кілометрів, тобто під ударом росіян може бути вся Європа. За лічені хвилини з Кап-Яру умовна Р-26 "Рубеж" долетить до Дніпра, а ще за кілька хвилин вже буде над Польщею і там, враховуючи попередню історію, навіть не встигнуть написати про "чергову важку ніч для ППО".

БРСД потенційно може бути навіть складнішою ціллю для ПРО, адже завдяки меншому радіусу дії має також і менший час підльоту.

Так, оці шість блоків, які ефектно і дуже страшно впали в Дніпрі, могли бути носіями "ядерки". Власне, для цього і розроблялися, бо стріляти такою зброєю туди, куди воно прилетіло, це завдання ракет оперативно-тактичного рівня, натомість маємо справу зі стратегічними запасами Росії. Тому американці вже зараз мають тягнути свої THAAD не до Ізраїлю, а як мінімум на східний фланг НАТО, а також посилити бойові чергування операторів систем Aegis Ashore у Румунії та особливо Польщі, бо там вочевидь розслабились.

Ядерна зброя Росії
Дані по ядерному та ракетному арсеналу Росії станом на початок 2024 року / Bulletin of the Atomic Scientists

Міжконтинентальні балістичні ракети складаються з кількох ступенів і мало чим відрізняються від добре знайомих нам космічних ракет. Власне, останні виникли як побічне відгалуження воєнного проєкту.

  • Завдання першого ступеня – вивести ракету на велику висоту, де той відокремлюється і послідовно починають працювати другий (а далі за наявності – третій).
  • Коли ракета набрала висоту (за лінією Кармана, тобто в космосі), відбувається розділення головних блоків та здійснюється "кидок" бойових та фейкових блоків на ціль.
  • Через силу гравітації Землі блоки набувають величезної кінетичної енергії, яка дає надзвичайно велику силу та швидкість.

Як працює міжконтинентальна ракета
Приклад польоту МБР / Схема Minuteman

Саме тому падіння шести блоків у Дніпрі на записах камер виглядало як раптові спалахи світла. Все це робить перехоплення балістики дуже складним завданням. Але не неможливим.

Наразі, згідно з відкритими, тобто не зовсім точними даними, Росія має в своєму арсеналі 521 міжконтинентальну балістичну ракету.

Російські МБР та їхня відома кількість:

  • РС-20 "Воевода" – 34,
  • РС-12М і РС-12М1 "Тополь-М" – 78,
  • "Ярс" – 180 у шахтному та 24 у мобільному варіанті,
  • "Сармат" – невідомо,
  • "Авангард" – близько 8,
  • РСМ-56 (або ж Р-30) "Булава" – 112,
  • РСМ-54 "Синева" – 80.

Булава
Р-30 "Булава" / Фото росЗМІ

Як бачимо, список доволі умовний і не містить наразі інформації про "Рубеж"/"Орешник"/"Кедр". Наразі взагалі невідомо, що це таке – БРСД, МБР чи взагалі прокачана до рівня малої дальності ракета оперативно-тактичного рівня.

Операторами цього арсеналу є 14 ракетних полків із шахтним варіантом "Ярс" та 4 ракетних полки з мобільною версією цієї МБР, 8 ракетних полків із "Тополь-М" та 2 ракетні полки з "Авангард", а також 6 ракетних полків із РС-20 "Воевода".

Тополь
"Тополь-М" / Фото росЗМІ

Також Росія має 192 балістичні ракети морського базування для розміщення на 12 атомних підводних крейсерах.

В якому стані все це добро перебуває – невідомо.

  • Більшість із цих запасів складають відносно нові ракети "Ярс". У них є довга історія "пригод". Вони під час навчань постійно збиваються з курсу і летять не туди.

Ярс
РС-24 "Ярс" / Фото росЗМІ

  • Ще ефектніше поводяться "Сармати" – ті просто вибухають у власних шахтах і залишають по собі гігантську вирву, що її видно з космосу.

Таким чином, Росія з власними МБР свідомо грає у "російську рулетку" і на кожен вдалий запуск "Рубежа"/"Кедра"/"Орешника" може мати смертельні насамперед для самої себе пуски. Втім, росіян це ніколи не зупиняло.

***

Підсумувати цю ситуацію з новою російською ескалацією варто словами президента України, який абсолютно точно наголосив на ризиках дій Росії та закликав світ реагувати:

Ця сьогоднішня балістична ракета проти України є черговим доказом, що миру Росія точно не хоче. І Путін бреше, коли каже, що нібито застосування Україною далекобійної зброї стало якимось новим нашим кроком. Ми вже не вперше застосовуємо цю зброю. І маємо на це повне право згідно норм міжнародного права; наше право на самооборону таке ж, як і будь-якої іншої нації. І коли російські ракети б’ють по наших містах, коли щоночі Україну атакують іранські "Шахеди", коли в нас на кордоні розгорнуто контингент із Північної Кореї, Путін не тільки робить війну довшою – він просто щоразу плює в обличчя тим у світі, хто справді хоче відновлення миру,
– наголосив Зеленський.