Піклування про довкілля та сталий розвиток: що для цього зробила Україна за період Незалежності
Підтримка екології в наші дні стає все нагальнішою потребою, адже зміна клімату, забруднення довкілля та вичерпання природних ресурсів загрожують майбутньому планети. Усвідомлення цієї проблеми спонукає держави та суспільство до активних дій задля збереження природи.
Україна за період своєї незалежності здійснила значний поступ у сфері екології. Зокрема, ми впровадили програми зі зменшення токсичних викидів, розвиваємо культуру переробки відходів та користуємось альтернативними джерелами енергії, зазначає 24 Канал.
Читайте також Від "човників" до міжнародної експансії: розвиток українського бізнесу за час Незалежності
Щобільше, зростає екосвідомість громадян, що проявляється у сортуванні сміття та переході на екоматеріали, такі як штучне хутро. Про досягнення, які засвідчують готовність українців боротися за чисте та здорове майбутнє для наступних поколінь, розповідаємо у новому епізоді проєкту "33 моменти гордості".
Українцям є чим пишатися! З кожним роком ми прогресуємо і стаємо ековідповідальнішими. Від сортування сміття до створення паперу з опалого листя – українці винаходять різноманітні методи збереження ресурсів. Разом з брендом Nemiroff, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, які надихають та підсилюють нашу силу духу.
Nemiroff De Luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! That's my spirit!
Чого вдалося досягти на шляху сталого розвитку
Альтернативні джерела енергії
За період суверенності Україна зробила значні кроки у розвитку альтернативних джерел енергії, які є важливою складовою стратегії енергетичної незалежності та екологічної стійкості. До прикладу, ми активно розвиваємо сонячну та вітрову енергетику.
Одним з найзначніших наших досягнень у цій сфері є побудова та запуск найбільшої сонячної електростанції в Європі – "Солар Чорнобиль", яку ввели в експлуатацію у 2018 році на території Чорнобильської зони відчуження. Це надзвичайно важливий проєкт, який не лише використовує альтернативне джерело для отримання енергії, але й допомагає відновити забруднені території.
Вітрова енергетика також демонструє значний поступ. У 2019 році вітрові електростанції генерували понад 1,2 ГВт енергії, що значно зменшує залежність України від традиційних джерел енергії. Такі проєкти, як Приморська ВЕС та Новотроїцька ВЕС, стали прикладами успішної реалізації подібних ініціатив.
Перехід на штучне хутро
Питання етичного ставлення до вбивства тварин стимулювало українських дизайнерів та популярні бренди замислитись про перехід на штучне хутро. Відомі майстри справи, зокрема Андре Тан, Юлія Магдич та Вікторія Гресь відмовилися від використання натурального хутра у своїх колекціях, підтримуючи глобальну тенденцію sustainable fashion.
Довідка. Sustainable fashion (стійка мода) – це підхід до виробництва одягу, взуття та аксесуарів, спрямований на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Українські бренди докладають зусиль, щоб бути екофрендлі / Фото Shutterstock
Ініціативи на підтримку екоматеріалів активно просуваються громадськими організаціями. Наприклад, кампанія Fur Free Ukraine, яку проводила зоозахисна ГО "Відкриті клітки", привернула увагу до проблеми жорстокого поводження з тваринами та популяризувала використання екошкіри та екохутра.
Зелені технології в агросекторі
Український аграрний сектор активно впроваджує зелені технології, що сприяють збереженню навколишнього середовища та підвищенню ефективності виробництва. Одним з найуспішніших напрямків є органічне землеробство. За останнє десятиліття українські органічні продукти здобули популярність як на внутрішньому, так і на закордонних ринках.
Серед прикладів впровадження зелених технологій можна виділити також використання біодобрив та біопестицидів, що зменшує навантаження на ґрунт і зберігає його родючість. Наприклад, компанії "ЕкоЛан" та "Органік Лайф" активно займаються розробкою та виробництвом екологічно чистих продуктів для сільського господарства.
