"Воюй або працюй": економіст пояснив принцип, який хочуть запровадити в Україні

28 серпня 2024, 11:49
Читать новость на русском

Вже не перший місяць в Україні розглядають варіанти економічного бронювання. Відповідні законопроєкти є у Верховній Раді, але жоден з них ще не потрапив у сесійну залу.

Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розповів 24 Каналу. що Україна має дефіцит за коштами у сфері безпеки та оборони. Завдяки макрофінансовій допомозі від партнерів перекрити цей дефіцит неможливо.

До теми "Воюватимуть лише бідні?": чи запрацює в Україні економічне бронювання, як вплине на мобілізацію

У чому сенс економічного бронювання

Використовувати макрофінансову допомогу для потреб оборони не можна, адже це внутрішні резерви країни. Лунають оптимістичні заяви про внутрішні запозичення, але 1.7 трильйона, які зараз є в бюджеті, під них також очікувалося достатньо активне залучення внутрішніх коштів через облігації внутрішньої державної позики.

Додатково зібрати приблизно 160 – 180 мільярдів гривень завдяки ВДП – виглядає надто оптимістичним сценарієм.

Якщо ми беремо загальний баланс того, що є і того, що треба знайти, то без 200 мільярдів економічного бронювання навряд чи обійдеться. Фраза "воюй або працюй" – це лише спосіб по-іншому назвати економічне бронювання,
– зауважив Олег Пендзин.

Він додав, що влада боїться такого кроку, але це хороший спосіб вивести частину економіки з тіні. Адже частка тіньової економіки складає приблизно 40%. Тіньовий сектор не доплачує у бюджет в середньому 750 – 800 мільярдів гривень.

Боротися з цією проблемою можна зокрема через економічне бронювання. Наприклад, компанії офіційно, а не в конвертах, платитимуть своїм працівникам ринкову зарплатню. Відповідно податки й надходження в бюджет зростуть, а люди отримають бронь.

Кожен мобілізований обходиться в понад мільйон гривень. Основна маса цих коштів – грошове утримання військових. Тому ці гроші потрібно мати,
– зауважив Олег Пендзин.

Також є ВПК, який виробляє зброю. Уже відомо про ситуації, коли підприємства не можуть надати Міністерству оборони виготовлену продукцію, бо їм просто за неї не мають чим заплатити.