До нього долучилися українці різного віку та різних професій. Писали краяни диктант вдома, на роботі, в укриттях, на фронті тощо.
Дивіться також Вишебаба зізнався, що було найскладніше під час читання Радіодиктанту – 2024
Які слова та фрази могли викликати труднощі під час написання
2024 року текст Радіодиктанту називався "Магія голосу". Його написала відома українська письменниця Оксана Забужко й присвятила Українському Радіо. Читав його поет та воїн Павло Вишебаба.
Текст диктанту опублікують 28 жовтня об 11:00 на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура.
Цікаві слова та фрази з "Магії голосу" від Суспільного:
- Брехунець – поширена побутова назва радіоточки за радянських часів, ніби глумлива та образлива, бо відсилає до обману та неправдивої інформації. Радіо за радянських часів було майже в кожному домі, адже після Другої світової дротову радіомережу проклали по всій країні.
- Тати-мами – батьки, родичі, старші люди. За чинним правописом складні слова, утворені внаслідок поєднання близьких за значенням слів, що передають єдине поняття, варто писати через дефіс (параграф 35, пункт 5).
- Чутися в гурті – відчувати себе частиною спільноти. Словник синонімів Полюги пропонує пояснення слова як "вчуватися, прослухуватися, зачуватися". А от Словник Грінченка надає два пояснення "чутися" як "бути почутим" ("Знали б люде, – чулись би непороки на їх, а то усі шанують" та "Чулися молоді жарти") та "почуватися" ("Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню?"). Нам актуальне друге.
- Модуляція – інтонація, тон голосу.
- Засланчий – від "заслання". В радянській культурі цей термін вживався на позначення кримінального покарання та засудження з обов'язковим поселенням у певній місцевості на термін, зазначений у вироку.
- З півслова – одразу, без довгих пояснень. Важливо, що в цій ідіомі "півслово" є одним поняттям, тому пишеться разом.
- Сталінські роки – роки СРСР за часів диктатора Йосипа Сталіна. Згідно з правилами, назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишемо з малої літери.
- Танґо – жанр музики і танець, притаманний регіону Ла-Плата. Він був поширений в Уругваї та Аргентині. Походження назви танцю й досі викликає дискусії та суперечки серед дослідників. Та згідно зі "Словником-довідником вживання літери ґ" (Львів, 1993) українською мовою це слово варто писати з літерою ґ. Натомість чинний правопис на цю тему говорить так: звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, лінгві́стика, негативний, се́рфінг), а буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт.
- Гулагівський – від абревіатури ГУЛАГ (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения). Чинний правопис стверджує, що суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами: оо́нівський, тю́гівець (параграф 61, пункт 2).
- 1960−1980-ті: відповідно до правопису числівників, якщо два порядкові числівники розділені тире, нарощуємо: тільки другий числівник, якщо відмінкові закінчення числівників збігаються.
Раніше ми інформували про те, як українці писали Радіодиктант – 2024. Про це читайте тут.