Крім того, Україна використовує інноваційні технології у вирощуванні рослин за допомогою систем крапельного зрошення, що дозволяє суттєво зменшити витрати води та підвищити врожайність.
Ці досягнення свідчать про те, що наша країна органічно і впевнено рухається у напрямку екологічної стійкості та збереження ресурсів.
Екостартапи України – ще один привід пишатися
За період незалежності українці стали свідками розвитку безлічі інноваційних екостартапів, націлених на збереження навколишнього середовища та впровадження сталого розвитку у різних сферах. Новатори використовують доступні технології та підходи для розв'язання екологічних проблем, оптимізують використання ресурсів та підвищують екологічну свідомість населення. Про деякі приклади таких стартапів розповідаємо далі.
Releaf Paper – створення паперу з опалого листя
Це український стартап, заснований у 2019 році, який спеціалізується на виготовленні паперу з листя. Основна мета проєкту – зменшити залежність від традиційних дерев'яних волокон та негативний вплив виробництва паперу на екологію.
Releaf Paper розробили технологію, яка дозволяє перетворювати листя в папір, суттєво знижуючи викиди CO2, пов'язані з виробництвом, і допомагає зберегти ліси. Стартап отримав міжнародне визнання за свій інноваційний підхід, вигравши декілька престижних екологічних нагород.
Re-beau – дизайнерські прикраси з переробленого пластику
Бренд створили у 2017 році. Назва Re-beau – скорочення від responsible beauty (“відповідальна краса”).
Роботи українки Марії Сорокіної часто привертають увагу своїм незвичним дизайном. Re-beau створили унікальні прикраси з переробленого пластику, які завоювали серця модниць і модників.
Основна ідея проєкту – гармонія із природою починається з гармонії з собою,
– кажуть в Re-beau.
На жаль, у 2020 році бренд повідомив, що ставить виробництво на паузу, і відтоді новин про диво-прикраси Марії Сорокіної не було.
Effa – одноразові зубні щітки з паперу
Відомий український стартап, що створює екощітки та продукти особистої гігієни. Бренд розгорнув свою діяльність у 2017 році.
Основні покупці продукції Effa – готелі, стоматології та авіалінії – місця, де щодня застосовують величезну кількість пластикових одноразових виробів. Бренд же пропонує альтернативу – використовувати екологічно чисті матеріали, що розкладаються і не забруднюють довкілля.
Старання та добрі наміри Effa не залишились не поміченими, тож стартап переміг в українському відборі конкурсу ClimateLaunchpad у 2017 році. А вже у 2018 році увійшов до п'ятірки найкращих на конкурсі екологічних інновацій Clim@, що проводили у Франкфурті.
Recycle Map – мапа з пунктами утилізації відходів
Інноваційний сервіс, який пропонує інтерактивну карту для утилізації різних типів відходів, як-от батарейки, лампи та пластик. Розробники ініціативи зауважують, що в Україні проблема з вторинною переробкою залишається актуальною.
Тож мета Recycle Map – сприяти правильному сортуванню сміття, надаючи користувачам зручний доступ до адрес пунктів прийому відходів.
Nuka – "вічний" блокнот
Стартап створили Катерина Михалко, Микита Владикін і Євген Шило. Компанія пропонує використовувати їхні "вічні" блокноти і олівці для нотаток, роботи чи навчання. Завдяки спеціальному покриттю й унікальному дизайну, блокнот Nuka дозволяє робити записи, які можна стирати та переписувати без обмежень, що знижує потребу в продукуванні паперу.
Блокнот не боїться пошкоджень від води, ножиць чи домашніх тварин, що робить його довговічним. А завдяки спеціальному додатку можна відсканувати й оцифрувати написане.
Важливі законодавчі ініціативи для захисту екології
Законодавство юридично захищає екологічні ініціативи й дозволяє державі ефективно реагувати на кризи, зменшуючи їхній негативний вплив на здоров'я людей і планету в цілому.
