Укр Рус
13 жовтня, 14:59
4

Чому "жовтень" називається саме так: народні назви місяця вас здивують

Основні тези
  • Назва "жовтень" походить від жовтіння листя і є унікальною для української мови, але місяць має багато інших історичних назв, таких як листобій та грязник.
  • У польській мові жовтень називається październik, що пов'язано з обробкою льону, і ця назва також використовується в білоруській мові як кастрычнік.

Сучасні українські назви місяців мають своє походження, на основі народних спостережень та асоціацій. Проте цікаво дізнатися й інші назви.

Чому місяць "жовтень" має таку назву, та які ще назви існують, розповідає 24 Канал, посилаючись на Вікіпедію.

Дивіться також Не кажіть "георгіни": українською ці квіти називаються по-іншому 

Чому "жовтень" має таку назву?

На календарі 10 місяць року і другий місяць осені – жовтень. Саме така літературна назва зафіксована в українських словниках. Ця назва є унікальною для української мови і напряму пов’язана з явищем – жовтінням листя, що символізує осінній перехід, зрілість і завершення циклу.

Втім цей місяць мав ще багато інших назв, пов'язаних з відповідними роботами чи традиціями, як от цього місяця найчастіше святкували весілля. Тому, у згадках народних назв можемо зустріти:

  •  листобій,
  • древопилень,
  • передзимник,
  • зазимник,
  • рісень,
  • весільник.

А оскільки жовтень місяць не лише листям землю покриває, а й снігом ладен її припорошити та розвезти грязюку під ногами, то його ще за це називали:

  • грязнуля,
  • грязень,
  • зимник,
  • хмурень.

В стародруках XVI – XVII століть місяць згадується під назвою – паздерник. Вважається, що слово, запозичене з польського październik. Воно походить від paździerze – "костриця", тобто залишки після перероблення льону чи конопель. Саме в жовтні традиційно отіпували (чесали / дерли) стебла, відділяючи волокно від костриці.

З української мови ці назви зникли, але у польській мові 10 місяць називається – październik, а у білоруській – кастрычнік.

Ну а в народі цей місяць асоціювався зі зміною погоди, тому його описували як – "Цієї пори сім негод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, а знизу – мете".

Назви українських місяців мають своє унікальне походження, відмінні від латинської, тому іноземцям складно вдається їх завчати. А ще слід зауважити, що в народі їх існує кілька.

Яку помилку роблять у назвах місяця?

Часто, коли називають термін, чи озвучують місяць, роблять помилку – жовтень-місяць / до жовтня-місяця. Таке формулювання допустиме у розмовній мові, але в літературному чи діловому мовленні – це помилка. Такі конструкції для української мови не характерні, як розповідає Ольга Багній.

У фольклорі цей місяць багатий на прикмети, спостереження та примовлянки. Оскільки усі польові справи прагнули завершити до Покрови, то місяць вважався часом перепочинку, весіль та рукоділля – жінки пряли, ткали, вишивали та шили уже зі свіжого урожаю льону і конопель.

  • У жовтні гріє ціп, а не піч;
  • Жовтень на весілля багатий;
  • Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить;
  • Жовтень хоч холодний, але листопад і його перехолодить;
  • Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.
  • Якщо у жовтні сіренький ранок, то очікуйте ясного дня.
  • Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку і коротку зиму.
  • Журавлі відлітають у вирій високо, повільно, стиха курличучи – осінь буде довгою і погожою.
  • Якщо до середини жовтня не осипалось з берези листя – сніг падатиме пізно.
  • Відлітають дикі гуси – кінець бабиному літу.
  • Коли дуб довго не скидає листя, то буде люта зима.
  • Багато жолудів на дубі – до суворої зими.

Знайдіть свою прикмету, спробуйте спрогнозувати зиму. Але перш за все – насолодіться золотою осінню!