Останні дії Кремля вказують, що російська економіка матиме значні проблеми у 2025 році, – ISW

15 листопада 2024, 08:30
Читать новость на русском

Російська економіка, ймовірно, зіткнеться з суттєвими викликами у 2025 році. Нещодавні дії Кремля вказують на значну стурбованість Владіміра Путіна довгостроковою економічною стабільністю країни.

Повідомляє 24 Канал з посиланням на звіт ISW. Кремль ухвалив низку нових заходів, спрямованих на зменшення бюджетних витрат, боротьбу з інфляцією та подолання демографічних проблем, таких як низький рівень народжуваності та дефіцит робочої сили.

Дивіться також Санкції у дії: Лавров не може заправити літак у "дружніх" державах

В Росії зменшили витрати для поранених військових 

Кремль змінив умови виплат для російських військових, поранених під час бойових дій в Україні. Раніше всі поранені солдати могли розраховувати на разову виплату в розмірі трьох мільйонів рублів (більше ніж 30 000 доларів).

Однак за новим указом Путіна від 13 листопада, ця сума тепер виплачуватиметься лише військовим з серйозними пораненнями, тоді як легко пораненим виділятимуть один мільйон рублів (більше ніж 10 000 доларів), а військовим з незначними ушкодженнями - 100 тисяч рублів (трохи більше 1 000 доларів).

Зміни викликали хвилю критики серед російської ультранаціоналістичної блогосфери. На тлі цього невдоволення Путін 14 листопада підвищив розмір одноразових виплат до чотирьох мільйонів рублів для тих, хто отримав інвалідність через поранення, але цього все ще виявилося недостатньо для заспокоєння критики.

Один з російських мілблогерів зауважив, що Кремль не виконав обіцянок перед військовими, які вступили до армії, керуючись фінансовими стимулами. Він також додав, що військово-медичні комісії все частіше несправедливо знижують ступінь тяжкості поранень.

Скасування таких стимулів свідчить, що система стає економічно нездійсненною для Кремля,
– зазначають аналітики.

Економічні обмеження через інфляцію

Окрім цього, російська влада зіштовхується з економічними труднощами через високу інфляцію та високими процентними ставками. Центральний банк Росії підвищив ключову процентну ставку до 21%, що вже викликало невдоволення серед політиків, керівників оборонних підприємств і еліт.

Центр макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування Росії повідомив, що через таку політику економіка країни "стикається із загрозою стагфляції - одночасної стагнації або навіть рецесії та високої інфляції".

ЦМАКП також оцінив, що якщо Центральний банк зберігатиме ключову процентну ставку на рівні близько 20 відсотків до середини 2025 року, то композитний індикатор, що сигналізує про рецесію, перевищить критичний рівень.

Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що кількість позик з динамічною ставкою, яка залежить від знижок Центрального банку, зросла з 44 відсотків у кінці 2023 року до 53 відсотків у кінці 2024 року. Високі ставки можуть спричинити шок і падіння виробництва, що може призвести до банкрутств і корпоративних дефолтів,
– зазначили у ISW.

Водночас близьке до Кремля джерело наголосило, що жорстка політика Центрального банку стримує темпи розвитку російського оборонного комплексу в довгостроковій перспективі. Ба більше, вона вже викликала труднощі у кількох російських експортних проєктів. Втім, на підтримку військових технологій для російських військових ця політика поки що не вплинула.

Недостатнє виробництво озброєнь для військових потреб

Військова промисловість Росії, ймовірно, не зможе забезпечити достатній рівень виробництва для заміщення втрат у бойовій техніці.

За даними OSINT-аналітиків, Росія втрачає в середньому 320 артилерійських гармат і танків щомісяця, але виробляє лише 20. За прогнозами, Росія може повністю вичерпати свої запаси стволів артилерії до 2025 року, що призведе до серйозного дефіциту.

Російські сили втратили щонайменше 4955 бойових машин піхоти (БМП) з лютого 2022 року, що становить приблизно 155 БМП на місяць, тоді як Росія здатна виробляти лише близько 17 БМП на місяць або 200 на рік,
– додали аналітики.

Водночас політика Центрального банку щодо підвищення ставок ускладнює можливості для недержавних компаній залучати капітал через кредити, що скорочує цивільний сектор економіки і може призвести до значної післявоєнної рецесії.