У господарстві знадобляться: на що здатні німецькі ЗСУ Gepard

Важка зброя минулого

Німці радісно розказують, що вони нарешті доросли до постачання "важкої техніки" (schwere Waffen). Причому мова дійсно йде про "важку" техніку –  вага до 47 тонн. У схожих аналогів вага десь на 10 –  20 тонн менше.

Чому так? В 50 – 60-ті роки німці поступово знову почали розробляти власну зброю та розбудовувати свою армію. Систему почали розробляти в 70-ті роки (в'єтнамська війна, Радянська загроза), а за основу взяли шасі танку Leopard 1 – тоді основний танк німецького Бундесверу.

На нього поставили здвоєну швейцарську 35мм-зенітку Oerlikon. Це європейська натівська відповідь на радянську ЗСУ-23-4 "Шилка", але з кращим радаром, лазерним дальномером і т.п. Початок виробництва - 1973-й рік, з 1976-го року на озброєнні Бундесверу. Всього 400+ одиниць. Зенітка повинна була боротись з гелікоптерами та низьколітаючими цілями.

У відповідь на це СРСР розробляє "Тунгуску" (зенітка+ракети). У Бундесвері починають покращувати радар, додавати ще більше електроніки. В Афганістані гарно показують себе "Стінгери". Вирішують не додавати на Gepard ще й ракети, а зробити легкий зенітно-ракетний комплекс Ozelot зі Стінгерами на шасі БМД Wiesel.

Нове життя старих "гепардів"

Але це вже 90-ті, тому головний ворог СРСР зникає. Починаються реформи Бундесверу. Десь на задньому плані проводять ще декілька модернізацій радарів та вогневої установки.

Далі армію реформують і зменшують. І у 2010-му році остаточно знімають з озброєння. Так, це було вже за правління Меркель, але армію реформували і до неї. Але ось так, як завжди, співпало. Ніхто ж не сподівався, що ще колись доведеться з кимось воювати.

Але Бундесвер фактично залишився без оперативного зенітного комплексу захисту. Або ручні "Стінгери", або вже на той час старі Ozelot, або силами Люфтваффе. А в цей час все активнішу роль вже починають грати безпілотники. Починають розробляти заміну Gepard-у, але так і не розробили досі. Мабуть, занадто швидко Бундесвер відмовився від старих "Гепардів". Частину "Гепардів" продали до Бразилії і якраз нещодавно до Катару (це там, де тортури, нема прав людини тощо.)

Що пропонують Україні?

Приблизно 50 "Гепардів", що належать концерну-виробнику Krauss-Maffei Wegmann (KMW). Скоріше за все, мова йде про останню версію 1А2. Там вже є можливість поставити також ракетні установки.

Дальність роботи збільшено до 6 кілометрів , радару –   до 15 кілометрів . Відновити та поставити до України їх зможуть до кінця року –   це не дуже швидко. Це ще й радарна установка, тому треба вчити доволі довго екіпаж –   до декількох місяців.

Є проблема з боєприпасами –  швейцарський виробник Oerlikon (який належить давно німецькому концерну Rheinmetall) за місцевими законами не може продавати зброю у зони конфлікту. Хм... а хто заважає передати боєприпаси спочатку німцям, а потім вони нам? У самого KMW є власних 23 тисячі набоїв. Ще є Бразилія, що може продати 300 тисяч набоїв.

Всі пишуть про скорострільність у 1100 пострілів за хвилину - мовляв, за хвилини все вистрілюють. Але це зенітна система, що розраховує траєкторію цілі, і точкова за декілька секунд засіває траєкторію –  там робота саме стрілецької установки триває лічені секунди. Так само "Гепарди" можуть стріляти по наземних цілях (тут не дуже ясно, чи є налаштування на одиничні постріли).

Що по дронам і ракетам?

Цікаво, чи "Гепард" дійсно може працювати по дронах на заявленій висоті у 5 –  6 км. Виробник також пише про роботу по керованих ракетах –  цікаво, наскільки це правда і по яких з російських ракет він зможе відпрацювати. Там швидкий радар + гарний стрілецький модуль.

Чи зможе він працювати проти звичайної "Точки-У"? А проти "Калібра"? + це ракети повинні потрапити з зону радара "Гепарда", або його повинні поставити на можливих шляхах руху ракети.

Загалом в основі стара система, яку добре доробили, але її ще треба опанувати + німці завжди тягнуть з постачанням. До кінця року вона нам вже може і не знадобиться.

Чому Росія історично краде все українське – дивіться відео: