Українська має бути всюди: як у цьому допоможе новий законопроєкт щодо шкіл

Народна депутатка Наталія Піпа розповіла 24 Каналу, що ідею цього законопроєкту фактично подала Києво-Могилянська академія. Там ще у 2022 році визнали, що мовою спілкування є виключно українська.

Дивіться також Які цікаві слова з тексту Радіодиктанту – 2024 ви могли не знати й написати неправильно

Що передбачає законопроєкт

У 2022 році рішення університету викликало хвилю дискусій про те, що нібито обмежуються права людей. Далі ми побачили, що на початку війни було зростання використання української мови, зокрема серед дітей, підлітків і їхніх сімей. Але у 2024 році ситуація змінилася.

За словами народної депутатки, саме це й спонукало її зареєструвати законопроєкт і визначити на законодавчому рівні, що освітній процес – це і перерва, і позаурочний час, і спілкування на подвір'ї закладу освіти.

Мене навіть запитували про екскурсію. Так, екскурсія – це також частина освітнього процесу, тому вона повинна відбуватися українською мовою,
– наголосила Наталія Піпа.

Як запровадити ці зміни на практиці

Дуже важливо, що все буде зафіксовано у законодавстві. Це дозволить захищати свої права відповідно до закону. Наприклад, стався прикрий випадок з вчителькою англійської мови у Житомирі. Вона зобов'язала дітей на уроці говорити лише англійською або українською як державною. Це стосувалося і перерв.

Втім один з батьків написав неї написав скаргу і в департамент освіти, і до мовного омбудсмена. Цей законопроєкт допоможе уникнути таких дискусій,
– пояснила депутатка.

Також є відповідальність, зокрема вчителів і директорів, які представляють державу, надають освітні послуги українською мовою. А кожен, хто чує російську, матиме можливість звернутися до мовного омбудсмена. Дотепер у законодавстві не було передбачено, хто відповідальний за створення україномовного середовища. У новому законопроєкті це чітко визначено.

Це такий новий суспільний договір, коли ми домовляємося, що українська мова у нас всюди. Втілювати це можна, проводячи квести, змагання, організовуючи мовні клуби, створюючи більше українського контенту у соцмережах. Українська має стати не тільки мовою навчання, а мовою жартів, спілкування,
– підкреслила Наталія Піпа.

Вона додала, що все це лише найменші речі, які можна зробити, щоб творити українськомовне середовище. Законопроєкт покликаний в цьому допомогти. До того ж разом з Кабінетом міністрів, Міністерством освіти та науки, депутати розроблятимуть комплекс заходів. Але на всі ці зміни потрібен час.

Чому люди знову повертаються до російської

За словами депутатки, найперше важлива наша реакція на такі випадки. Інша причина – людина відчувала себе в загрозі, а зараз психіка хоче повернутись до того, як було раніше. Крім цього, є серйозний вплив російських ботів, пропаганди. Вони поширюють наративи, які вигідні для країни-агресорки.

Наприклад, є багато розмов про 10 статтю Конституції України. У першому абзаці мовиться про те, що державною мовою є українська. Далі, через один абзац, є те, про що найчастіше згадують, а саме, що Україна гарантує вільний розвиток мов, зокрема російської та інших мов нацменшин.

Тобто стаття говорить про те, що російська – це мова нацменшини. Але в нас фактично немає шкіл російських нацменшин. У 2001 році, коли був перепис населення, зафіксували близько 17% росіян. У травні 2024 року, за дослідженнями "Центру Разумкова" у нас є лише 1,9% людей, які називають себе росіянами,
– розповіла народна депутатка.

Зараз у нас немає російськомовних шкіл і класів російських нацменшин, адже ми визнали цю країну агресором, бо вона є такою офіційно з 2014 року. Тому насправді, коли хтось говорить про порушення мови російської нацменшини, то він фактично каже, що є росіянином і йому потрібні права. Поняття нацменшини як російськомовних українців – немає.