Тож прийняття законів про збереження екології є критично важливим для кожного народу. Як Україна турбується про довкілля на правовому рівні – розкажемо у цьому розділі.
1. Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" (1991)
Один із перших основоположних законів, прийнятих після здобуття Незалежності, який встановлює правові та організаційні засади охорони навколишнього середовища в Україні.
Він визначає основні принципи екологічної політики держави, права та обов'язки громадян і підприємств у сфері охорони навколишнього середовища, а також механізми контролю та відповідальності за екологічні порушення.
2. Закон "Про охорону атмосферного повітря" (2002)
Встановлює вимоги до якості атмосферного повітря та механізми контролю за забрудненням. Передбачає заходи щодо зменшення викидів забруднювальних речовин, впровадження технологій очищення викидів і створення системи моніторингу якості повітря.
3. Закон "Про екологічний аудит" (2005)
Закон запроваджує інститут екоаудиту для перевірки відповідності діяльності підприємств та організацій встановленим вимогам. Його метою є покращення екологічної ситуації та забезпечення відповідності еколого-правовим стандартам.
4. Закон "Про енергетичну ефективність" (2010)
Спрямований на підвищення енергетичної ефективності в усіх секторах економіки, він регулює питання зменшення споживання енергії, впровадження нових технологій, а також розвиває програми з енергоощадження та використання відновлювальних джерел енергії.
5. Закон "Про оцінку впливу на довкілля" (2017)
Регулює процес оцінки впливу проєктів і планів на навколишнє середовище, включаючи обов'язкову оцінку екологічних ризиків і проведення громадських слухань. Його створили, аби забезпечити прозорість та участь громадськості у процесах, які можуть вплинути на довкілля.
6. Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" (2021)
Ухвалення цього закону спрямоване на поліпшення стану навколишнього природного середовища. Він передбачає заборону продажу пластикових пакетів в усіх точках торгівлі та сферах обслуговування з 2022 року.
Винятками є пакети для упаковки риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду. Крім того, під заборону не потрапили щільні пакети, які можна використовувати повторно.
7. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу" (2021)
Ще одне важливе рішення для України. Цим законом внесли понад 60 правок у законодавство щодо захисту тварин.
Зокрема від моменту його ухвали заборонено:
вбивати безпритульних тварин для регулювання їх чисельності;
пропонувати фотопослуги з дикими тваринами;
утримувати диких тварин у закладах громадського харчування та інших непристосованих для цього місцях;
залишати тварин в салоні автомобіля за температури понад 20 градусів та нижче 5 градусів;
бити, вбивати чи калічити безпритульних тварин.
Крім того, у червні 2021 року Міністерство цифрової трансформації України спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів створили онлайн-платформу "ЕкоСистема". У ній зібрали всю екологічну інформацію та доступні послуги.
Яким повітрям ми дихаємо, яка якість води, що відбувається з лісами та заповідними територіями, чи чесно та безпечно працюють підприємства у вашому населеному пункті? Тепер знайти відповіді на ці та інші екологічні питання може кожен,
– зазначають на сайті платформи.
Завдяки проєкту можна:
переглянути моніторингові дані про стан повітря, води, ґрунтів у населених пунктах;
знайти необхідну інформацію по всіх реєстрах, які веде Міндовкілля та центральні органи влади;
отримати повний спектр онлайн послуг для громадян та бізнесу з актуальними оновленнями за темами, календарями звітності та розсилками.
Як бачимо, за роки незалежності Україна досягла значних успіхів у сфері екології. Та попри це, на нас все ще чекає багато викликів, пов’язаних із забрудненням довкілля та недостатньою кількістю інфраструктури для переробки й сортування сміття.
Важливо, щоб кожен українець усвідомлював особисту відповідальність за збереження навколишнього середовища, адже саме спільні зусилля – ключ до досягнення сталого розвитку та покращення якості життя.