У Пентагоні не бачать жодних ознак перекидання до кордонів з Україною додаткових сил. Як розповіли 24 каналу джерела у розвідці, Путін, скоріш за все, боїться оголошувати тотальну мобілізацію, однак і провести захід подібного масштабу для сучасної Росії дуже важко – на це немає ані ресурсів, ані озброєння та техніки.

Дивіться також Не займайтесь панічними історіями, – у МВС відреагували на "кадировців" в Україні

Звісно, у країни-терористки є ще багато танків, БТРів, БМП та "Тигрів", але укомплектувати ними армію хоча б зі 100 – 200 тисяч людей окупанти навряд зможуть.

Вербують найманців, які не хочуть їхати

  • Вище військове керівництво Росії усвідомило, що шанси на виконання завдань в Україні вкрай малі. Єдине, на що теоретично здатні окупанти – спробувати навіть не оточити Київ, а відрізати столицю від основних дорожніх артерій.
  • Однак навіть у такому випадку багатомільйонне місто може тримати оборону багато років. Окупанти ж опиняться у становищі, коли їм треба захищатися з усіх боків.
  • Оскільки швидко залучити до війни сили, які б могли вплинути на ситуацію, росіяни не можуть, вони почали вербувати найманців із дружніх до них країн світу. Втім, цей процес триває досить повільно, оскільки протистояти ЗСУ навіть за чималі гроші досвідчені "джентльмени вдачі" не дуже хочуть.
  • Крім того, ігнорують Путіна в будь-який спосіб країни-члени ОДКБ, бо санкції за допомогу кривавому фюреру занадто важкі, а розбити вщент свою армію у безглуздому нападі на Україну цілком можна.

Психологічна спецоперація була дуже вдалою

Міф про те, що Росія має буцімто одну з найміцніших армій, будувався десятиріччями. Для цього агресори завищували кількість своєї бойової техніки, хизувалися новітніми розробками та й взагалі вклали в оборону величезні кошти. Звісно, у багатьох речах росіяни справді просунулися вперед, але загальний стан речей у ЗС РФ є досить сумним. Достатньо згадати славнозвісного "Адмірала Кузнєцова", який "не має аналогів у світі".

У перші дні війни, коли весь світ побачив, що захоплювати Україну Путін відправив величезну кількість срочників на старій техніці, у соцмережах почали з'являтися страшні розповіді про "зараз відправлять еліту і все пропало". Однак це – результати міфології та діяльності російських спецслужб. Якщо придивитися, то подібну "зраду" розганяли спочатку російські боти та російські спільноти у телеграмі – ті, що ведуть нібито проукраїнську діяльність. На жаль, величезна кількість людей з розгойданою війною та інформаційним накачуванням психікою ці наративи підхопили й продовжують розповсюджувати досі.

Чомусь у величезному прошарку українського суспільства постійно лунають оці "зараз замість срочників прийдуть професійні підрозділи". Це – наслідок ворожої інформаційно-психологічної спецоперації, яка була вкрай вдалою.

Деякі елітні підрозділи вже знищені, інші – готуються до удару

Правда ж полягає у тому, що з перших днів війни росіяни закидали до України величезну частину своїх найбільш бойових підрозділів. Так, під час численних спроб десантування у Гостомелі було знищено зведене угруповання зі спецпризначенців ГРУ та так званих псковських десантників, кількох десантно-штурмових полків та кадирівців. У боях під Харковом захисники ЗСУ вщент розгромили Таманську та Кантемирівську танкові дивізії. Ці формування вважалися найбільш бойовими серед всіх танкових підрозділів Росії.

Крім того, згідно з даними українського Генерального штабу, російські окупанти зосереджують біля Києва найбільш боєздатні частини та підрозділи серед тих, хто ще залишився: бойовиків Кадирова, 27 загону СпП "Кузбасс", 604 центру СпП "Вітязь" Росгвардії та найманців колишньої ПВК "Вагнер".

Також у Поліссі зосереджують особовий склад підрозділів 29, 35 та 36 загальновійськових армій ЗС РФ, Тихоокеанського Флоту та повітряно-десантних військ.

Ліквідовані генерали та керівники російських армій

Доказом того, що Росія відправила до України свої бойові підрозділи є й присутність на нашій території генералів, штабів та командувачів армій. Окупанти не просто не залишили у Білорусі чи на території РФ свої командно-бойові пункти, а перекинули їх через кордон. Знищення командного пункту в селі Дитятки на Київщині, ліквідація генерал-майора Віталія Герасимова, а також його поплічника генерал-майора Андрія Суховецького – це свідчення надзвичайних прорахунків росіян, а також того, що окупанти закинули у бій ледве не все, що мали.

Так що розповіді про те, що окупанти нібито відправили до України небоєздатні військові формування, аби потім завдати непоправних ударів по ЗСУ – повний фейк. Звісно, ситуація на фронті може погіршуватись та ускладнюватись, оскільки загарбники можуть піти у штурми останньої надії у сподіванні посилити свої позиції та досягнути хоча б якихось успіхів, але наразі доступні для РФ резерви є значно обмеженими.