"Мир не настане за одну ніч": як у Європі реагують на мирний план США та переговори у Женеві

Президент Фінляндії Александр Стубб провів розмову з Володимиром Зеленським уранці 24 листопада.

Я вітаю прогрес, досягнутий під час вчорашніх зустрічей між США та Україною в Женеві. Переговори стали кроком вперед, але все ще залишаються важливі питання, які необхідно вирішити,
– прокоментував він.

За словами Стубба, будь-яке рішення, що належить до компетенції ЄС або НАТО, буде обговорено та прийнято членами ЄС та НАТО в окремому порядку.

Очільниця МЗС Швеції Марія Мальмер Штенергард заявила, що Швеція ніколи не визнає анексію Росією Криму чи будь-якого іншого тимчасово окупованого регіону України.

Дозвольте мені чітко заявити: Швеція не визнає незаконну анексію Росією Криму чи будь-якої іншої частини території України. Ми не будемо винагороджувати агресію,
– наголосила вона.

За словами Штенергард, Україна неодноразово сигналізувала про свою готовність погодитися на повне та безумовне припинення вогню і вести переговори щодо мирного врегулювання, але Росія цього не зробила.

Водночас, за її словами, не може бути й обмежень щодо Збройних Сил України, які спровокують подальшу російську агресію, і не може бути жодних обмежень щодо повних суверенних прав українського народу обирати свій власний шлях, який включає шлях до членства в ЄС.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц після перемовин у Женеві заявив, що мир не настане за одну ніч. За його словами, попри те що під час переговорів у Женеві вдалося з'ясувати деякі питання", шлях до завершення війни залишається тривалим.

Канцлер дав зрозуміти, що з Європою необхідно консультуватися та погодитися на будь-який мирний план для України, враховуючи його наслідки для європейської безпеки. Він закликав Росію сісти за стіл переговорів і брати більш активну участь у процесі пошуку дипломатичного вирішення.

Речник Даунінг-стріт повідомив, що після переговорів є деякі не розв'язані питання, які будуть обговорені найближчими днями та тижнями.

Прем'єр-міністр, звичайно, вітає значний прогрес, досягнутий на вчорашніх зустрічах між США та Україною в Женеві,
– сказав він.

"Росія постійно вдає, що серйозно ставиться до миру, але її дії ніколи не відповідають її словам", – зауважив речник, відповідаючи на запитання, чи змінюється ставлення Кремля до миру.

На запитання, чи відправить Велика Британія війська для забезпечення виконання будь-якої угоди, досягнутої між Києвом і Москвою, речник Даунінг-стріт відповів, що вони не будуть випереджати поточні переговори.

Президент Чехії вважає, що Україна має бути повністю залучена до будь-яких перемовин. На його думку, виключення країни з переговорів викличе паралелі з Мюнхенською угодою 1938 року.

Це їхня територія, це їхня країна, їхній народ, їхнє життя,
– підкреслив політик.

Він наполіг на тому, що будь-яка така територія ніколи не повинна визнаватися юридично російською. Спираючись на свій досвід у сфері безпеки, чеський лідер сказав, що колективний Захід повинен прагнути врегулювання деяких ширших питань з Росією, поновлюючи договори про контроль над озброєннями та регулюючи військові навчання.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що ряд пунктів мирного плану завершення війни в України, запропонованих США та Росією, потребують доопрацювання, адже деякі з пропозицій є неприйнятними.

Будь-яке мирне врегулювання щодо України має зміцнювати, а не послаблювати нашу безпеку,
– наголосив він.

Туск підкреслив, що мирне врегулювання не повинно сприяти агресору, і сказав, що лідери ЄС схиляються до просування вперед щодо того, що робити із замороженими російськими активами.

Водночас він зазначив, що переговори залишаються "делікатними", оскільки європейські лідери прагнуть утримати США на своєму боці.