Путін готує ґрунт для нової ескалації: експертка розібрала його сигнали на саміті ШОС

Докторка політичних наук, завідувачка відділу нових викликів НІСД Олена Борділовська в ефірі 24 Каналу пояснила, які сигнали отримав Володимир Путін на саміті ШОС і як він на них реагує. Вона розповіла, чому після дипломатичного тиску російський диктатор може не пом'якшувати позицію, а навпаки готуватися до нової ескалації.

Путін не став головним гравцем саміту

ШОС за 25 років помітно змінилася: від об'єднання Китаю, Росії та кількох країн Центральної Азії вона виросла до організації з десятьма повноправними членами, серед яких Індія, Пакистан, Іран і Білорусь. Для Москви цей майданчик давно був способом просувати власні геополітичні наративи, однак із роками вплив Китаю лише зростав, а країни Центральної Азії поступово намагаються дистанціюватися від Росії.

Путін мав найбільше зустрічей під час цього саміту – аж дев'ять. Але вони для нього в більшості були непростими. Путін абсолютно не був фаворитом цього саміту,
– сказала Борділовська.

Найважливішими стали його контакти із Сі Цзіньпіном, Нарендрою Моді, Касим-Жомартом Токаєвим і Реджепом Таїпом Ердоганом, адже під час них так чи інакше порушували тему російсько-української війни та переговорів. 

Проте ці розмови розвивалися не за сценарієм Кремля: Москва знову намагалася просунути проєкт "Сила Сибіру – 2", але принципового результату з Китаєм не отримала, а Сі Цзіньпін натомість закликав активізувати мирні зусилля й залучати до переговорів різні сторони, зокрема Україну.

Нарендра Моді прочитав Путіну цілу лекцію про те, що кожен день забирає життя людей і кожен день такої нескінченної війни – це крок назад для людства. Індія вкотре просуває свій мирний наратив,
– розповіла експертка.

Уже наступної ночі Росія завдала масованого удару по Києву із застосуванням балістики. Серед загиблих був громадянин Індії, ще один індієць дістав тяжкі поранення під час атаки на Бровари. Борділовська вважає це збігом, однак звернула увагу, що загиблий походив зі штату Гуджарат – того самого, звідки й прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді.

Путін відповідає на тиск новою ескалацією

Розмови з Касим-Жомартом Токаєвим і Реджепом Таїпом Ердоганом також не дали Путіну можливості нав'язати власне бачення війни. Під час зустрічей звучали питання продовольчої безпеки, атак на судна у Чорному та Каспійському морях, а також заклики повертатися до переговорів і пропозиції посередницьких форматів.

Путін ніяким чином свої наративи про війну просунути не може. У своєму виступі на засіданні ШОС він згадує початок Другої світової війни й говорить, що світ має не допустити повторення такого. І це говорить агресор, який розпочав найбільш криваву війну в Європі після Другої світової,
– наголосила Борділовська.

Після саміту російські удари не припинилися: атаки знову відбувалися по Києву, Київській області, перед цим – по Одесі. За спостереженням експертки, чим сильніше партнери намагаються тиснути на Путіна хоча б дипломатично, тим більш роздратованою стає його публічна реакція і тим частіше Москва переходить до погроз та демонстративного посилення атак.

Складається враження, що чим більше на нього тиснуть, тим більше він починає дратуватися, виходить із погрозами й, принаймні зовні, навпаки ескалує. Ні про які мирні переговори не йдеться,
– сказала докторка політичних наук.

Показовою стала й підсумкова Бішкекська декларація: російсько-українську війну та Україну в ній узагалі не згадали, хоча окремо йшлося про конфлікт за участю Ірану, який є членом ШОС. Для Кремля це стало ще одним свідченням того, що навіть на майданчику, який Москва давно намагається використовувати для просування власних позицій, домогтися спільної підтримки своєї війни їй не вдалося.

Одних заяв для тиску на Росію недостатньо

Попри складні для Путіна переговори, говорити про повний провал саміту для Росії не варто. Москва привезла велику делегацію, провела багато двосторонніх зустрічей, а учасники ШОС і далі готові підтримувати з нею контакти. Показово й те, що наступні Ігри кочовиків у 2028 році вирішили провести в Казані.

Тиск тиском, але ніхто не відмовляється від того, щоб із Росією співпрацювати. Чи достатньо цього тиску – велике питання,
– зазначила Борділовська.

Водночас окремі країни вже переходять від дипломатичних сигналів до практичніших кроків. Казахстан, зокрема, ухвалює рішення у візовій сфері та обмежує постачання бензину з окремих нафтопереробних підприємств до Росії. Саме такі дії, на відміну від закликів до миру, можуть створювати для Москви відчутніші наслідки.

Заяви, звичайно, приємно чути, але ми бачимо, що результату вони не дають. Хотілося б перейти від заяв до більш вагомих дій,
– наголосила експертка.

Повністю відмовитися від взаємодії з Росією країнам Центральної Азії складно через географію та залежність від транспортних, енергетичних і логістичних коридорів, які проходять її територією. Саміт показав, що ці держави прагнуть розвивати торгівлю й уникати війни, водночас поступово шукаючи більше простору для самостійної політики.

Борділовська оцінила підсумки саміту ШОС для Путіна: дивіться відео