Росія намагається замаскувати невдачі в Україні терактами в Європі, – WSJ

Росія хоче продемонструвати, що не втратила сили. Про це пише The Wall Street Journal.

Навіщо Кремль збільшує кількість диверсій?

Видання зазначає, що Росія посилила тиск на партнерів України. Москва проводить диверсії, метою яких є посіяти страх.

Країна-агресорка не має значних успіхів на фронті. Окрім того, вона почала стикатись з ефективними ударами України по своїй території. 

Європа звинувачує Росію у серії вторгнень дронів, актами саботажу, кібератаками та іншими ворожими діями по всьому континенту протягом останніх місяців. Лідери НАТО зазначають, що Путін прагне обмежити європейську допомогу Україні та посіяти розбіжності між союзниками. 

Західні чиновники стверджують, що Росія захопила українські безпілотники, які вона хоче використати для майбутніх атак "під чужим прапором" на країни НАТО. 

Росія шукає способи зменшити підтримку України серед країн НАТО, і одним із вторинних ефектів, якого вони також прагнуть досягти, є поширення паніки, 
– заявив директор цивільної розвідки Литви Ремігіюс Брідікіс.

Нідерландські розвідувальні служби попередили, про те, що Росія систематично здійснює цифрове шпигунство, зламуючи підключені до інтернету камери. Таким чином Москва хоче відстежувати допомогу для Києва. 

За даними Українського центру безпеки імені Сагайдачного, кількість російських диверсій зросла з близько 10 на місяць у 2024 році до приблизно 15. Україна нарощує кількість успішніших ударів по цілях всередині Росії, завдаючи шкоди нафтогазовому сектору та іншим галузям промисловості, необхідних країні-агресорці для продовження війни. 

Кремль зараз робить те саме з Україною, хоча гроші та постачання, що живлять передову Києва, тягнуться далеко на територію НАТО, 
– підкреслив журналіст WSJ.

Чи працює план Кремля?

Європейська влада звинуватила Росію у тому, що вона вербує місцевих агентів через соцмережі для здійснення саботажу, шпигунства та вандалізму. В багатьох країнах розслідують причетність Росії до диверсій. Серед них:

• Естонія;
• Італія;
• Болгарія;
• Фінляндія;
• Словаччина;
• Німеччина;
• Румунія.

Незалежно від того, чи стоїть Путін за всім цим хаосом, чи ні, отримання визнання за це може зіграти на руку Москві, зміцнивши її репутацію впливової та впливової країни. Російська кампанія може викликати занепокоєння серед європейців, що вони зіткнуться з особистою небезпекою в результаті політики своїх урядів щодо України, 
– пише журналіст.

Ще однією причиною для страху може бути те, що відправка зброї Україні виснажує європейські арсенали, які можуть знадобитися для боротьби з Росією. У Москві сподіваються, що це допоможе скоротити військову допомогу. 

Окрім цього, Кремль все ще виграє від загострення внутрішньої політики напередодні майбутніх місцевих чи національних виборів у таких країнах НАТО, як:

• Німеччина;
• Франція;
• Фінляндія;
• Естонія;
• Польща. 

Головний інтерес – змінити статус-кво в Європі. Це продовження втручання у вибори, яке, як ви бачили, вони намагалися здійснити, 
– заявив естонський законодавець Марко Міхкельсон. 

ЗМІ сумнівається у тому, що російський план працює. Наприклад, східні члени НАТО демонструють збереження найвищої військової допомоги Україні та збільшення військових витрат. Також Румунія, яка мала чималий електорат, що симпатизував Росії, зіткнулася з посиленням суспільних настроїв проти Москви після серії вторгнень БпЛА у повітряний простір країни. 

Нагадаємо, що у суботу, 29 серпня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про наміри запровадити нові санкції проти російських структур. Приводом став інцидент в аеропорту Лейпцига, під час якого безпілотник із вибухівкою врізався в український вантажний літак.