Не "футбол" і не "баскетбол": як українці називали види спорту 100 років тому
Сьогодні ми кажемо "футбол", "баскетбол", "волейбол", "хокей". А понад сто років тому українська спортивна лексика могла звучати зовсім інакше.
Розповідаємо про автентичні назви видів спорту, посилаючись на Інститут національної пам'яті України.
"Копаний м’яч", "кошиківка" і "гаківка" – як колись називали спорт?
Сьогодні назви "футбол", "баскетбол", "волейбол", "хокей" здаються абсолютно звичними. А на початку ХХ століття в українському спортивному середовищі, особливо в Галичині, можна було почути зовсім інші слова.
Уявімо спортивне оголошення початку ХХ століття: сьогодні змагаються у "копаному м’ячі", завтра – у "відбиванці", а любителі зимового спорту вирушають на "лещетарство". Звучить незвично, але за кожним словом ховається цілком знайомий нам вид спорту.
До Дня фізкультури та спорту України, який відзначають 12 вересня, варто нагадати, що українські тренери та спортсмени на початку ХХ століття, разом зі спортом впроваджували і українські назви, які самі і вигадували.
Їх активно запроваджував педагог і популяризатор фізичної культури Іван Боберський. Він прагнув створити українську спортивну термінологію, зрозумілу й близьку до української мови. Ці назви широко використовувалися в Західній Україні до 1939 року.
Професор Іван Боберський, Львів, листопад 1912 року. З приватного архіву Степана Гайдучка. / Фото: uk.wikipedia.org
Ось яким був цей своєрідний спортивний словник:
- копаний м’яч – футбол;
- кошиківка – баскетбол;
- відбиванка – волейбол;
- гаківка – хокей;
- ситківка – теніс;
- лещетарство – лижний спорт;
- наколесництво – велосипедний спорт;
- совгарство – ковзанярський спорт;
- пливацтво – плавання;
- стусан – бокс;
- руханка – гімнастика;
- прорух – ранкова гімнастика;
- рухівня – спортивний зал.
Цікаво! Це не єдиний випадок придумати українську назву новим видам спорту, іграм чи розвагам. Раніше ми писали, яку українську назву дали кросворду – хрестиківка і чому.
Звідки бралися такі назви?
Боберський часто будував терміни так, щоб сама назва підказувала, про яку дію або предмет ідеться.
Копаний м’яч – м’яч, по якому б’ють ногою.
Кошиківка – гра, у якій м’яч закидають у кошик.
Відбиванка – гра, де м’яч відбивають.
Гаківка – хокей, де використовують ключку, подібну до гака.
Наколесництво – спорт, пов’язаний із колесами.
А "руханка" утворена від слова "рух" і означала гімнастичні вправи.
Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.
Особливо цікаво, що Боберський не просто придумував окремі слова. Він створював цілу систему спортивної лексики. Видавав підручники, зокрема "Копаний м’яч", "Ситківка", "Забави й гри рухові", популяризував фізичне виховання серед дітей і молоді.
Більшість цих назв не закріпилася в сучасній українській мові. Але вони залишилися важливою частиною історії нашої спортивної термінології.
І це хороший приклад того, як мова може зберігати історію навіть у словах, якими ми давно перестали користуватися
А яке слово впізнали б ви?