Габріеле д'Аннунціо: від геніальності до скандалу
Париж давно такого не бачив. В очах людей різного віку і соціального статку, які висипали на вулиці міста, – ейфорія радості. 11 листопада 1918 року почало діяти Комп'єнське перемир'я, яке зупинило м'ясорубку Першої Світової.
Столиця Франції, яку ще недавно бомбардувала німецька артилерія, – святкувала мир. І готувалася до великих справ. Сюди з'їхалися представники 27 країн союзників, щоб домовитися про новий світовий порядок. Переможці вершили долю переможених. У кабінетах Версалю на картах малювалися нові кордони старих і нових держав.
Історик Маргарет МакМіллан розповідає: "Італія входила у так звану велику четвірку разом із Францією, Англією і США. Попри те, що вона була найменш потужною з них усіх, та мала великі амбіції".
Суперечки за переділ карти Старого Світу перекинулися на Італію. Частина еліт мріяла розширити Італійське королівство за рахунок земель, які колись належали Венеціанській республіці. Найкращі з них – на Східному узбережжі Адріатики.
Їх претензії на Східне узбережжя Адріатичного Моря обірвав Президент Америки Вудро Вілсон. Він був проти, оскільки претензії на них висунули також серби і хорвати. До того ж італійська делегація пересварилася між собою. Одні хотіли всю Далмацію. Інші обмежувалися Істрією і Фіуме. Вони виходили з переговорів, потім знову поверталися. Через це в Середземноморському басейні Італія майже нічого не отримала,
– стверджує історик Маргарет МакМіллан.
В Італії така ситуація викликала хвилю обурення. Суспільство легко підхопило термін "покалічена перемога". Його автором був поет, солдат і романтик – Габріеле д'Аннунціо. "Габріеле д'Аннунціо був одною з найпомітніших фігур Італії кінця 19 початку 20 століття. Він був частиною того вітру змін, які творили мистецтво декадансу початку 20 століття. До цього додати його яскравий стиль життя – і ви отримаєте фігуру, яка мала величезний вплив на тогочасну Італію" - запевняє Джордано Бруно Гуеррі, президент вілли-музею д'Аннунціо "Vittoriale".
Його покликанням було мистецтво. Особливістю - те, як він його бачив. Життя крутилося навколо пошуків насолоди, яку він намагався зустріти навіть на війні.
Вілла-музей д'Аннунціо "Vittoriale"
Габріеле д'Аннунціо від мами успадкував чуйність. Від батька запальний характер і любов до жінок. Писати він почав ще в школі. Проба пера мала гіркий присмак – в єзуїтському коледжі насторожено зустріли поетичні алегорії про "ефірні перси" і "варварський жар поцілунків". Щоб заявити про себе, він навіть подає фальшиві оголошення в газети про свою смерть. І незабаром про молодого поета заговорили в Римі, куди він переїхав у пошуках роботи, і влаштувався кореспондентом в газету.
Історик Анна-Марія Андреолі запевняла: "Д'Аннунціо добре прийняли в мистецьких колах Риму. Тут вийшов його перший роман "Насолода", в якому пристрасть і ніжність перемагали рутину і політику". Свій літературний талант молодий д'Аннунціо подає дуже яскраво. Витрачає всі гроші на стильне взуття і розкішні краватки. Намагається бути схожим на тих, про кого пише, працюючи в газеті. Робота створює прекрасні умови, щоб розкрити ще один талант Габріеле, – вміння подобатися жінкам.
Перший його шлюб був із герцогинею Марією Ардуін Галезе. Цей шлюб можна назвати "з розрахунку". Герцогиня вже була вагітною. Їх близькість Габріеле увічнить віршем "Травневий гріх". Завдяки подружжю д'Аннунціо отримає ще один скандал, який додасть йому слави,
– додає історик Анна-Марія Андреолі.
В погоні за славою і новими романами д'Аннунціо залишив дружину. Про незліченних коханок поета почали ходити легенди. Серед його обраниць була видатна італійська актриса світового класу Елеонора Дузе. Анна-Марія Андреолі розповідає: "Вона була втіленням жінки, подібної до героїнь із творів д'Аннунціо. Емансипована невротична натура, що викривала фальш розміреного подружнього життя, прагнучи вільного вибору і права на пристрасті".
Габріеле д'Аннунціо та Елеонора Дузе
Вона перетягнула його до Флоренції і допомагала погасити великі кредити. А він пише під неї свої кращі драматургічні твори. Роман розпався після того, як акторка підловила поета на зраді. Габріеле фліртував з кожною жінкою на своєму шляху. Найбагатших спокушав. Так було з дружиною графа Манчіні, донькою колишнього італійського прем'єра Алесандрою ді Рудіні, епатажною світською дамою – маркізою Луізою Казаті та піонеркою еротичного танцю на великій сцені театру – Ідою Рубінштейн.
Журналіст Густаво Бочіні Падільйоне запевняє: "Синонімом д'Аннунціо була геніальність. Але також синонімом д'Аннунціо був скандал". Яскраві романи переплітаються з дуелями. Норовливий поет легко встрягав у конфлікти. Одна із сутичок закінчилася плачевно. Ліки, які мали поставити дуелянта на ноги, – спровокували облисіння. Але на мистецтво зваблення Габріеле д'Анунціо це не вплинуло. Лисий, невеликого зросту і непримітної фігури чолов'яга – він залишався секс-символом Італії.
Він давав жінкам те чого вони найбільше хотіли. В його товаристві вони відчували себе центром космосу. Він вмів переконати будь-кого у будь-чому,
– згадує письменник Уго Леонціо.
Від любовної лірики д'Аннунціо перейшов до патріотичних пророцтв відродження слави Древнього Риму в сучасній Італії. Напередодні Першої Світової він прославляє подвиги італійців у заморській війні з османами за Лівію. Закликає використати війну, як шанс на розширення кордонів. І коли у 1915 королівство наважується вступити у Першу Світову – поет без вагань записався у добровольці.
Що трапилось з д'Аннунціо на війні - дивіться у програмі.