Чому жовтень називається жовтнем: які ще назви є для цього місяця
Щороку дерева змінюють барви, дні стають коротшими, а повітря — прохолоднішим. Ми звикли сприймати це як прикмети осені, але деякі з них залишили слід навіть у назвах місяців.
Чи замислювалися ви, чому саме другий місяць осені отримав таку назву та які ще народні назви існували, розповідаємо з посиланням на Літературне Місто.
Чому жовтень називається жовтнем і як іще його називали?
Українські назви місяців мають цікаву історію та тісно пов’язані з природою, сезонними змінами й традиційним побутом. На відміну від латинських назв, які переважно походять від імен богів, правителів або числівників, українські назви часто підказують, що саме відбувається довкола в певну пору року. Саме тому іноземцям буває непросто їх запам’ятати. А ще кожен місяць має не одну назву: у народі їх називали по-різному – залежно від погоди, природних явищ, сільськогосподарських робіт і звичаїв.
За кілька днів розпочнеться новий осінній місяць, і його назва не така вже й однозначна. Жовте листя на деревах – перше, що спадає на думку, коли чуємо слово "жовтень". І це не випадково: назва місяця пов’язана саме з пожовтінням листя восени.
Але є цікавий нюанс. Колись слово "жовтень" означало не десятий, а дев’ятий місяць року – вересень. Так його фіксували українські словники й календарі ще на початку XX століття. Згодом назви закріпилися в сучасному значенні: вересень став вереснем, а жовтень – жовтнем.
Та народна фантазія на цьому не зупинилася. Другий місяць осені мав чимало інших назв, і кожна з них – наче маленька замальовка з давнього життя та світоуявлень:
Весільник – бо після завершення основних польових робіт наставала пора весіль. Часто їх справляли після Покрови.
Грязень – через осінні дощі, розмиті дороги й багнюку. Знайоме відчуття, чи не так?
Хмурень – за похмурі дні, коли сонце дедалі рідше визирає з-за хмар.
Зазимник і передзимник – назви, які нагадували: зима вже не за горами.
А ще жовтень називали листобоєм, древопилнем і листопадником.
До речі, в давніх українських писемних пам’ятках десятий місяць траплявся і під назвою "листопад". Тож звичний нам календарний порядок назв формувався поступово.
Цікаво! У Словнику Бориса Грінченка зустрічаємо ще одне значення слова "жовтень" – у гончарів: жовта фарба для розмальовування посуду. Знали таке?
Чи можна казати "жовтень-мысяць"?
Є ще одна мовна деталь, на яку звертає увагу Ольга Багній: назви місяців не потребують слова "місяць" після себе. Тож вислови "жовтень-місяць", "грудень-місяць" чи "вересень-місяць" – зайве повторення того самого змісту.
Адже слово "жовтень" уже називає певний місяць календаря. Коли ми додаємо до нього ще й слово "місяць", то фактично двічі говоримо про одне й те саме – утворюється тавтологія. Тому замість "У жовтні-місяці дерева скидають листя" природніше сказати: "У жовтні дерева скидають листя".
Дивіться відео від Ольги Багній
Виходить, жовтень – це не лише про жовте листя. Це ще й про весільну пору, осінню негоду та очікування зими. А яка з народних назв вам до вподоби найбільше?