Економіка війни: чи зможе Росія продовжувати війну попри санкції

8 березня 2022, 21:32
Читать новость на русском

Економіка СРСР змогла витримувати падіння цін на нафту впродовж 5 років. Перші санкції проти Росії за окупацію Криму та Донбасу ввели ще у 2014 році, однак країна-агресорка з того часу лише закріплювала свої фінансові позиції. Через це у багатьох людей утворилося хибне уявлення про те, що санкціями Росію не зламати.

Крім того, чимало українців вважає, що вплив санкцій росіяни відчують через якийсь час, але до цього моменту окупанти точно вестимуть війну на знищення проти нашого народу. Але всі ці ствердження не є коректними.

Дивіться також Чутки про подальше перекидання найбільш елітних підрозділів Росії – ворожа маніпуляція

Треба звернути увагу на те, що СРСР був цілком самодостатнім утворенням та так-сяк міг забезпечувати себе товарами першої необхідності. Росія не є такою державою.

Путін зміг розбудити занепокоєну Європу

Крім того, варто зазначити, що з окупацією Криму та розв'язанням кривавої війни на Донбасі росіяни, де-факто, отримали від Заходу лише глибоку занепокоєність. Суттєвих секторальних санкцій Євросоюз не вводив, Німеччина потайки постачала Кремлю заборонені товари подвійного призначення, а також інші агрегати типу турбін Siemens.

Також Москва створила у Європі величезне проросійське лобі, яке дозволило створити "Північний потік -2" та "проковтнути" кібератаки, вбивство чеченського командира Зелімхана Хангошвілі у Берліні та інші злочини. Тому питання впливу санкцій, накладених з 2014 року на Росію, є взагалі риторичним. Своєю м'якою реакцією на військові злочини Росії Євросоюз та США показали Путіну, що можна йти далі, перетинати інші червоні лінії.

Втім, повномасштабне вторгнення окупантів на нашу територію змусило європейських лідерів охолонути. Миротворець-Макрон забув про свою майже проросійську позицію, але продовжує дзвонити Путіну. Канцлер Німеччини також змінив свою позицію, але Берлін продовжує підблоковувати європейські прагнення України. Однак позицію антипутінської коаліції аж ніяк не можна назвати проросійською, оскільки цього разу цивілізовані країни накладають на Росію цілком серйозні санкції. Не в останню чергу – через розуміння того, що у випадку успіху Путін прийде з війною до них.

Економіка РФ не готова до санкцій

За даними джерел 24 каналу у розвідці, кремлівське командування не розраховувало на те, що економічні обмеження будуть настільки серйозними. Крім того, Путін щиро вірив у готовність країни до імпортозаміщення. Однак всі ці роки, коли у Росії розробляли операцію по захопленню України, в уряді не зробили майже нічого, аби підготуватися.

Власних технологій, завдяки яким б могли реально замінити смартфони, ноутбуки, телевізори та інші гаджети, у Росії немає. Все, що називалося вітчизняними брендами, насправді було зроблено з використанням імпортованих процесорів, мікросхем, відеокарт тощо. Те ж саме стосується виробництва. Все технологічне промислове обладнання потребує складного обслуговування, яке виконували представники іноземних компаній. Те саме стосується автомобільного виробництва, авіації та оборонної сфери. Наприклад, абсолютна більшість цивільних літаків у Росії – Boeing, деталі на які російські авіакомпанії ніяк не знайдуть. Із виготовленням власних літальних апаратів у московитів дуже погано, тим паче, із виготовленням з власних матеріалів. 

Через все це вже найближчими місяцями у Росії почнуть масово закриватися величезні підприємства. Десятки тисяч людей втратять роботу. Якщо додати до цього відсутність закупівель нафти, необхідність виплачувати інвесторам облігації та заборону ввезення доларів та євро готівкою, ситуація у Росії стає геть поганою. До цього треба додати ще й перебої з логістикою та виходом більшості компаній з російського ринку.

Чи зможе Путін воювати, перебуваючи під санкціями

Через те, що Кремль вже понад 20 років воює з власним народом, у глибинці панує тотальна убогість. Єдиним варіантом соціального ліфта для жителів маленьких населених пунктів є армія. До 2022 року за службу за контрактом платили від 500 до 1 тисячі доларів. За бойові рядовий міг отримувати навіть 600 – 700 умовних одиниць. Для російської глибинки це просто шалені гроші, особливо якщо звернути увагу на те, що російським найманцям дозволяли грабувати та мародерити. Бойові завдання у контрактників проходили на Донбасі, у Сирії, ПАР та в інших державах, куди Путін закидав своїх злочинців.

Саме в такий спосіб, вбивством, росіяни могли утримувати сім'ї та навіть переїхати з якогось села до захолустного міста. У випадку загибелі солдата його сім'я отримувала понад мільйон рублів. Тому деякі родичі не дуже й сумували через смерть свого сина чи брата, оскільки в такий спосіб отримували можливість проїхатись соціальним ліфтом. 

Можна бути впевненими, зовсім не всі матері реально переживають про долю своїх дітей-окупантів. Для жителів більш-менш великих міст, де зарплата у 1 тисячу доларів не є чимось неймовірним, ситуація виглядала зовсім інакше. Але це все було актуально до 24 лютого 2022 року.

З початком війни у Росії почалася нова економічна реальність. Зарплати деяких окупантів, що воюють в Україні – 50 тисяч рублів. Це вже менш ніж 250 доларів. За ці копійки їх закинули скоювати військові злочини та гинути у безглуздих спробах захопити Київ. Якщо ж казати не про строковиків, яких примусово перевели на контракт, вони заробляють більше, однак їх доходи також знизилися у рази.

Скоріш за все, у випадку повного схлопування російської економіки, Путін зможе лише відчайдушно збільшувати зарплати поліції та військовим, аби ті душили народні протести. Однак забезпечувати навіть цих карателів житлом, їжею та іншими речами, підтримувати звичний для них рівень життя, майже неможливо. Скільки протримаються всі російські фонди, невідомо. Однак санкції спустошать ці резерви набагато швидше, аніж Росія зможе досягнути хоча б якихось потрібних для себе результатів в Україні.